Ухвала суду № 139545630, 03.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1068/26

№ провадження 1-кп/196/70/2026

УХВАЛА

03 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

На стадії досудового розслідування по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 20 червня 2026 року з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн., та в подальшому ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року ОСОБА_4 було продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 липня 2026 року, з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн., а також ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2026 року було продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме по 17 вересня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначив, що ризики, які існували на момент обрання та в подальшому продовженні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від суду, щоб уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання і застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання із застосуванням електронного засобу контролю. Вважає, що прокурором не доведено ризики, зазначені у клопотанні, а також не доведено, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Крім того вважає, що альтернативно прокурор просить застосувати надмірний розмір застави, який просить істотно зменшити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання і застосувати до обвинуваченого цілодобовий домашній арешт або визначити альтернативу у вигляді застави в мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням його майнового та сімейного стану, наявності малолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з інвалідністю.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисників, прохає застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого, його захисників, суд вважає заявлене клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

При обранні та продовженні строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом було встановлено, зокрема, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може не дотриматися покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.42 КПК України, є ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи питання продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді його тримання під вартою, суд враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що само по собі може стимулювати обвинуваченого до переховування від суду. Обвинувачений ніде не працевлаштований та не має постійного законного джерела існування, має навички ретельного маскування своєї незаконної діяльності, не одружений, знає свідків та їх дані, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

По даній справі судовий розгляд не розпочато, не допитані свідки, не досліджені письмові докази.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З моменту постановлення ухвали про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по цей час не змінились будь-які обставини та не зменшилися ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 не буде переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та не вчинить інше кримінальне правопорушення.

На даній стадії процесу відсутні підстави для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Наявність у обвинуваченого малолітньої дитини сина ОСОБА_9 , 2024 року народження, який має захворювання, не являються підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи викладене, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України,у відношенні обвинуваченого необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як єдиного заходу, який може запобігти зазначеним ризикам.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Враховуючи, що двомісячний строк продовження тримання під вартою обвинуваченого спливає 17 вересня 2026 року, судовий розгляд справи не розпочато, не допитані свідки, не досліджені письмові докази,і відсутні підстави для скасування чи зміни на даній стадії процесу обвинуваченому запобіжного заходу, то суд з урахуванням вищевикладених обставин вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 01 листопада 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 квітня 2026 року та ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року було визначено заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1996800,00 грн.

Враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та інших обставин, що мають значення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави, який визначений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 червня 2026 року, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800,00 гривень, що буде достатнім забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.Також на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному за ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 01 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800,00 гривень, після внесення якої ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали протягом її дії на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (реквізити: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26239738, банк отримувача: ДКСУ в м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: за кого (ПІБ) та номер справи або частка майна такого).

Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу? суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини свої неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали і в той же строк.

Повний текст ухвали складено 08 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1