Вирок № 139545539, 07.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5096/25

Провадження № 1-кп/191/472/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202504110000202 від 04.04.2025, стосовно

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сумській області, м. Шостка, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працює в ТОВ «Династія» підсобним робітником, колишній військовослужбовець військової служби за мобілізацією на особливий період, який на час скоєння кримінального правопорушення перебував на посаді фельдшера евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант»,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.409 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді фельдшера евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом обману, 11 березня 2025 року, перебуваючи у АДРЕСА_3 , подав до командування військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати догляд за дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 2 групи.

До рапорту про звільнення сержант ОСОБА_4 додав завідомо неправдиві відомості, а саме нотаріально засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 968793 від 20.12.2024, видану обласною медико- соціальною експертною комісією №2 м. Київ на ім`я його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У довідці до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 968793 від 20.12.2024 зазначено, що ОСОБА_6 оглянута 20.12.2024, їй встановлена 2 група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.01.2027, висновок про умови та характер праці - протипоказана праця з фізичними перенавантаженнями, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності - стаціонарне та стаціонарно-курортне лікування, лікування та нагляд лікаря кардіолога, постійний стаціонарний нагляд, підстава: акт огляду МСЕК № 3048.

Згідно інформації з Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) довідка до акта огляду МСЕ серії 12 ААВ № 968793 від 20.12.2024 обласним Центром медико-соціальної експертизи не видавалась, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не оглядалася.

Умисні дії ОСОБА_4 , що виразилися в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 409 КК України.

Крім того, сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді фельдшера евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , 11 березня 2025 року, перебуваючи у

АДРЕСА_3 , діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливу мету, з метою наживи, надав командуванню військової частини НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості, надававши при цьому медичні документи (довідки) із завідомо неправдивою інформацію щодо наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини, пов`язані з необхідністю здійснювати догляд за дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 2 групи, у зв`язку з чим був звільнений зі служби у військовій частині НОМЕР_1 .

У зв`язку з звільненням з військової служби сержанту ОСОБА_4 в період з 29.08.2023 по 03.01.2024 було нараховано та виплачено грошове забезпечення військовослужбовця на загальну суму 1 18 488 грн. 54 коп., які останній отримав та розпорядився на власний розсуд, чим спричинено матеріальну шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 на вказану суму.

Таким чином, сержант ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду від 24 вересня 2025 року по кримінальному провадженню про визнання винуватості.

Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, за ч.4 ст.409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурор ОСОБА_3 судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Представник потерпілого-військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим і захисником, відповідає вимогам законодавства, її умови не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та ч. 4 ст.409 КК України як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання; є фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При призначені покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, тобто щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Згідно з ч.1 ст.475 КПК України суд, переконавшись що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення, передбачені абзацом 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне не обирати.

Долю речових доказів по справі суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Крім того, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи.

Керуючись ст.368, 370, 374, 472, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №4202504110000202 від 04.04.2025, укладену між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.409 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.190 КК України -у виді 3 (трьох) років обмеження волі;

за ч.4 ст.409 КК України -у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по справі оригінал довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААВ №968793 на ОСОБА_6 , копію висновку з МЦ «МЕДДОПОМОГА+» від 10.01.2025 з додатком, довідку на ОСОБА_4 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заяву від ОСОБА_4 до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про наявність підстав для відстрочки від призиву, посвідчення ОСОБА_4 серія А № 125863 УБД, довідку про додаткові винагороди № 239,240 від 31.03.2025 з додатками, копію ІНН ОСОБА_4 , грошовий атестат ОСОБА_4 № 291 від 2.03.2025, копію паспорту, ІНН, свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 , військово-обліковий документ ОСОБА_6 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави( Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/м.Дніпро/24060300 Код отримувача ЄДРПОУ: 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA718999980313060115000004587, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження») витрати на проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/104-25/32286-ЕК від 17.09.2025 в розмірі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн.80 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1