Ухвала суду № 139545440, 08.09.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/753/24

Провадження №1-кс/190/224/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м.П`ятихатки

Слідчий суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року, -

Встановила:

04.09.2023 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 подано спільну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року. В скарзі заявниками порушується клопотання про поновлення пропущеного строку звернення зі скаргою.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.09.2026 року, зазначену справу передано до провадження судді ОСОБА_1 .

Ознайомившись зі скаргою, приходжу до наступного.

Оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора передбачено вимогами ч. 1 ст. 303 КПК України, згідно з якою під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (керівника органу досудового розслідування), які передбачені частиною першою ст. 303 КПК України, можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга, подана з порушенням такого строку, підлягає поверненню у випадку, якщо особа, якою її подано, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК України). Вирішення питання про поважність причин пропущення строку покладається на розсуд слідчого судді.

В загальному, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.

Імперативні положення КПК України вимагають з`ясування поважності пропуску строку на подання скарги на етапі відкриття провадження за скаргою, адже у випадку встановлення пропуску строку та відсутності поважних причин для цього - скарга повертається (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Зі смісту скарги вбачається, що оскаржувану постанову дізнавача, ОСОБА_2 отримав 07.08.2026 року. 16.08.2026 року заявники звернулись до судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, з клопотанням про зміну підсудності справи за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг від 24.08.2026 року, клопотання ОСОБА_2 про направлення кримінального провдження до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишено без задоволення. 30.08.2026 року заявники звернулись до Дніпровського апеляційного суду з клопотанням, в якому просили змінити підсудність кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року за ст.356 КК України, за спільною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду у м.Кривий Ріг від 02.09.2026 року, клопотання ОСОБА_2 про зміну підсудності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023042040000043 за ст.356 КК України за спільною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 16.08.2026 року на постанову дізнавача СД ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, залишено без задоволення. Враховуючи викладене, заявники просять поновити пропущений з зазначених поважних причин, встановлений положеннями ч.1 ст.304 КК України процесуальний строк на оскарження постанови дізнавача СД ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП ОСОБА_7 від 07.08.2026 року про закриття кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року за ст.356 КК України.

Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Так, оскаржувана постанова дізнавача про закриття кримінального провадження від 03.08.2026 року, отримана заявником ОСОБА_2 07.08.2026 року засобами поштового зв`язку.

При цьому, до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 подано спільну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року, лише 04.09.2026 року, тобто з пропущенням процесуального строку звернення із скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України, - скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції.

У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (постанова ВП ВС від 12.06.2024 у справі №756/11081/20).

Зі змісту скарги та викладеного в ній клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із скаргою вбачається, що заявниками не зазначено обставин, які об`єктивно перешкоджали їм виконати процесуальні дії у межах установлених законом, звернувшись із скаргою до належного суду. Зазначені скаржниками обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду із скаргою, відтак клопотання скаржників про поновлення строку звернення із скаргою, задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Керуючись ст.ст. 117, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

Відмовити у поновленні пропущеного строку на звернення до суду зі скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року.

Скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову дізнавача ОСОБА_6 від 03.08.2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023042040000043 від 19.10.2023 року, повернути особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 2 ст.304 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя

П`ятихатського районнго суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1