Рішення № 139545241, 07.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2204/26

Провадження № 2/177/1751/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

07 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря судового засідання Дятел К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/2204/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 08.03.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) договір про споживчий кредит №5370803. Вказує, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у сумі 15 000, 00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, строк дії договору 360 днів; з 08.03.2025 по 03.03.2026, періодичність платежів - кожні 20 днів.

27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено Договір факторингу №27/02/2026. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №27/02/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №5370803 у розмірі 54 417,56 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 14 999,94 грн, заборгованість за процентами 34 055,11 грн., штрафні санкції 5 362,51 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору №5370803, строк кредиту становить 360 днів: з 08.03.2025 по 03.03.2026 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2026 року, строк дії Договору №5370803 від 08.03.2025 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» з дати факторингу 27.02.2026 року донараховано відсотки за (4 календарних днів) у розмірі 570 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 49 625,05 гривень, яка складається з: 14 999,94 грн. заборгованість по тілу кредиту, 34 055,11 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам нараховані первісним кредитором, 570,00 грн. відсотки нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором №5370803 від 08.03.2025 у розмірі 49 625,05 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 грн, судові витрати.

Ухвалою суду від 07.07.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію щодо підтвердження зарахуванні відповідачу кредитних коштів.

30.07.2026 надійшла витребувана інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №5370803 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 як клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 як клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000,00 грн.

Із змісту п.1.3, 1.4, 1.4.1., 1.5, 1.5.1, 1.6, 1.6.1, суд встановив, що строк кредиту 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів; тип процентної ставки фіксований; стандартна процентна ставка 0,95 % в день, що застосовується у межах строку кредиту; денна процентна ставка становить 0,9500%; за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 2 356,8100% річних; за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 66 300,00 гривень.

Із п.2.1 Кредитного договору встановлено судом, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Крім того, із п.9.3 Кредитного договору вбачається, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Із п.9.7 та 9.7.1. Кредитного договору суд встановив, що він сторонами укладений в електронній формі шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони ТОВ «Лінеура Україна» електронним підписом, в особистий кабінет ОСОБА_1 як клієнта. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що створений шляхом використання клієнтом одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні ТОВ «Лінеура Україна» для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону.

Із п.10 Кредитного договору суд встановив, що у ньому містяться відомості про підписання ОСОБА_1 08.03.2025 об 20:45 Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 92118.

Разом із Кредитним договором відповідач, на виконання умов означеного правочину, погодився із графіком платежів за договором як додатком №1 до Кредитного договору шляхом підписання Кредитного договору електронним підписом.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит в розмірі 15 000,00 грн та у строк, що визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача, слід зазначити, що 27.02.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, строк виконання якої настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників ТОВ «Лінеура Україна», зокрема, і до відповідача за кредитним договором №5370803 від 08.03.2025.

Відповідно до п.1.1. Договору, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п.1.2. Договору, перехід від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається після підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок «Лінеура Україна», після чого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок ТОВ «Лінеура Україна»,- підтверджують факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Прав Вимоги Заборгованості.

Відповідно до п.1.4. Договору, наступне відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається.

Згідно із п.9.2., договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє протягом 12 календарних місяців з дня його укладення.

З Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» передав, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв Реєстр Боржників.

З Реєстру Боржників до Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 вбачається, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло Право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 54 417,56 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 14 999,94 грн, заборгованість за процентами 34 055,11 грн, штрафні санкції 5 362,51 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора відповідач заборгованість за кредитним договором №5370803 від 08.03.2025 не погашає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 54 417,56 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 14 999,94 грн, заборгованість за процентами 34 055,11 грн, штрафні санкції 5 362,51 грн.

Крім того, згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №5370803 від 08.03.2025 про надання споживчого кредиту за 4 календарних дні відповідачу нараховані проценти за користування грошовими коштами у розмірі 570 грн за період 28.02.2026 по 03.03.2026.

Оскільки будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунки заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а відтак, надані позивачем розрахунки заборгованості суд вважає правильним, оскільки такі містять період нарахування сум заборгованості, проценту ставку, за якою нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, суми відсотків нарахованих за кожен день користування кредитними коштами, інформацію щодо наявності/відсутності платежів позичальника на погашення заборгованості.

Таким чином, заборгованість за договором №5370803 від 08.03.2025 становить у розмірі 49 625,05 гривень, яка складається з: 14 999,94 грн. заборгованість по тілу кредиту, 34 055,11 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом нараховані первісним кредитором; 570 грн.- заборгованість по несплаченим відсоткам нарахованим ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Судом установлено, що ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5370803 від 08.03.2025, який був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, вищевказаний договір свідчить про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки статтею 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків заборгованостей за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з процентної ставки, що була узгоджена сторонами у договорі (0,95 % в день).

Проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування, встановленого договором, та не перевищують суму процентів, нарахованих за ставкою, визначеною умовами кредитного договору.

Всупереч умовам договору кредиту, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5370803 від 08.03.2025, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 49 625,05 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання юридичних послуг №10/12/2024 від 10.12.2024 укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої (правової) допомоги; Акт №21183 прийому-передачі виконавчих робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12/2024 від 22.06.2026, яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» є стягнення заборгованості за кредитним договором. Дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю. Підготовка адвокатом позову не вимагала аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, який включає в себе збір та аналіз доказів і документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 10 000 грн є завищеним, тому з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, кредитну заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5370803 від 08.03.2025 у розмірі 49 625,05 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять грн п`ять коп.) гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 662, 40 (дві тисячі шістсот сорок дві грн сорок коп.) гривень та 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Лященко