Рішення № 139544381, 25.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22193/25-Е

Провадження № 2/522/1570/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії.

03.10.2025 до Приморського районного суду міста Одеса надійшла справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи, справа розподілена на суддю Ковтун Ю.І.

Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. №543/26 від 14.04.2026 та службової записки помічника судді, по справі 14.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справа передана в провадження судді Науменко А.В.

15.04.2026 року матеріали заяви передані головуючому судді.

Позивач обґрунтовує заяву тим, що вона є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя мав право на одержання суми недоотриманої пенсії у загальному розмірі 103065,25 грн на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/10605/21 та № 420/9199/21. Позивач своєчасно прийняла спадщину та звернулася до відповідача за виплатою зазначених коштів, однак отримала відмову з посиланням на приписи статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та сплив шестимісячного строку звернення. Не погоджуючись із такою позицією органу Пенсійного фонду, позивач наголошує, що відповідно до статей 1218, 1227 Цивільного кодексу України та правових висновків Верховного Суду, належні спадкодавцю за життя, але неотримані ним суми пенсії входять до складу спадщини та підлягають виплаті спадкоємцю у повному обсязі без застосування часових обмежень, у зв`язку з чим просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на свою користь вказану суму в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

22.10.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у відзиві зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки Головне управління діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією й законами України. Фінансування виплати пенсійної заборгованості за рішеннями судів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за КПКВК 2506080 лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань, які наразі вичерпано. При цьому відповідач виконав покладені на нього обов`язки в повному обсязі, оскільки розраховані суми за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/10605/21 (19 828,11 грн) та № 420/9199/21 (83 237,14 грн) внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ, включені до черги на виплату та враховані при формуванні фінансової потреби для Міністерства соціальної політики України, а отже, затримка фактичної виплати через відсутність бюджетного фінансування не є протиправною бездіяльністю. Крім того, відповідно до статті 61 Закону України № 2262 та статті 1219 Цивільного кодексу України, недоодержані у зв`язку зі смертю пенсіонера суми пенсії не входять до складу спадщини, а позивачем не надано належних доказів правонаступництва (зокрема відомостей про спільне проживання чи свідоцтва про право на спадщину) та відсутності інших заінтересованих осіб. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

25.08.2026 сторони в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справах № 420/10605/21 та № 420/9199/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 .

На виконання зазначених судових рішень відповідачем було нараховано, але за життя пенсіонера не виплачено грошові кошти в загальному розмірі 103 065,25 грн (зокрема 19 828,11 грн за рішенням у справі № 420/10605/21 та 83 237,14 грн за рішенням у справі № 420/9199/21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач, ОСОБА_1 , є дружиною померлого та єдиним спадкоємцем за законом, яка у встановленому порядку прийняла спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори в місті Одесі.

Після звернення позивача до відповідача із вимогою про виплату недоотриманих спадкодавцем коштів Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у здійсненні виплати, посилаючись на приписи статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»...

Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

Про те, що між сторонами виникли саме правовідносини з приводу реалізації позивачем своїх спадкових прав, а не публічно-правові відносини із суб`єктом владних повноважень, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, свідчить зміст предмету та підстав позову позивача, а отже і відповідні норми права, що регулюють такі відносини.

Суд вважає що доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на його користь 71 437,12 грн. нараховані на виконання рішення суду.

За викладених обставин, суд встановивши, що позивач має право на спадкове майно пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , у розмірі 103065,25 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 01.09.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

25.08.26