Ухвала суду № 139544197, 07.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

07 вересня 2026 рокуСправа № 495/6137/26 Номер провадження 1-кс/495/1675/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському клопотання т.в.о. начальника СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, уродженка с. кубанка, калманського району, алтайського краю росії, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, із середньою спеціальною освітою, працююча фахівцем з публічних закупівель ДЗ "ДСС "Затока" МОЗ України", не депутат, раніше не судима,

підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

04.09.2026 т.в.о. начальника СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12026162240000647 від 03.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу №180-К від 13.10.2023 виконувачем обов`язків директора Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України (код ЄДРПОУ 01981997, адреса: 67772, Україна, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, с. Затока, вул. Приморська, буд. 3), ОСОБА_7 прийнято на роботу на посаду фахівця з публічних закупівель закладу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 жовтня 2023 року.

Пунктом 2 Посадової інструкції фахівця з публічних закупівель, затвердженої 16.10.2023 виконувачем обов`язків директором Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України ОСОБА_8 , передбачено повноваження фахівця з публічних закупівель.

Так, до обов`язків ОСОБА_4 входить: складати та затверджувати річний план закупівель; здійснювати вибір процедури закупівлі та проводити їх; забезпечувати рівні умови для всіх учасників об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечувати складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом про публічні закупівлі; забезпечувати оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі.

Пунктом 4 Посадової інструкції фахівця з публічних закупівель, передбачено, що він несе відповідальність за: Порушення під час прийняття рішень щодо процедур закупівель, вибору та застосування таких процедур. Невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, порушення умов об`єктивності та неупередженості під час процесу організації та проведення процедур закупівлі в інтересах замовника.

Наказом № 56 від 16.10.2023 року затверджено «Положення про уповноважену особу». Відповідно до якого, Уповноважена особа службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/ спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність і неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель шляхом проходження безкоштовного тестування. Уповноважена особа у своїй діяльності керується Законом, у тому числі принципами здійснення публічних закупівель, визначеними Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання/ нормативно-правовими актами, що регулюють сферу публічних закупівель, та цим Положенням.

Всупереч вказаному, ОСОБА_4 не здійснила належний вибір процедури закупівлі та не забезпечила рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця, не забезпечила дотримання принципу об`єктивності та неупередженості процесу організації та проведення процедур закупівель, що регулюють сферу публічних закупівель, та цим Положенням.

Відповідно до Розділу 3 «Засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи», уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення, а також згідно з нормами трудового законодавства. Рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою. Уповноважена особа повинна дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель.

До основних завдань (функцій) уповноваженої особи належать: планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель; проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку; здійснює вибору типу/ виду закупівель; організація та проведення закупівель/процедур закупівель/ спрощених закупівель; застосування електронного каталогу; забезпечення укладання рамкових угод; забезпечення рівних умов для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця закупівлі / процедури закупівлі / спрощеної закупівлі/ переможця, що обрано за результатом застосування електронного каталогу.

Однак, ОСОБА_4 не забезпечила дотримання принципу доброчесності та забезпечення рівних умов для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця закупівлі, що обрано за результатом застосування електронного каталогу.

Відповідно до Розділу 4 «Права та обов`язки уповноваженої особи» вказано, що уповноважена особа зобов`язана: дотримуватись норм чинного законодавства у сфері публічних закупівель та Положення; організовувати та проводити процедури закупівель; забезпечувати рівні умови для всіх учасників процедур закупівель; у встановленому Законом порядку визначати переможців процедур закупівель. Уповноважена особа персонально відповідає: за прийняті нею рішення і вчинені дії (бездіяльність) відповідно до законів України; за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель; за порушення вимог, визначених Законом у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 1 примітки ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства установи, організації, судом або законом.

Таким чином, відповідно до п. 1 примітки ст. 364 КК України, фахівець з публічних закупівель Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України ОСОБА_4 , яка наділена повноваженнями уповноваженої особи з 16 жовтня 2023 року є службовою особою, що обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

У відповідності до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 1 ч. 4-1 постанови Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2016 р. №710 «Про ефективне використання державних коштів», головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Відповідно до п. 3.9 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України № 40 від 08.06.2021 до основних завдань уповноваженої особи уповноваженої особи належить проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку.

Відповідно до розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 275 від 18.02.2020 визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі може здійснюватися наступними методами: розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін (здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну; направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг; привести всі ціни, отримані з вищезазначених джерел інформації, до єдиних умов, враховуючи валюту, умови поставки, умови оплати тощо; з масиву цінових даних (щонайменше 3 ціни) виключити, за необхідності, ціни, які суттєво (на 30 % і більше) відрізняються в меншу/більшу сторону від найближчої наступної/попередньої ціни. В разі, якщо після виключення таких цін залишилось менше 3 цінових пропозицій, слід використовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель; визначити очікувану ціну за одиницю, як середньоарифметичне значення масиву отриманих даних; визначити очікувану вартість, як добуток очікуваної ціни за одиницю на кількість товару/послуг); розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель; розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922) закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; не дискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 922, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 922, уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

Також, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, в тому числі уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг, у тому числі з урахуванням гендерних аспектів, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

При цьому, ОСОБА_4 , будучи фахівцем з публічних закупівель та уповноваженою особою Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України, відповідно до покладених обов`язків та займаної посади, була обізнаною у законодавстві про публічні закупівлі та про порядок проведення закупівель.

ОСОБА_4 , обіймаючи посаду фахівця з публічних закупівель Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» Міністерства охорони здоров`я України» (далі ДЗ «ДСС «Затока» МОЗ України») та будучи службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, 02 квітня 2024 року, перебуваючи на робочому місці за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, вул. Приморська, буд. 31 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , будучи уповноваженою особою з питань організації та проведення процедур закупівель ДЗ «ДСС «Затока» МОЗ України, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, всупереч інтересам служби та вимогам ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 6 ч. 1 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України, Положення про уповноважену особу ДЗ «ДСС «Затока» МОЗ України, а також абз. 6, 7 розд. II Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275), не здійснила належної перевірки та аналізу ринкової вартості предмета закупівлі товару за кодом ДК 021:2015: 09110000-3 «Тверде паливо».

Зокрема, ОСОБА_4 не направила щонайменше 3 (три) письмові запити цінових пропозицій із конкретизацією умов поставки, а також обов`язковим включенням до ціни товару витрат на вантажно-розвантажувальні роботи. Не проявивши належної обачності та розсудливості, які вимагалися від неї за посадою, ОСОБА_4 того ж дня прийняла протокольне рішення уповноваженої особи № 02/1 від 02.04.2024, яким безпідставно вирішила провести процедуру відкритих торгів щодо закупівлі твердого палива із завищеною очікуваною вартістю.

У той час як ОСОБА_4 повинна була і могла передбачити, що її неналежні дії призведуть до безпідставного перерахування державних коштів постачальнику за завищеними цінами, вона не передбачила таких наслідків.

У подальшому, на виконання вказаного протокольного рішення, між ДЗ «ДСС «Затока» МОЗ України та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕЙМІЛ АКТИВ» було укладено договір про закупівлю твердого палива, на виконання умов якого з державного бюджету безпідставно сплачено грошові кошти у розмірі 3 134 700,00 грн, що перевищує ринкову вартість товару на 1 135 409,00грн, чим Державному закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України» матеріальну шкоду.

Таким чином, за вищевикладених фактичних обставин, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, та, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення, спричинила Державному закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Затока» МОЗ України (код ЄДРПОУ 01981997) збитки на загальну суму 1 135 409,00 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно до примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України, являється тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

В рамках вказаного кримінального провадження 03.09.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Кубанка Калманського району Алтайського краю Росії, українку, громадянку України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України вважаю, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень та не зможе запобігти вчиненню підозрюваним інших кримінальних правопорушень, адже передбачають обов`язки, які не пов`язані із обмеженням свободи особи.

Оцінюючи наведені очевидні ризики у сукупності, вважаю їх реальними та такими, що повністю виправдовують обмеження свободи ОСОБА_4 , оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків, а також запобігання скоєння інших кримінальних правопорушень. Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів.

Зокрема, під час досудового розслідування установлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть суттєво вплинути на проведення досудового розслідування, а саме:

- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків та постійного місця роботи;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрювана ОСОБА_4 , з метою зміни показів свідків на свою користь може здійснювати будь-який тиск, що у свою чергу ускладнить проведення досудового розслідування у розумні строки та об`єктивного установлення усіх обставин скоєного злочину. Деякі свідки являються його знайомими, у зв`язку з чим на нього також може бути здійснено тиск, а покази свідків сприймаються судом безпосередньо відповідно до вимог ст. 93 КПК України;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручі до уваги, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, повноту та достатність зібраних доказів, вважаю доцільним застосувати підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Позиції сторін

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зокрема вказав, що у підозрі та клопотанні зазначені різні частини статті за якою підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до чого не можливо зрозуміти кваліфікацію правопорушення. Висновок експерта не співпадає з підозрою, там інша інформація про закупівлі, ризики не підтверджені, свідків немає, підозрювану допитали і вручили підозру без участі захисника, вказує, що допит був проведений раніше ніж були внесені відомості до ЄРДР та матеріалів допиту у справі немає, також не відомо на яку суму завдана шкода, бо немає експертизи, у зв`язку з чим просив застосувати особисте зобов`язання.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити, вказала, що вважає себе не винною та нічого не порушувала.

Мотивація суду

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри

В рамках кримінального провадження №12026162240000647 від 03.06.2026 повідомлено про підозру 03.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

У судовому засіданні прокурор уточнила, що в повідомленні про підозру міститься описка і насправді ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Слідчий суддя наголошує, що основна мета складення та вручення письмового повідомлення про підозру - це надання особі відомостей, які є достатніми для повного розуміння нею суті висунутого проти неї обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. При цьому, правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення та суті підозри має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, а також для реалізації права підозрюваної на захист.

Слідчий суддя звертає увагу на недопустимості формального ставлення слідчим та прокурором до своїх обов`язків та необхідності ретельнішого ставлення до прроцедури складення письмового повідомлення про підозру.

Разом з тим, на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрювана не має стійких соціальних зв`язків та постійного місця роботи.

При визначенні ймовірності переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає, що такий ризик не доведений, підозрювана має на утриманні чоловіка інваліда ІІІ групи, працює в управлінні освіти фахівцем публічних закупівель, в складі сім`ї має доньку військову, відповідно її онуки проживають з нею, що нівелює ризик переховування.

Щодо стверджуваного органом досудового розслідування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрювана ОСОБА_4 , з метою зміни показів свідків на свою користь може здійснювати будь-який тиск, що у свою чергу ускладнить проведення досудового розслідування у розумні строки та об`єктивного установлення усіх обставин скоєного злочину. Деякі свідки являються його знайомими, у зв`язку з чим на нього також може бути здійснено тиск, а покази свідків сприймаються судом безпосередньо відповідно до вимог ст. 93 КПК України;

Такий ризик слідчим та прокурорм не доведено, так як у матеріалах справи відсутні докази допиту хоча б одного свідка в цьому кримінальному провадженні.

В обгрунтування наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий не навів жодного аргументу.

В силу дії ч. 1 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що стороною обвинувачення до клопотання не було долучено будь-яких відомостей, які б могли свідчити про існування вказаних в клопотанні ризиків, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення не доведено наявності необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а тому клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 186, 194, 196, 331 ч.3, 369-372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні клотання т.в.о. начальника СВ №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Дата оголошення повного тексту ухвали: 08.09.2026 о 16 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_9