Рішення № 139544011, 26.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/11058/25

Провадження №2/751/204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: - за Кредитним договором № 1397958 у розмірі 27 200 гривень; - за Кредитним договором № 73868344 у розмірі 32 079 гривні 12 копійок; у загальному розмірі 59 279 гривень 12 копійок та понесених судових витрат.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 21 листопада 2024 року між ТОВ

«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73868344 у вигляді електронного документа, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти шляхом перерахування на його банківський картковий рахунок та зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 8 до Договору факторингу

№ 27/03/25 від 27 березня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 32 079 гривень 12 копійок.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення наявної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Із моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином,

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 73868344 у розмірі 32 079 гривень 12 копійок, з яких 13 314 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 8226 гривень 08 копійок сума заборгованості за відсотками, 7988 гривень сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2550 гривень комісія за надання кредиту.

Також, 21 лютого 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1397958 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідно до умов договору кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 25062025, відповідно до якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу

№ 25062025 від 25 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 27 200 гривень.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення наявної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первинного кредитора.

Із моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25 червня 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 1397958 у розмірі 27 200 гривень, з яких 10 000 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 1000 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту, 11 200 гривень заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 гривень заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від

19 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача.

18 травня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 91-93), згідно з яким заперечує проти вимог позивача. Зазначає, що за умовами кредитного договору № 73868344 від 21 листопада 2024 року визначено суму кредиту 17 000 гривень, строк кредитування 30 днів, орієнтовну дату повернення 20 грудня 2024 року, суму до повернення 20 570 гривень. Позивач надав розрахунок відсотків та погашень заборгованості, відповідно до якого відповідач здійснив оплати на загальну суму 8102 гривні 42 копійки. Позивачем не надано доказів про продовження терміну дії договору, а саме додаткових угод про продовження терміну дії договору, у зв`язку з чим термін дії договору закінчився 20 грудня 2024 року. Вимоги позивача про стягнення процентів після спливу строку кредитування, тобто після 20 грудня 2024 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Таким чином заборгованість за вказаним договором становить 12 467 гривень 58 копійок (20570-8102,42).

За договором кредиту № 1397958 від 21 лютого 2025 року відповідач заперечує проти вимоги сплати заборгованості за неустойкою у сумі 5000 гривень, оскільки на період дії воєнного стану неустойка підлягає списанню кредитодавцем. Тому позов в цій частині позовних вимог просить задовольнити частково та відмовити в частині стягнення заборгованості за неустойкою, а також здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених вимог.

25 травня 2026 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (а.с. 97-106), вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі. 21 листопада 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 73868344, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 47183;

21 лютого 2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 1397958 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 931490. У відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договорів.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в особистий кабінет. При підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов`язаний ввести на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта.

Відповідач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався.

Позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Звертають увагу, що відповідач не заперечує оформлення вказаного договору, однак незгодний з нарахуванням заборгованості за укладеним договором. Позичальник отримав кошти на умовах укладеного договору, використав їх за власним розсудом та не має наміру виконувати умови договору та сплатити заборгованість, яка нарахована виключно до умов з якими відповідач був ознайомлений перед укладанням Договору, та погодився їх виконувати. На даний час відповідачем не сплачено заборгованість за укладеним договором. Відповідач і надалі продовжує порушувати умови договору, тим самим порушує цивільне законодавство. Первісним кредитором надано докази по справі, а саме: підтвердження перерахування/надання коштів та детальні розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , за укладеними договорами. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісним кредитором відповідно до умов укладеного договору.

Відповідач (позичальник) здійснював часткове погашення заборгованості по картці банку, однак не в повному обсязі. Тобто, відповідач здійснював дії направлені на погашення заборгованості, це свідчить про те, що Відповідач усвідомлював форму оформлення кредитного договору, погодився с його умовами (строком та відсотками) , отримав кредитні кошти та намагався сплатити кредит. Однак по невідомим позивачу обставинам відповідач перестав сплачувати заборгованість, що не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Згідно Кредитних договорів, підписаних відповідачем, прямо зазначено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті кредитодавця, а також отримав від кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, зі змісту Кредитних договорів вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, а саме прямо зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з правилами надання коштів у позику, відповідачем при укладенні договорів висловлено не було.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 25 травня 2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року продовжено розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

21 листопада 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344, згідно якого позичальник отримав кошти кредит у розмірі 17 000 гривень, строком на 30 днів. Фіксована процентна ставка за день користування кредитом становить 0,200%. Комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2550 гривень. Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 47183 (а.с. 35-41).

Згідно з п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.2 Договору за надання кредиту позичальник сплачує комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до пп. 2.2.4 п.2.2 Договору.

Згідно із пп. 11.1.1 п. 11.1 Договору, укладаючи договір, позичальник засвідчує, що він ознайомився на сайті кредитодавця https://mycredit.ua/ua/document-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена

ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування, ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ

«1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перебувають у загальному доступі та опубліковані на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/document-license/.

Підписанням паспорта споживчого кредиту до договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування (а.с. 43-44).

27 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Договір факторингу

№ 27/03/25, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (Ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб (а.с. 46-47).

26 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» («Клієнт») укладено Додаткову угоду № 5 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, відповідно до якої права вимоги відступаються згідно реєстрів боржників № 7 та № 8 від

26 червня 2025 року, фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів, яка становить 18,25% від основної суми заборгованості (тіло кредиту) (а.с. 48).

Відповідно до витягу із реєстру боржників № 8 від 26 червня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 73868344 на загальну суму заборгованості 32 079 гривень

12 копійок (а.с. 51).

Згідно із розрахунком заборгованості за Договором № 73868344 від

21 листопада 2024 року за період з 22 листопада 2024 року до 26 червня

2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 32 079 гривень 12 копійок, з яких: з яких 13 314 гривень 40 копійок тіло кредиту; 8226 гривень 08 копійок проценти, 7988 гривень 64 копійки відсотки за понадстрокове користування, 2550 гривень комісія (а.с. 52-53).

21 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину Договору про споживчий кредит № 1397958, відповідно до умов договору сума кредиту становить 10 000 гривень, кредит надається строком на 340 днів, термін повернення кредиту 27 січня 2026 року. Комісія за надання кредиту 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 30800 гривень, що нараховується за ставкою 14 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту (а.с. 8-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору (далі-кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі-плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п. 6.1 Договору кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та / або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та правил.

Згідно з п. 6.4 Договору укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Договір та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 931490, 559309. Підписанням договору відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до платіжного доручення 41086937 від 21 лютого 2025 року платником ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» перераховано кошти у сумі 10 000 гривень на рахунок отримувача ОСОБА_1 , кредитний рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу кошти згідно договору № 1397958 (а.с. 20).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1397958 заборгованість ОСОБА_1 не погашена, тіло кредиту 10 000 гривень; нараховано комісії за надання кредиту 1000 гривень, нараховано комісії за обслуговування кредиту 11 200 гривень; штрафу 5000 гривень (а.с. 22).

25 червня 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 25062025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с. 24-25).

Згідно з витягом з реєстру боржників від 25 червня 2025 року до Договору факторингу № 25062025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1397958 від 21 лютого 2025 року у сумі 27 200 гривень, з яких: 10 000 гривень заборгованість за основним зобов`язанням; 1 000 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту, 11 200 гривень заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 гривень заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 29).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про факторинг» предметом договору факторингу є право грошової вимоги. Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги. За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними договорами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до вимог статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як положення ст. 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною третьою ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344 від 21 листопада 2024 року обумовили процентну ставку у розмірі 0,2%, строк кредитування / строк договору 30 днів, дату повернення кредиту (останній день) 20 грудня 2024 року.

Пунктом 7.1 Договору визначений порядок продовження строку кредитування, зокрема позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та / або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображається позичальнику в особистому кабінеті.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо пролонгації позичальником договору, а саме додаткових угод укладених з відповідачем. Отже, строк дії договору позики закінчився 20 грудня 2024 року.

Із наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за Договором № 73868344 від 21 листопада

2024 року вбачається, що кредитором нараховано відповідачу відсотки за процентною ставкою 0,2% за період з 21 листопада 2024 року по 20 грудня 2024 року.

У подальшому кредитодавцем відсотки нараховувались поза межами строку кредитування з 21 грудня 2024 року по 05 березня 2025 року за процентною ставкою 1%, з 06 березня 2025 року за процентною ставкою 4%.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року в справі

№ 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Крім того, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344 від 21 листопада

2024 року та підписана електронним підписом сторонами визначено загальну вартість кредиту 20 570 гривень, з яких: 17 000 гривень сума кредиту за договором; 1020 гривень проценти за користування кредитом,

2550 гривень комісія за надання кредиту (а.с. 42), вказана таблиця не містить інших видів платежів, відсоткової ставки за умови продовження строків кредитування, також не визначено загальну вартість кредиту на умовах пролонгації.

Відповідно до п. 2.3 Договору параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначено в додатку №1 до цього Договору. Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру комісії за надання кредиту. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Зазначена у договорі ставка може бути змінена виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Частиною 8 ст. 18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Позивачем не було заявлено позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України по закінченню строку кредитування.

Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України, суд вважає, кредитодавцем неправомірно нараховані проценти за кредитом після спливу визначеного договором 30 денного строку кредитування.

З огляду на викладене, заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344 від 21 листопада

2024 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» з урахуванням здійснених ним оплат на загальну суму 8102 гривні 42 копійки, становить 12 467 гривень 58 копійок (20570-8102,42).

Щодо стягнення з відповідача пені за Договором про споживчий кредит № 1397958, суд зазначає.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого

2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Враховуючи те, що позивачем нараховані штрафні санкції за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором про споживчий кредит № 1397958 від 21 лютого 2025 року у період дії воєнного стану всупереч положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту за вказаним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, як в самому кредитному договорі, так і в паспорті споживчого кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи, що кредитними установами не зазначено та не надано доказів наявності та переліку таких послуг при укладенні вище зазначених кредитних договорів, то положення щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними, відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту за Договором про споживчий кредит № 1397958 у розмірі 11 200 гривень.

Суд дійшов до висновку, що оскільки ОСОБА_1 порушив зобов`язання щодо повернення коштів за укладеними договорами, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344 від

21 листопада 2024 року становить 12 467 гривень 58 копійок, за Договором про споживчий кредит № 1397958 від 21 лютого 2025 року заборгованість становить 11 000 гривень, з яких тіло кредиту 10 000 гривень, комісія за надання кредиту 1000 гривень. Всього за двома договорами заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» складає 23 467 гривень 58 копійок

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати

(а.с. 1), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1198 гривень 73 копійки (23467,58х3028/59279,12).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73868344 від 21 листопада 2024 року та Договором про споживчий кредит № 1397958 від 21 лютого 2025 року в загальному розмірі 23 467 гривень 58 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1198 гривень 73 копійки.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Суддя Р.М. Топіха