Рішення № 139541751, 08.09.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26

08.09.2026 2/394/566/26

394/7764/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в с-щі Новоархангельськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій учасників справи

Представник позивача звернувся досуду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 04.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №926307142. Відповідно до умов Кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в обумовленому розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Проте відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором та припинив повернення наданого йому кредиту. Законодавчо передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок відступлення права вимоги.

29.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», відповідно до чинного законодавства було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року.

27.02.2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал», відповідно до чинного законодавства було укладено договір факторингу №27/0226-01 відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» відступило, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до осіб, які являлись його боржниками, включно і ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників б/н від 29.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року, складає 36927,36 грн., з яких: 10556,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 20459,90 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 633,36 - прострочена комісія, 5278, 00 грн. - штрафні санкції. При цьому позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 5278, 00 грн.

Просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 31649, 26 гривень та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при зверненні до суду просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, згідно зворотнього поштового повідомлення, згідно зворотнього поштового повідомлення від 15.07.2026 року, вся поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив від відповідача не надходив.

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, Рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з такою позначкою, працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Матеріалами справи підтверджено наявність в справі даних про повернення до суду повідомлень про вручення поштового відправлення і судової повістки на ім`я відповідача з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що за нормами Правил надання послуг поштового зв`язку здійснюється за відсутності осіб. Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи. За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків:

Предметом спору в даному провадженні є договірні правовідносини. Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 04.03.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №926307142, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит у сумі - 10556,00 грн., мета отримання кредиту на споживчі потреби, шляхом перерахування на банківську карту, строк дії 27.03.2025 року, тип процентної ставки фіксована - 0,98, строк повернення (кінцева дата повернення) 03.04.2030 року (а.с. 57-68). Акцепт договору позичальником здійснено, шляхом застосування одноразового ідентифікатора NBKU, надісланого на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 68).

Заявка на отримання грошових коштів (а.с. 54), разом із Правилами надання грошових коштів у позику (а.с. 69-92) та паспортом споживчого кредиту (а.с. 54-56) є складовими частинами Кредитного договору №926307142 від 04.03.2025 року.

Згідно платіжного доручення 44111-48606-96573 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через банк провайдер АТ «ОТПбанк» здійснило переказ грошових коштів на рахунок АТ «Універсалбанк» відповідачу ОСОБА_1 , згідно договору №926307142 від 04.03.2025 року (а.с. 53).

Згідно з долученим представником позивача розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року, станом на 29.04.2025 року складає 21720,11 грн. (а.с. 37).

29.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/33 (з додатковими угодами), відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 104-109).

Відповідно до Реєстру права вимоги від 29.04.2025 до договору факторингу №МВ-ТП/33 від 29.04.2025 року сума заборгованості складає 21823,56 грн. (а.с. 19-20).

27.02.2026 року між ТОВ «ФК «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено договір факторингу №27/0226-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Таліон плюс» відступило, а ТОВ «Юніт капітал» набуло права грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Таліон плюс», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року (а.с. 27-32).

Згідно платіжних інструкцій ТОВ «ЮнітКапітал» перерахувало кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «ФК«Таліон плюс» через банк провайдер, призначення платежу: часткова оплата за відступлення прав вимог за договором факторингу №27/0226-01.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року, в розмірі 31649,26 грн., з яких : 10556,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20459,90 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 633,36 - прострочена комісія (а.с. 40).

З огляду на витребувані судом у АТ «Універсалбанку» документи, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано кредитну картку № НОМЕР_2 , на яку було переховано 10556, 00 грн. Також по клієнту емітувались інші картки, надавши суду Виписки по рахунку за кредитним договором за період з 04.03.2025 року по 09.03.2025 року (а.с. 130-132).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або Законом, та не впливає із суті зобов`язання чи звичаїв дії ділового обороту. Як вбачається з положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Публічна пропозиція (оферта) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, однак всі інші істотні умови, які є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, зазначено в індивідуальній частині договору про надання фінансового кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Ч.1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд розглядає справу на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Мотиви суду.

Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов`язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за їх користування та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами. Незважаючи на це, відповідач не виконала своїх обов`язків за договором в строки, передбачені кредитними договорами.

Згідно з витягами з реєстру боржників, наданих позивачем, взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором відповідач не виконав, не здійснивши жодного платежу, у зв`язку з чим виникла заборгованість. У матеріалах справи також відсутні будь-які об`єктивні дані, що відповідач вживав заходи для належного виконання зобов`язання за даним правочином, відповідач не виконала зобов`язання у строк, що є порушенням зобов`язання, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з його вини.

На день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі вимог позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», заборгованості за кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року, в розмірі 31649,26 грн., з яких : 10556,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20459,90 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 633,36 - прострочена комісія.

Розподіл судових витрат.

Щодо оплати витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано:копію Договору про надання правничої допомоги; копію Акту прийому-передачінаданих послуг; Протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги; копії ордеру на надання правничої допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Загальна вартість наданих послуг за час дії договору склала 7000,00 грн. Вказану суму витрат на правову допомогу представником позивача і заявлено до стягнення.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справ та керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; враховуючи що справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, тому вважає, що з урахуванням принципу розумності та справедливості, співмірною до обсягу цих послуг є сума відшкодування в розмірі 1000,00 грн., саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1046, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 77, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором №926307142 від 04.03.2025 року в розмірі 31649,26 (тридцять одна тисяча шістсот сорок дев`ять) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні даніучасників:

ТОВ «Юніт Капітал», місце знаходження вул. Рогнідинська, буд. 4 літера А офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: