Рішення № 139541645, 07.09.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6200/25

провадження 2/216/789/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути зОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі ТОВ «Іннова Фінанс») заборгованість за кредитним договором про надання грошових коштів у позику № 4597930724 від 11.07.2024 у розмірі 19 840 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4000 грн, та заборгованості за процентами 15 840 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідачку витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.07.2024 ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Іннова Фінанс» договір про надання грошових коштів у позику № 4597930724 (далі Договір). Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створений та підписаний згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Умовами Договору визначено строк кредиту: 360 днів, починаючи з 20.05.2024, та розмір стандартної процентної ставки 1,5 % в день, застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору; зниженої процентної ставки 1,5% в день та застосовується у порядку визначеному Договором.

Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачці кредиту, тоді як відповідачка не виконала своїх зобов`язань за Договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» докази на підтвердження факту перерахування відповідачці грошових коштів у позику в розмірі 4000 грн.

07 серпня 2025 року відповідачка звернулася до суду з відзивом на позов, просила відмовити в позові в частині нарахування відсотків. Як на підставу заперечень посилалась на те, що Договір від 11.07.2024, та Паспорт споживчого кредиту не були посвідчені електронним підписом відповідачки. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту перерахування відповідачці грошових коштів за Договором, тобто відсутні первинні бухгалтерські документи. Заборгованість за процентами в розмірі 15 840 грн не є співрозмірною сумі тіла кредиту в розмірі 4000 грн. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю відповідачки, діючи в порушення звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукала відповідачку на укладення договору позики на вкрай невигідних умовах, які остання не могла оцінити належно.

Розрахунок заборгованості наданий позивачем є внутрішнім документом фінансової установи, який не містить відомостей, що дозволили б суду пересвідчитись, чи передавались в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Крім того, сума заборгованості за користування кредитом нарахована після закінчення строку кредитування, а тому є безпідставною.

05 листопада 2025 року на адресу суду надійшла затребувана інформації з АТ « КБ «ПриватБанк».

Обставини справи, встановлені судом

11.07.2024 між ОСОБА_3 та ТОВ «Іннова Фінанс» було укладено Договір, з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктами 2.2. 2.5. Договору встановлено, що Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000 грн, тип кредиту кредит.

Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору - тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.

2.6.2. Знижена процентна ставка 0.9% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Позичальник 10.08.2024, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

2.6.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Позичальника у випадку та на умовах: визначених в п. 2.6.2 Договору та/або умовами Програми лояльності та/або умовами Правил та/або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій Позичальнику, зокрема у випадку отримання Позичальником знижки на стандартну процентну ставку.

Окрім того, між сторонами 11.07.2024 було підписано Паспорт споживчого кредиту, яким також визначено порядок отримання, повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, та який є невід`ємною частиною Договору.

Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 25.07.2025 встановлено, що 11.07.2024 було перераховано грошові кошти в сумі 4000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку, заборгованість відповідачки станом на 23.07.2025 склала 19 840 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 840 грн заборгованість за процентами.

Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 29.10.2025 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

З виписки за договором б/н на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами розміщеними на картці № НОМЕР_2 .

Джерела права й акти їх застосування

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Судом встановлено, що 11.07.2024 в порядку визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» відповідачка уклала договір з ТОВ «Іннова Фінанс», тим самим підтвердила факт ознайомлення з умовами договору, та погодилася з ними.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості надані наступні докази: Договір від 11.07.2024, Паспорт споживчого кредиту, Правила надання споживчих кредитів, довідку ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 25.07.2025, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені у позовні вимоги.

Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом констатовано, що відповідачка фактично визнала факт укладення Договору з позивачем, однак заперечила отримання грошових коштів через відсутність первинних документів, що на думку суду не відповідає дійсності та спростовується випискою по рахунку наданою АТ КБ «ПриватБанк», яка є належним доказом.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18), зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61-14046св21).

Також, відповідачкою не визнано розмір нарахованих процентів, через їх неспіврозмірність з сумою кредиту, однак судом враховано той факт, що підписуючи Договір відповідачка погодилась з його умовами, та була ознайомлена з порядком нарахування процентів за користування кредитними коштами як у самому договорі, так і у Паспорті споживчого кредиту.

Таким чином суд вважає заперечення відповідачки в цій частині безпідставними, такими, що не заслуговують на увагу, та з останньої слід стягнути на користь позивача окрім тіла кредиту, також проценти в розмірі заявленому позивачем.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

З урахуванням задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625-629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6 13, 17, 18, 76 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 4597930724 від 11.07.2024, у розмірі 19 840 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО