Рішення № 139541638, 07.09.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3443/25

провадження 2/216/429/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі ТОВ «Українські фінансові операції») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.12.2023 у розмірі 225 562,65 грн, з яких сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) в розмірі 22 500 грн, сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором в розмірі 127 687,65 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 134 календарних днів в розмірі 75 375 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Обґрунтування позовних вимог

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 13.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено Договір № 4213602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 22 500 грн, з встановленим строком користування 30 днів: з 13.12.2023 по 07.12.2024, а відповідач зобов`язався повернути кошти у строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість.

Договір укладено в порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

26.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та позивачем було укладено Договір факторингу № 26/07/2024 відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та витребувано з АТ «ПУМБ» докази того чи було емітовано на ім`я відповідача платіжну карту № НОМЕР_1 , та витребувано виписку з карткового рахунку відповідача про рух грошових коштів.

Обставини справи, встановлені судом

13.12.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено Кредитний договір.

За взаємною згодою сторони погодили наступні умови:

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору тип кредиту кредит, сума кредиту 22 500 грн.

Згідно із п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту 360 днів: з 13.12.2023 по 07.12.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1 Кредитного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем було вказано особисто під час укладення договору.

Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7», та відповідно вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1.4.1 Кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

1.4.2. Кредитного договору передбачено знижену процентну ставку 0,38% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 11.01.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для ї застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку ї обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3 Договору.

Окрім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем 13.12.2023 було підписано Паспорт споживчого кредиту, яким також визначено порядок отримання, повернення кредиту, сплати відсотків за його користування.

Довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 26.07.2024 встановлено, що між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна»: 13.12.2023 13:21:05 на суму 22 500 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек Україна» f2aa11df-5e62-4b09-a0e6-e33f056547ca, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 42136021702466464, Session ID - 022335923960, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації - 601220, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Довідкою АТ «ПУМБ» від 07.10.2025 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 у гривні.

Відповідно до виписки по рахунку наданої АТ «ПУМБ» підтверджено факт користування відповідачем грошовими коштами за період з 13.12.2023 по 22.12.2023.

На підставі договору Факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем, до останнього перейшло право вимоги за Кредитним договором від 13.12.2023.

Розрахунком заборгованості за Договором № 4213602 від 13.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту встановлено, що станом на 26.07.2024 заборгованість відповідача становить 150 187,65 грн, з яких 22 500 грн заборгованість за основним боргом (сумою кредиту), та 127 687,65 грн заборгованість за процентами.

Станом на дату укладення договору Факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, строк дії Кредитного договору від 13.12.2023 не закінчився.

Згідно розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за Договором № 4213602 про надання споживчого кредиту від 13.12.2023 за 134 календарних днів (27.07.2024 - 07.12.2024), в межах строку дії Кредитного договору у період з 26.07.2024 по 07.12.2024 (134 календарних днів) здійснено нарахування відповідачу процентів в розмірі 75 375 грн.

Джерела права й акти їх застосування

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Судом встановлено, що Кредитним договором укладеним 13.12.2023 між первісним кредитом та відповідачем було визначено порядок отримання, користування, повернення кредиту, та сплати процентів. Відповідач електронним підписом підписав договір та свідомо погодився з його умовами.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, надані наступні докази: договір № 4213602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.12.2023, Паспорт споживчого кредиту від 13.12.2023, розрахунки заборгованості, договір Факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, виписку з рахунку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені у позовні вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, урегульовані частиною другою статті 625 цього Кодексу, згідно яких на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Такі проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення, підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не скористався правом звернення до суду з відзивом на спростування заявлених вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти для користування, тоді як останній взяті зобов`язання належно не виконував, що призвело до виникнення заборгованості в загальному розмірі 225 562,65 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, на підтвердження понесення яких надано договір № 01/08/2024 про надання юридичних послуг 01.08.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг № 4213602 від 11.12.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) № 4213602 від 11.12.2024, серед яких: підготовка запиту до АТ «ПУМБ», підготовка запиту про витребування доказів, підготовка позовної заяви.

Виходячи з обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що ціна наданих адвокатами послуг була доведена належним чином.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625-629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6 13, 17, 18, 76 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором № 4213602 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.12.2023, яка складається із заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) 22 500 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитом 127 687,65 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за 134 календарних днів 75 375 грн, всього 225 562 (двісті двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 65 (шістдесят п`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп, та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено 07 вересня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО