Рішення № 139541626, 07.09.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 481/954/26

2/195/668/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

07.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Омеко М.В., за участю секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Томаківкав порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи вимоги тим, що 15.01.2022р. між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 98594984000, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 21193 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом.

Станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 15766.36 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 9090.52 грн;

- заборгованість за відсотками - 0 грн.;

- заборгованість за комісією - 6675.84 грн.

15.04.2024 року АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал",

уклали договір факторингу № 264 . Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Ат "УКРСИББАНК", включно і до ОСОБА_1 кредитним договором № 98594984000 від 15.01.2022 року.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 98594984000 від 15.01.2022 р в розмірі 21193 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою Томаківського районного суду від 14.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.44).

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення .

Відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло до суду відзиву щодо позову або заяви про розгляд справи за її відсутності, або заяви про визнання позову.

З урахуванням того, що відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки представник позивача у своїй письмовій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі. .

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 15.01.2022р. між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 98594984000, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 21193 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом.

Станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 15766.36 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту - 9090.52 грн;

- заборгованість за відсотками - 0 грн.;

- заборгованість за комісією - 6675.84 грн.

15.04.2024 року АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал",

уклали договір факторингу № 264 . Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Ат "УКРСИББАНК", включно і до ОСОБА_1 кредитним договором № 98594984000 від 15.01.2022 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Статтею 1077 ЦК України, встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора АТ "УКРСИББАНК" за кредитним договором № 98594984000 від 15.01.2022 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 98594984000 від 15.01.2022 не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 15766.36 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення комісії у сумі 6675.84 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктами 9, 11 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З цього випливає, що споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Отже, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління НБУ від 10.05.2007 №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року в справі №175/1543/16-ц, яка, відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України, має враховуватися судом.

Виходячи з цього суд приходить до висновку про необґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 6675.84 грн.

Згідно з частиною шостою ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаними договорами належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №98594984000 від 15.01.2022 у розмірі 9090.52 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 9090.52 грн.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №2403 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № 2403 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року з якого вбачається, що позивачем прийнята правова допомога на загальну суму 8000 грн.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає доведеними та наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн. на відшкодування підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1535 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509,526,553, 625, 1046, 1048-1050, 1054ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , в інтересах якого діє представник Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, суму заборгованості за кредитним договором №98594984000 від 15.01.2022 року розмірі 9090 (девять тисяч девяносто ) гривень 52 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, суму сплаченого судового збору у розмірі 1535 грн та 8000 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, (адреса місця знаходження: 79029, м. Львів, вул.. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 3-й поверх);

Представник позивача - Усенко Михайло Ігорович (адреса листування: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28Ю 3-й поверх);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Омеко