Ухвала суду № 139541390, 07.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8015/26

Номер провадження 1-кс/205/4250/26

Єдиний унікальний номер № 205/8015/26

Провадження № 1-кс/205/4250/26

УХВАЛА

07 вересня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги представника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла скарга представника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , у якій він просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, складене 19.06.2026 року, у кримінальному провадженні № 42021000000002647 від 21.12.2021 року.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 19.09.2026 року повідомлено про підозру у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. На переконання сторони захисту в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що підтверджують склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, в діях підозрюваного ОСОБА_3 , зокрема, щодо відсутності статусу «службова особа», а відповідно і необґрунтованості повідомлення про підозру. Повідомлення про підозру від 19.06.2026 року є незаконним та складеним з порушенням вимог правової процедури повідомлення про підозру, встановленої КПК України, а також містить суб`єктивні твердження про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження. Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2025 року у справі № 905/1263/23 у задоволенні позовних вимог керівника Краматорської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, позивача 2 Міністерства освіти та науки України до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Краматорського вищого професійного училища про зобов`язання ФОП ОСОБА_3 здійснити поставку частин та приладдя до транспортних засобів та їх механічних частин відмовлено. Зазначене рішення підтверджує позицію сторони захисту щодо відсутності не тільки кримінально караного діяння, але і господарської відповідальності ОСОБА_3 в подіях, які йому інкримінуються в межах кримінального провадження № 42021000000002647 від 21.12.2021 року.

ОСОБА_5 у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали даної скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

21.12.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002647 були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

19.06.2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного Кодексу.

Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України).

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих та достатніх.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання в частині обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 , в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня, оскільки фактів та інформації про можливу причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаного кримінального правопорушення достатньо.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що обставини, на які посилається захисник у своїй скарзі, мають бути вирішені під час судового розгляду. Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушеня. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги представника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 КПК України за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановляється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 26, 276-278, 303-307 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги представника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування повідомлення про підозру відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1