Ухвала суду № 139541118, 07.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/20075/25

Номер провадження 1-кп/175/2063/25

УХВАЛА

іменем України

07 вересня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілих (цивільних позивачів) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про стягнення процесуальних витрат, подане в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025040000000840 від 06.09.2025 стосовно ОСОБА_6 , засудженого за ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник потерпілих (цивільних позивачів)ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про стягнення витрат на правову допомогу.

В обґрунтування зазначив, що з дотриманням вимог ч.8 ст. 41 ЦПК України, зважаючи на зроблену заяву до закінчення дебатів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України у судовому засіданні, надає додаткові письмові докази на підтвердження витрат на правову допомогу.

Представник потерпілих та потерпілі до судового засідання не з`явились

В судове засідання обвинувачений не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Захисник обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, надала письмову заяву у якій просила задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу, розглянути клопотання за відсутності обвинуваченого та захисника.

В судове засідання прокурор не з`явився.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне.

Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 ОСОБА_6 був визнаний винуватим за ч.2 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок не набрав законної сили.

При подачі цивільного позову потерпілим визначено вимоги про стягнення витрат на правову допомогу. Представником потерпілих адвокатом ОСОБА_5 під час судових дебатів зазначено на те, що докази понесених судових витрат на надання правової допомоги будуть надані у строк встановлений процесуальним законом, а саме протягом 5 днів з дня ухвалення вироку. У зв`язку з чим питання витрат на правову допомогу при вирішенні цивільного позову судом у вироку не вирішувалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 539 КПК України інші питання, пов`язані з виконанням вироку, вирішує суд, який ухвалив такий вирок.

Види процесуальних витрат визначені у статті 118 КПК України, до складу яких законодавцем віднесені витрати на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати документи, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 висловила правову позицію, яка має враховуватися судами при застосування норм права. Відповідно до вказаної правової позиції «КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Не вирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Вирішення питання про розподіл процесуальних витрат полягає у висновку суду про стягнення або відмову у стягненні певної грошової суми, яка є процесуальними витратами у розумінні КПК. Залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат. Це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК суд, який ухвалив рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат».

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні ст. 91 КПК України.

Відповідно до правового висновку, який міститься у додатковій постанові Великої палати Верховного суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19), для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними у кримінальному провадженні адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено з договору між потерпілим ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «Смирнов, Тарасевич та Партнери» 11.09.2025 було укладено Договір про надання правничої допомоги №01-11/09/25 з додатком №1 «Акт-розрахунок» від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду №1 від 28.12.2025.

На підтвердження понесених процесуальних витрат, представником потерпілого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_5 надано звіт про надану правову допомогу до договору №01-11/09/25 від 11.09.2025, акт прийому-передачі наданої правової допомоги №1 від 10.07.2026 до договору №01-11/09/25 від 11.09.2025, рахунок про оплату правової допомоги, а також банківські платіжні квитанції.

Судом встановлено, що вищевказаними доказами, потерпілий ОСОБА_3 належним чином підтвердив понесені ним процесуальні витрати на правову допомогу в даному кримінальному провадженні. Оцінюючи виконану представником потерпілого роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 витрат на правову допомогу на загальну суму 15500 гривень, з яких:

- згідно звіту про надану правову допомогу до договору №01-11/09/25 від 11.09.2025, а саме за: участь у допиті клієнта в якості потерпілого на суму 3000 грн; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на суму 1000 грн; підготовка цивільного позову на суму 4000 грн; участь в судових засіданнях на загальну суму 6500 грн; отриманні в суді копії цивільного позову та направлення його учаснику справи на суму 1000 грн.

Як встановлено з договору між потерпілою ОСОБА_4 та Адвокатським об`єднанням «Смирнов, Тарасевич та Партнери» 03.10.2025 було укладено Договір про надання правничої допомоги №01-03/10/25 з додатком №1 «Акт-розрахунок» від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду №1 від 28.12.2025.

На підтвердження понесених процесуальних витрат, представником потерпілої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 надано звіт про надану правову допомогу до договору №01-03/10/25 від 03.10.2025, акт прийому-передачі наданої правової допомоги №1 від 10.07.2026 до договору №01-03/10/25 від 03.10.2025, рахунок про оплату правової допомоги, а також платіжні квитанції.

Судом встановлено, що вищевказаними доказами, потерпіла ОСОБА_4 належним чином підтвердила понесені нею процесуальні витрати на правову допомогу в даному кримінальному провадженні. Оцінюючи виконану представником потерпілої роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 витрат на правову допомогу на загальну суму 17500 гривень, з яких:

- згідно звіту про надану правову допомогу до договору №01-03/10/25 від 03.10.2025, а саме за: підготовка клопотання про залучення клієнтки в якості потерпілої на суму 1000 грн; вручення слідчому клопотання про залучення клієнта в якості потерпілої на суму 1000 грн; участь у допиті клієнта в якості потерпілого на суму 3000 грн; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на суму 1000 грн; підготовка цивільного позову на суму 4000 грн; участь в судових засіданнях на загальну суму 6500 грн; отриманні в суді копії цивільного позову та направлення його учаснику справи на суму 1000 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заяву представника потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 533-539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про стягнення витрат на правову допомогу, подане в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025040000000840 від 06.09.2025 стосовно ОСОБА_6 , засудженого за ч.2 ст. 286 КК України, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу, що була надана адвокатом ОСОБА_5 у розмірі 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) витрати на правову допомогу, що була надана адвокатом ОСОБА_5 у розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1