Рішення № 139540839, 08.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2134/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"08" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

У квітні 2026 року ТОВ «Іннова-Нова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 26 лютого 2025 року сторони уклали між собою Договір надання грошових коштів у кредит №7233140225.

За умовами договору ТОВ «Іннова Фінанс» (після зміни назви ТОВ «Іннова-Нова») зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 21.02.2026 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування коштами протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору (у разі, якщо позичальник 28.03.2025 року сплатить кошти у розмірі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів, до вказаної дати застосовується знижена ставка нарахування процентів у розмірі 0,6 % на день); сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,87 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору; сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30 квітня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 48792,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 12000 грн, заборгованість за процентами (нарахованими за період з 26.02.2025 року до 21.02.2026 року) 36792,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача Андрущенко М.В. не з`явився, проте у позові просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки у позові представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 26 лютого 2025 року сторони уклали між собою Договір надання грошових коштів у кредит №7233140225.

За умовами договору ТОВ «Іннова Фінанс» (після зміни назви ТОВ «Іннова-Нова») зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 21.02.2026 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування коштами протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору (у разі, якщо позичальник 28.03.2025 року сплатить кошти у розмірі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів, до вказаної дати застосовується знижена ставка нарахування процентів у розмірі 0,6 % на день); сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,87 % за кожен день користування коштами від суми залишку заборгованості за кредитом, починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору; сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що договір вчинений сторонами в електронній формі. Зокрема, сторони з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» узгодили у договорі усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала правочин за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Факт перерахування позивачем коштів на користь позичальника у розмірі 12 000 грн підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 04.05.2026 за вих. №20.1.0.0.0/7-260515/61229-БТ та випискою з карткового рахунку позичальника, що підтверджує повне виконання позивачем умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 21 лютого 2026 року заборгованість за договором становить 48792,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 12000 грн, заборгованість за процентами (нарахованими за період з 26.02.2025 року до 21.02.2026 року) 36792,00 грн.

Суд погоджується із нарахованою заборгованістю за кредитом (тілом кредиту), оскільки договірні проценти нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами розмірами процентних ставок та в межах встановленого строку кредитування) та з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

При розрахунку заборгованості позивачем враховано здійснені відповідачем проплати за кредитним договором в сумі 3960,00 грн.

За встановленого, вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5; код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит від 26.02.2025 року №7233140225, що утворилася станом на 21 лютого 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 12 000 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 26.02.2025 року до 21.02.2026 року) у розмірі 36 792,00 грн, а всього в загальному розмірі 48 792,00 грн, а також в повернення 2 662,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: М.М. Ротар