Рішення № 139540041, 07.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5434/25

Провадження №: 2/336/259/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., представника відповідача адвоката Іванісова В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ Фінансова компанія «Суперіум» із вказаним позовом, за яким просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 470 432,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5645,18 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 06.03.2019 ОСОБА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 , (далі - Позичальник, Відповідач) уклав з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (далі - АТ «УКРСИББАНК», Кредитор, Банк) кредитний договір № 95388472000 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно із Договором факторингу № 285 від 09.12.2024 (далі Договір факторингу), Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (надалі за текстом Позивач, Фактор, ТОВ «ФК «Суперіум»), право вимоги до боржників, в тому числі до за кредитним договором № 95388472000 від 6/3/2019, в якому Відповідач виступаєте Позичальником.

Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 складає 470 432.09 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом 203 223.19 грн., заборгованість за відсотками 267 208.90 грн., заборгованість за комісією 0 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Приходько В.А. від 12.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до з повідомленням сторін (без їх виклику).

23.06.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, до яких долучені виписки АТ «УКРСИББАНК» про рух коштів по рахунку відповідача.

26.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив. У відзиві зазначається про відсутність доказів існування заборгованості, зокрема факту отримання відповідачем грошових коштів. Окрім того заявляється про застування наслідків позовної давності, наводиться орієнтовна сума судових витрат.

02.07.2025 надійшла відповідь на відзив.

25.07.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, які суд враховує як заперечення.

Судове засідання, призначене на 14.08.2025 року, відкладено на 23.10.2025 року у зв`язку із неявкою відповідача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.08.2025 № 367, у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Приходько В.А., було здійснено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою від 02.09.2026 суддею прийнятою справу до свого провадження. Справу (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.02.2026) призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, визначено дату підготовчого судового засідання.

Підготовчі судові засідання, призначені на 23.10.2025, 28.11.2025, відкладалися, зокрема через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.

Ухвалою від 26.02.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду на 19.05.2026.

Судове засідання, призначене на 19.05.2026, не відбулося через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.

В судове засідання 02.09.2026 представник позивача не з`явився. В позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача підтримав своє клопотання, що викладене у відзиві, про витребування у позивача оригіналів всіх документів, доданих до позову, заявив клопотання про витребування у відповідача розрахунку заборгованості, проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 07.09.2026.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Що стосується клопотання представника відповідача про витребування усіх оригіналів доказів.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч.6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, витребування оригіналу доказу є правом, а не обов`язком суду.

Реалізація цього права пов`язана із наявністю обґрунтованих сумнівів щодо відповідності копії документа його оригіналу або з наявністю обставин, які вказують на можливу недостовірність чи підробку поданого доказу.

При вирішенні питання про доцільність огляду саме оригіналу доказу суд бере до уваги загальні обставини виниклого спору, можливість будь-якої сторони змінити або спотворити викладену в оригіналі письмового доказу інформацію для подальшого подання до суду з метою викривлення певних фактів, передбачувану доцільність вчинення таких дій учасником на досягнення заявлених вимог, їх розумність з огляду на відповідні наслідки, у тому числі, у вигляді кримінально караної кваліфікації діянь.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Суд зауважує, що процесуальний обов`язок щодо доказування та обґрунтування своїх вимог і заперечень покладається на сторін процесу (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві, в якому викладено клопотання про витребування від позивача оригіналів усіх документів, взагалі відсутнє обґрунтування необхідності вчинення такої процесуальної дії.

Сама по собі незгода відповідача з позовними вимогами чи формальне бажання оглянути оригінали документів без наведення будь-яких конкретних доводів і підстав, які б викликали обґрунтований сумнів у їхній автентичності (як-от: наявність розбіжностей у змісті, ознаки технічного втручання чи монтажу тощо), не є достатньою підставою для задоволення такого клопотання, з огляду на пропорційність як засаду цивільного судочинства.

За наведеного клопотання представника відповідача про витребування оригіналів усіх документів, що додані до позову, задоволенню не підлягає.

Окрім цього не підлягає задоволенню усне клопотання представника відповідача про витребування від позивача розрахунку заборгованості.

Так, відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В усному клопотанні не міститься посилання на обставини, визначені п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відсутнє й обґрунтування поважності пропуску встановленого строку на подачу такого клопотання, а тому клопотання про витребування розрахунку заборгованості залишається судом без задоволення.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, що 03.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» із Анкетою-заявою про надання споживчого кредиту на таких умовах: сума кредиту 7517,1 грн.

У цій заяві відповідач просив АТ «УкрСиббанк» надати їй додатковий кредит - Кредитну картку на таких умовах: максимальна сума ліміту додаткового кредиту - 50 000 гривень, максимальна процентна ставка за додатковим кредитом - 60% річних від фактично використаної суми додаткового кредиту, строком дії ліміту кредитування 24 місяці, з можливістю продовження на новий строк за рішенням банку. Анкета підписана власноручним підписом відповідача (а.с. 9).

Того ж дня Відповідач уклала з ПАТ «Укрсиббанк» Договір про надання споживчого кредиту із можливістю відкриття карткового рахунку № 95388472000 (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 3.1 Договору, сума кредиту за договором становить 7517,10 грн. Кредит надається позичальнику для особистих потреб: в розмірі 5871 грн. для придбання комп`ютерних комплектуючих (відеокарти); в розмірі 399 грн. для оплати страхового платежу відповідно до умов Договору добровільного страхування; в розмірі 1247,10 грн. на оплату разової комісії за надання послуг з управління кредитом.

Договором визначено розмір відсотків за користування кредитом.

За п. 3.6 Позичальник зобов`язується повернути кредит, плату кредит тощо відповідно до графіку платежів, але в будь-якому випадку не пізніше 03.05.2020.

Окрім того, згідно з положеннями розділу 4 Договору Банк відкриває позичальнику та обслуговує на умовах тарифного плану Револьверна кредитна Картка "Шопінг картка", розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, окремий поточний рахунок НОМЕР_2 , до якого випускається платіжна картка, у національній валюті України (далі Картковий рахунок), який використовується та обслуговується згідно цього Договору та Правил. Картковий рахунок відкривається Банком в Дату встановлення ліміту кредитування згідно цього Договору. Сторони домовились, що цей Договір містить заяву Позичальника на відкриття Карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Сторони домовились, що Банк може надати Позичальнику додатковий кредит (Кредитну картку) шляхом встановлення ліміту овердрафту (далі - ліміт кредитування) на Картковому рахунку Позичальника на наступних умовах: сума ліміту кредитування 8000 грн, строк дії ліміту кредитування 24 місяці (з можливістю пролонгації), процентна ставка 55% річних тощо.

Факт користування Позичальником коштами додаткового кредиту підтверджує згоду Позичальника з умовама кредитування, зазначеними в цьому Договорі та повідомленні Банку, згаданому в п., 4.2. та п. 4.4. цього Договору (п. 4.5 Договору).

Відповідно п. 4.7 Договору позичальник зобов`язується повернути додатковий кредит, плату за користування додатковим кредитом, не пізніше дати спливу строку дії ліміту кредитування.

В порушення взятих за Договором зобов`язань відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим АТ «Укрсиббанк» відступив ТОВ «ФК «Суперіум» право вимоги до відповідача за вищевказаним Договором відповідно до умов Договору факторингу № 285 від 09.12.2024 та витягу з реєстру боржників від 09.12.2024 до цього Договору факторингу (а.с. 26-32, 35).

Як зазначено у витязі з реєстру боржників, за п/п № 724, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер кредитного договору 95388472000, сума заборгованості якого за кредитом становить 470 432,09 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У позові ТОВ «ФК «Суперіум» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 95388472000 від 06.03.2019 в загальному розмірі 470 432,09 грн.

Відповідно до умов договору № 95388472000 від 06.03.2019 в сума кредиту 7517,10 грн, строк повернення кредиту - до 03.05.2020, а сума ліміту додаткового кредиту - 8000 грн. Договором визначені процентні ставки на пільговий період та максимальна процентна ставка за додатковим кредитом 55 % річних тощо.

У паспорті споживчого кредиту зазначено про максимальний розмір додаткового кредиту до 50 000 грн, максимальну відсоткову ставку 60 % (а.с. 16-17)

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 заборгованість відповідача складає 470 432,09 грн, з них: 203 223,19 грн заборгованість за основним боргом; 267 208,9 грн заборгованість за відсотками; 0,00 заборгованість за комісією.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частинами першою, другою статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пунктів 42 , 43 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затверджено постановою правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до п. 58 Положення Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Згідно із п. 59 Положення Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: клієнтські рахунки та виписки з них.

Форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити певні обов`язкові реквізити (п. 61 Положення).

Пункт 62 Положення визначає, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц (провадження № 61-8821св24).

На підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості Позивачем було долучено Виписки за періоди з 16.11.2019 по 17.06.2025 про рух коштів по рахунку відповідача, з яких вбачається: позичальник: ОСОБА_1 , продукт: Револьверна кредитна картка «Картка Шоппінг картка» номер картки: № НОМЕР_3 (а.с. 59-90).

З виписок вбачається, що у період з 16.11.2019 по 21.01.2022 відповідач користувався кредитною карткою - здійснював покупки в інтернеті, переказував кошти на іншу картку, знімав готівку, іноді погашав заборгованість тощо. Також виписки свідчать про змінення банком кредитного ліміту. Зокрема, з 16.11.2021 встановлено ліміт 174 000 грн. Станом на 15.02.2022 загальна заборгованість (тобто і тіло кредиту і відсотків) становила 168 204,55 грн. Ця сума заборгованості складається: 100 679,77 грн отриманої готівки, 61 342,55 грн покупки; 6182,22 грн. відсотків (зворот а.с. 77, а.с. 78).

Остання покупка відповідачем у мережі інтернет зроблена 23.01.2022 (а.с. 78). Надалі відповідач не знімає грошові кошти та не здійснює розрахунки за допомогою кредитної картки, у банківських виписках фіксується лише списання процентів, незначне погашення відповідачем заборгованості, а також «зарахування коштів» та «корег. операція списання» та такі ж суми. Останні дві операції не обумовлені договором кредиту, не мають логічного пояснення.

З наданих позивачем виписок не є зрозумілим, чому загальна заборгованість станом на 09.12.2024 становить 203 223,19 грн., що навіть перевищує кредитний ліміт (що встановлений у розмірі 174 000). Крім того, нараховані відсотки становлять 267 208,90 грн (а.с. 90).

За наведеного суд доходить висновку, що позивачем доведено існування заборгованості відповідача за кредитними договором у розмірі 168 204,55 грн., з яких 6182,22 грн. відсотки за користування кредитом, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо заяви представника відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

За загальним правилом ч. 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України викладено у такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом),поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) зазначила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Отже, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо заявлених позовних вимог не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану), а отже строк звернення до суду не є пропущеним.

Стаття 141 ЦПК України встановлює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даній справі це - 35,75%.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за кредитним договором № 95388472000 у розмірі 168 204,55 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2018,15 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», яке знаходиться за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, будинок 23-А, нежитлове приміщення № 35А, ЄДРПОУ 42024152.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

07.09.26