Рішення № 139539448, 07.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

07.09.2026 Справа № 756/12436/26

Справа № 756/12436/26

Провадження № 2/756/9325/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі

головуючий суддя Шролик І.С.,

секретар судового засідання Венгерський В.М.,

за участі відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальної послуги з вивезення побутових відходів,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

У липні 2026 року позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати комунальної послуги з вивезення побутових відходів у загальному розмірі 35233,30 грн, з яких основна заборгованість - 24225,96 грн, інфляційні втрати - 9061,42 грн, 3% річних - 1945,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у межах міста Києва. 08.06.2018 оферту та публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів оприлюднено в газеті «Хрещатик» і на офіційному веб-сайті виконавця послуг, унаслідок чого багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , взято на обслуговування, а по квартирі АДРЕСА_2 як об`єкту надання послуг відкрито особовий рахунок на ім`я відповідача.

Послуги надавалися відповідно до графіка вивезення побутових відходів за вказаною адресою, а плата за них нараховувалася щомісяця виходячи з установлених тарифів, норм надання послуги та кількості зареєстрованих у квартирі осіб.

Заперечень щодо укладення договору, заяв про відмову від нього чи про його розірвання, звернень з приводу ненадання послуг або їх неналежної якості від відповідача не надходило; про наявність обставин, які дають право на неоплату послуги, та про фактичну кількість осіб, які проживають у квартирі, відповідач виконавця послуг не повідомляла. Оплату наданих послуг у повному обсязі відповідач не здійснювала, унаслідок чого за період з 01.03.2020 по 01.07.2026 утворилася заборгованість в розмірі 24225,96 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач додатково нарахував інфляційні втрати та 3% річних.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотанням від 05.08.2026 представник позивача просив розглядати справу за його відсутності зазначив, що позовні вимоги позивач підтримує.

Відповідач проти позову заперечувала. У відзиві, який надійшов до суду 17 серпня 2026 року зазначила, що за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 , вона не проживає, а фактично проживає за іншою адресою, у зв`язку з чим послугою з вивезення побутових відходів за цим об`єктом надання послуг не користувалася, а нарахування вважає безпідставними.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні 07 вересня 2026 року заперечувала проти задоволення заявлених вимог з мотивів викладених у поданому відзиві. Пояснила що з 2006 року не проживає за адресою місця реєстрації, тому не користується послугою, яку надає позивач. Хто є власником квартири відповідач суду відповіді не надала.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлені фактичні обставини

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.12.2017 № 1589 та розпорядженням від 22.09.2021 № 2044 введено в дію рішення конкурсної комісії з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території м. Києва, якими Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» надано право надавати послуги з вивезення побутових відходів у межах м. Києва.

Тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для виконавця послуг встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2019 № 450 та розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.08.2022 № 638.

Норми надання послуг з вивезення побутових відходів у м. Києві затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.04.2018 № 551 на 2018-2022 роки та розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 31.01.2023 № 59 на 2023-2027 роки.

Як вбачається з газети «Хрещатик» від 08.06.2018 № 61 (5112), у цьому виданні оприлюднено оферту до публічного договору та публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 08.06.2018; того ж дня текст договору розміщено на офіційному веб-сайті виконавця послуг.

Судом встановлено, що по квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , як об`єкту надання послуг позивачем відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що підтверджується довідкою про нарахування та сплату послуг по особовому рахунку і скріншотом картки особового рахунку з програмно-апаратного комплексу «Єдина система автоматизованих нарахувань з додатковими модулями».

Зареєстрованим місцем проживання відповідача є зазначена квартира, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорюється.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади для виконавців комунальних послуг м. Києва та відомостями картки особового рахунку з програмно-апаратного комплексу «Єдина система автоматизованих нарахувань з додатковими модулями», розділ «Журнал обліку зареєстрованих осіб», окрім інших, в квартирі у період з 01.03.2020 по 01.07.2026 зареєстровані ОСОБА_1 - відповідач, її діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Послуги з вивезення побутових відходів надавалися відповідно до графіка вивезення побутових відходів за адресою об`єкта надання послуг.

Відповідно до довідки про нарахування та сплату послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.03.2020 по 01.07.2026 плата за послугу нараховувалася щомісяця виходячи з тарифу, норми надання послуги та кількості зареєстрованих у квартирі осіб і становила 388,90 грн у період з 01.03.2020 по 01.09.2022, 499,47 грн - у період з 01.09.2022 по 01.01.2023 та 549,92 грн - у період з 01.01.2023 по 01.06.2026.

Із цієї ж довідки вбачається, що оплата нарахованих сум здійснювалася відповідачем частково, унаслідок чого заборгованість з оплати послуги за період з 01.03.2020 по 01.07.2026 становить 24 225,96 грн.

Актів-претензій у зв`язку з ненаданням послуг, наданням їх не в повному обсязі або зниженням їхньої якості за спірний період не складалося. Звернень відповідача чи зареєстрованих у квартирі осіб про виклик представника виконавця послуг, про тимчасову відсутність у житловому приміщенні понад 30 календарних днів, про фактичну кількість осіб, які проживають у квартирі, а також про відмову від договору чи його розірвання матеріали справи не містять.

Згідно з розрахунком позивача розмір інфляційних втрат за час прострочення становить 9 061,42 грн, розмір 3% річних - 1 945,92 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічний обов`язок доказування закріплено у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуга з управління побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами і правил благоустрою населеного пункту.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про управління відходами» плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання; такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а згідно з п. 11 ч. 2 ст. 7 цього Закону - інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 27 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835, під час застосування норм споживання послуги з управління побутовими відходами для визначення кількості осіб у приміщенні, які фактично користуються послугою, власник/наймач приміщення письмово повідомляє виконавця послуги про кількість таких осіб; при цьому кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються послугою, для домогосподарств не може бути меншою ніж кількість зареєстрованих у приміщенні - якщо власник/наймач житлового приміщення подав інформацію про кількість зареєстрованих осіб.

Відповідно до п. 28 цих Правил споживач має право на несплату вартості послуги з управління побутовими відходами за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів за умови подання виконавцю послуги заяви в довільній формі та документального підтвердження такої відсутності (довідки про фактичне місце проживання; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідки, що підтверджує тимчасове перебування в лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладах, та інших) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору. Виконавець послуги зобов`язаний здійснювати перерахунок розміру нарахованої плати та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивач у визначеному законом порядку набув статусу виконавця послуги з вивезення побутових відходів у межах міста Києва, а відповідач є споживачем цієї послуги за об`єктом надання послуг - квартирою, у якій вона зареєстрована та на ім`я якої відкрито особовий рахунок.

Оскільки співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин і не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідного договору, між сторонами в силу ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виникли договірні відносини на підставі публічного договору приєднання, текст якого оприлюднено 08.06.2018. Приєднання до умов такого договору не потребує підписання його паперового примірника і підтверджується вчиненням споживачем конклюдентних дій у розумінні ч. 2 ст. 642 ЦК України - фактичним отриманням послуги та частковою оплатою нарахувань, що вбачається з довідки про нарахування та сплату послуг по особовому рахунку. Отже, укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Плата за послугу нараховувалася позивачем на підставі затверджених органом місцевого самоврядування тарифів і норм надання послуги, виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі осіб, що відповідає ч. 1 ст. 34 Закону України «Про управління відходами» та п. 27, 28 Правил надання послуги з управління побутовими відходами.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд перевірив; він узгоджується з довідкою про нарахування та сплату послуг по особовому рахунку, є арифметично правильним і відповідачем не спростований. Власного розрахунку, а так само доказів оплати послуги в більшому розмірі, ніж це відображено у зазначеній довідці, відповідач суду не надала.

Оскільки грошове зобов`язання з оплати наданої послуги відповідач у встановлений договором строк не виконала, вона є такою, що прострочила виконання, а тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 9 061,42 грн та 3% річних у розмірі 1 945,92 грн є обґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про те, що вона не проживає за зареєстрованим місцем проживання, суд зазначає наступне.

Обов`язок оплати комунальної послуги з управління побутовими відходами закон пов`язує не з фактичним особистим перебуванням споживача у житловому приміщенні, а з наданням послуги за відповідним об`єктом надання послуг та з кількістю зареєстрованих у ньому осіб. За п. 27 Правил надання послуги з управління побутовими відходами кількість осіб у приміщенні, які фактично користуються послугою, для домогосподарств не може бути меншою ніж кількість зареєстрованих у приміщенні. У спірний період нарахування здійснювалося саме виходячи з кількості зареєстрованих у квартирі осіб - 12 осіб, а не з факту особистого проживання в ній відповідача.

Право споживача на неоплату вартості комунальної послуги за період тимчасової відсутності у житловому приміщенні понад 30 календарних днів не є безумовним: за п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» воно реалізується за умови документального підтвердження відповідно до умов договору, а за п. 28 Правил надання послуги з управління побутовими відходами - за умови подання виконавцю послуги заяви та документального підтвердження такої відсутності, зокрема довідки про фактичне місце проживання. Аналогічні положення закріплено у п. 5.1.6 договору. Крім того, п. 11 ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону та п. 5.2.8 договору покладають на споживача обов`язок інформувати виконавця послуги про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Доказів того, що відповідач зверталася до позивача із заявою про тимчасову відсутність у житловому приміщенні або про зміну фактичної кількості осіб, які проживають у квартирі, та надавала документальне підтвердження такої відсутності, а так само доказів проведення перерахунку чи безпідставної відмови у ньому, матеріали справи не містять. Не надано відповідачем і доказів на підтвердження самого факту постійного проживання за іншою адресою у спірний період.

Разом з тим, за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, а кредитор за солідарним обов`язком має право вимагати виконання обов`язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідач є споживачем за особовим рахунком, відкритим по об`єкту надання послуг, і зареєстрована у квартирі, а тому є належним відповідачем за цим позовом.

Суд ураховує також правову позицію, згідно з якою споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними; факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

За таких обставин доводи відповідача про безпідставність нарахувань з огляду на непроживання за зареєстрованим місцем проживання суд відхиляє як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача. Інших судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, позивач до відшкодування не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 15, 509, 526, 543, 610, 612, 625, 629, 633, 634, 642, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальної послуги з вивезення побутових відходів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» заборгованість з оплати комунальної послуги з вивезення побутових відходів за період з 01.03.2020 по 01.07.2026 у розмірі 24 225,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 061,42 грн, 3% річних у розмірі 1 945,92 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс», код ЄДРПОУ 33745659, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Ірина ШРОЛИК