Рішення № 139539439, 08.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7893/26

Провадження №: 2/755/7724/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Марфіної Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва до Моторно (транспортного) страхового бюро України третя особа: ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, в якому просила суд стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро Українина свою користь:

-Суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 15 252,31 грн.

Позов мотивовано тим, що 05 серпня 2025 року о 07 год 30 хв сталася ДТП за участю транспортного засобу «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 та «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Винним у вищевказаній ДТП визнаний ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року у справі № 755/15792/25.

Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП на момент ДТП не була застрахована, позивач звернулася до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Розмір матеріальних збитків підтверджується рахунком фактурою офіційного дилера ТОВ «Віді Гранд» № ГДРС-0031373 від 05 вересня 2025 року, вартість якого становить 29 355,00 грн.

24 жовтня 2025 року МТСБУ здійснило страхову виплату у розмірі 14 102,69 грн, однак вказаної виплати не вистачає для відшкодування повної вартості матеріальних збитків.

Позивач посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року № 753/21177/16-ц, враховуючи що транспортний засіб позивача перебуває на гарантійному обслуговуванні, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

29 травня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст.274 ЦПК України.

12 червня 2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшли письмові пояснення від третьої особи, відповідно до яких ОСОБА_2 вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_2 вважає, що включення до розрахунку додаткових суміжних елементів до свого рахунку через місяць після ДТП є безпідставним намаганням позивача усунути сторонні дефекти за рахунок страхової компанії.

Вказує, що у своїх пояснення до поліції надав пояснення, відповідно до яких пошкодження характеризувалися виключно дотичним контактом під час маневрування заднім ходом, що виключає капітальні руйнування вузлів автомобіля «Сузукі».

Розмір матеріальних збитків був офіційно розрахований відповідачем у повній відповідності до норм чинного законодавства.

23 червня 2026 року до суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи, відповідно до яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи ту обставину, що автомобіль позивача був під гарантійним терміном та обслуговується на офіційному центрі «Сузукі» а поліцейські не є експертами, щоб зафіксувати всі пошкодження при ДТП.

03 липня 2026 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відзив мотивований тим, що ТОВ «Віді Гаранд» яке видало рахунок-фактуру № ГДРС-0031373 від 05 вересня 2025 року не значиться на веб-сайті МТСБУ. Позивач не надав до МТСБУ достатніх даних які підтверджують права ТОВ «Віді Гарант» здійснювати ремонт транспортних засобів.

У додаткових пояснення ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив на додаткові пояснення третьої особи, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вказуючи, що ТОВ «Віді Гаранд» яке видало рахунок-фактуру № ГДРС-0031373 від 05 вересня 2025 року має зареєстровані КВЕД щодо технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, рахунок має всі необхідні дані про юридичну особу, а надання МТСБУ витягів з державних реєстрів, які є відкритими є незаконним.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статті 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Як встановлено судом в мотивувальній частині постанови суду: « ОСОБА_2 05 серпня 2025 року о 07 годині 30 хвилин у м. Києві, на вул. Миропільській, 13, керуючи транспортним засобом марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не переконався у безпечності маневру, не звернувся за допомогою до третіх осіб, у результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.»

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП не була застрахована, що підтвердив відповідач у відзиві на позовну заяву.

Транспортний засіб «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , автомобіль 2023 року, перебуває на гарантійному обсялуговуванні у ТОВ «Віді Гаранд» до 13 лютого 2027 року, та згідно відміток про проведення регламентного обслуговування, проходить регламенті обслуговування у ТОВ «Віді Гарант».

Згідно з витягу з реєстру юридичних осіб ТОВ «Віді Гаранд» (код ЄРПОУ 39502491) зареєстрована як юридична особа на території України з 20 листопада 2014 року, взятий на облік як платник податків у Бучанській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Київській області. Здійснює діяльність за такими видами: зокрема: 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний). 45.20 Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.

Згідно офіційного сайту ТОВ «Віді Гарант», який є у відкритому доступі, suzuki-vidi.com.ua є офіційним дилером транспортних засобів «Сузукі» на території України.

Згідно з протоколу огляду транспортного засобу під час ДТП транспортний засіб «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження переднього бамперу.

Згідно рахунку № ГДрС-0031373 від 05 вересня 2025 року ТОВ «Фіді Гранд» нараховано роботи з відновлення транспортного засобу «Сузукі» після ДТП на загальну суму 29 35800 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 4 893,00 грн.

Характер відновлювального ремонту вказує виключно на ремонт лівої частини пошкодженого автомобіля, зокрема зняття, встановлення, та фарбування переднього бамперу та лівого переднього підкрилка, роботи з підбору кольору, мийки автомобіля.

Доводи про те, що до рахунку додані витрати не пов`язані із вчиненням ДТП у даній справі не заслуговують на уваги та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

23 жовтня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 відповідачем сплачено відшкодування у розмірі 14 102,69 грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 статті 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі якщо строк експлуатації транспортного засобу до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо нього є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, для здійснення відновлювального ремонту на вимогу потерпілої особи має бути визначений авторизований сервісний центр відповідного виробника, якщо визначений страховиком (МТСБУ) перелік не містить такого авторизованого сервісного центру.

Позивач належними доказами довів, що ТОВ «Фіді Гранд» є платником податку, офіційним дистриб`ютором «Сузукі» в Україні, щодо транспортного засобу є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, а отже МТСБУ повинен сплатити потерпілому грошові кошти для здійснення відновлювального ремонту, тому суд бере до уваги рахунок № ГДрС-0031373 від 05 вересня 2025 року ТОВ «Фіді Гранд» на підтвердження відновлюваного ремонту.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Вказані роз`яснення знайшли своє закріплення і у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16.

Отже, відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахуванням фізичного зносу його складових (деталей) є можливим виключно за умови належного документального підтвердження факту реального проведення такого ремонту, під час якого, зокрема були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів.

За відсутності в матеріалах справи доказів фактичного виконання ремонтних робіт, понесення витрат на придбання нових деталей, розмір реальних збитків, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, має визначатись обов`язково з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого майна, оскільки протилежне призведе до безпідставного поліпшення стану речі та збагачення потерпілого за рахунок правопорушника.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 490/3823/24 (провадження № 61-13184св25).

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тож, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ стягується судом лише після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2020 року у справі № 565/1210/19, від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20 від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22.

Позивач у цій справі, всупереч положенням статей 12, 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП і вони в матеріалах справи відсутні.

Рахунок № ГДрС-0031373 від 05 вересня 2025 року складеного ТОВ «Фіді Гранд» не є підтвердженням проведення платежу, а лише вказує на пропозицію Товариства сплатити грошові кошти на її рахунок для проведення вказаного ремонту, належним доказом для сплати рахунку є квитанція про сплату грошових коштів.

Таким чином з МТСБУ на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню недоплаченого страхового відшкодування, внаслідок пошкодження автомобіля "Сузукі", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що сталася 05 серпня 2025 року, у загальній сумі 10 359,31 грн (29 355,00 грн (вартість відновленого ремонту) - 14 102,69 грн (сплачена страхова сума) - 4 893,00 грн (ПДВ), в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 904,15 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.3, 11, 14, 988, 993, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 29, 33, 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування- задовольнити частково.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро Українина користь ОСОБА_1 недоплаченого страхового відшкодуванняу розмірі 10 359 (десять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 31 копійка.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро Українина користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 904,15 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 );

Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, м. Київ, бул. Русанівський, буд. 8, ЄДРПОУ: 21647131);

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

С у д д я