Рішення № 139538934, 04.09.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1276/26

Провадження № 2-о/195/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

громадянка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 25.08.1986 року.

В заяві заявник вказує, що 12.08.2025 року вона звернулась до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Однак, рішенням Головного управління ПФУ в м. Київ № 047250026448 від 20.08.2025 року їй було відмовлено у призначенні пенсії та роз`яснено, що до її страхового стажу не було зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.08.1986.

Не враховано до стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, оскільки на першій (титульній) сторінці трудової та у свідоцтві про народження дитини зазначено ім`я, яке не відповідає паспортним даним.

Враховуючи викладене, заявниці було відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Доказами того, що трудова книжка НОМЕР_1 від 25.08.1986 належить заявниці, може служити копія паспорту серія № НОМЕР_2 , виданого 1260 від 28.08.2025 року.

Тобто, з невідомих для заявниці причин було допущено помилки у її імені.

Окрім паспорта, її ім`я правильно написана і у довідці про присвоєння ідентифікаційного номера.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

У своїй заяві громадянка ОСОБА_1 просить розглянути заяву за її відсутності. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлялося про розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з датою отримання 24.08.2026 року та підписом відповідальної особи. Однак, представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи суду не надав.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення за яви частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку може бути встановлений факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно копії паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 28.08.2025 року органом, що видав 1260, прізвище, ім`я та по батькові заявника значиться як « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 25.08.1986 року на ім`я « ОСОБА_1 » (запис здійснено на російській мові), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення від 20.08.2025 року №047250026448 про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 , виданого Головним управлінням ПФУ в м. Київ № 047250026448 від 20.08.2025 року, заявниці відмовлено у призначенні пенсії та роз`яснено, що до її страхового стажу не було зараховано періоди роботи, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.08.1986.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи зникнення безвісти в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право».

Також суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, відповідно до якої «визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права».

Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).

Враховуючи вищезазначене, обставини справи, суд вважає, що установа, яка видала трудову книжку, не має можливості виправити допущену помилку, а також у справі не вбачається спір про право, т.я. заявником лише ставиться питання про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу, що прямо передбачено пунктом 26 зазначеної вище постанови, суд не вирішував питання про право заявника на пенсію, яке є дискреційним повноваженням ПФУ, і тому заявник мав право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Дана правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №198/623/18.

Таким чином, суд приходить висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність заявнику правовстановлюючого документу трудової книжки, тобто вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 258-261, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву громадянки ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 25.08.1986 року на ім`я « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (запис здійснено на російській мові).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ЄДРПОУ 42098368, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16.

Суддя: Л. В. Колодіна