Ухвала суду № 139538925, 07.09.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1523/26

1-кп/215/593/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні №12025041760000825 від 26.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України, клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, у зв`язку з добровільним зверненням обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності та продовженням несення військової служби.

Обвинувачений у судовому засіданні клопотання захисника підтримав. При цьому вказав, що надав добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, вперше притягається до кримінальної відповідальності за ст. 407 ч. 5 КК України та наразі бажає продовжувати нести військову службу.

Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримала, засвідчила, що згода її підзахисного на продовження військової служби є цілком добровільною.

В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що 21.09.2025 ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, був відсутній під час перевірки особового складу, тобто самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ ЗС України, маючи військовий обов`язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11,16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV та ст.ст. 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV.

В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 добровільно звернувся із клопотанням про подальше проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .

Наявність обставин, що свідчать про повернення до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби ОСОБА_6 , та про згоду на продовження проходження ним військової служби від командира військової частини НОМЕР_2 , а також наявність згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності, дають підстави для направлення до суду клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , від кримінальної відповідальності у порядку ст. ст. 286, 287 КПК України.

Як встановлено в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 добровільно звернувся із клопотанням про продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , а командир військової частини НОМЕР_2 , надав письмову згоду на продовження проходження ОСОБА_6 військової служби, а тому обвинувачений ОСОБА_6 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а провадження закриттю.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України зазначивши, що ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 1 та ч. 2 ст. 261 КК України, перебуває під вартою, а тому вважає неможливим його звільнення від кримінальної відповідальності та направлення його для проходження військової служби.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Згідно ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Тобто, обов`язковою умовою звільнення обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, є обов`язок обвинуваченого прибути до військової частини протягом 72 годин, що передбачає негайне звільнення обвинуваченого з-під варти. Зазначене на думку суду призведе до неможливості розгляду по суті обвинувачення за іншими статтями КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_7 .

Крім того, законодавець наділяє суд правом застосувати звільнення від кримінальної відповідальності, а не зобов`язує його це зробити.

Оскільки в одному судовому процесі (в межах одного обвинувального акта) розглядається сукупність злочинів, суд не може звільнити особу за ст. 407 КК України, якщо за іншими статтями немає законних підстав для звільнення. Справа має слухатися в загальному порядку до винесення єдиного вироку.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 401, 407 КК України, статтями 284, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника обвину ваченого у кримінальному провадженні №12025041760000825 від 26.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України, про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби, та закриття кримінального провадження, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя