Вирок № 139538496, 07.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/3108/26

Провадження № 1-кп/177/230/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026046230000068 від 25.03.2026 за ч. 1 ст. 249 КК України, із доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в с. Всесвятське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, який утриманців не має, неодруженого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.03.2026 точний час не встановлено, ОСОБА_2 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом.

Так, ОСОБА_2 , із метою реалізації вказаного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п. 1 п. 1 Розділу IV Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, заздалегідь підготувавши знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а саме гумовий надувний човен марки «Skif», що належить ОСОБА_4 та 2 (дві) жилкові риболовні сітки, прибув до берега річки Інуглець, що поблизу населеного пункту с. Софіївка (Валове) Криворізького району Дніпропетровської області, де здійснив вихід на воду на вказаному гумовому човні та встановив у річку дві риболовні сітки, після чого повернувся до місця свого мешкання.

У подальшому, 24.03.2026 не пізніше 21 год. 00 хв., ОСОБА_2 повернувшись до берега річки Інгулець, що поблизу населеного пункту Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, і продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, направленого на незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив вихід на воду на гумовому човні марки «Skif», і в подальшому за допомогою заборонених знарядь рибного лову, а саме 2 (двох) жилкових риболовних сіток, які напередодні встановив самостійно, здійснив незаконний рибний та інший водний добувний промисел, внаслідок чого незаконно виловив водні біоресурси та водних тварин, а саме: карася сріблястого у кількості 56 особин, тарань (плітку звичайну) у кількості 1 особини, ляща у кількості 5 особин, окуня звичайного у кількості 2 особин, щуку звичайну у кількості 2 особин, сазана у кількості 1 особини, рака річкового у кількості 10 особин.

У подальшому ОСОБА_2 був зупинений працівниками Управління державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області на березі річки Інгулець, із географічними координатами 48.00058, 33.14708.

Згідно з розрахунку матеріальної шкоди та суми штрафних санкцій, відповідно до такс, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 та п. 5 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (у відповідності до листа Міндоходів України від 29.07.2013 № 7692/6/99-99-10-04-02-15/2667) розмір шкоди, заподіяної незаконним вилученням водних біоресурсів та водних тварин із природного середовища становить: 56 особин риби виду карась сріблястий - 1581,00 грн за одного, на загальну суму 88536,00 грн; 1 особина риби виду плітка звичайна - 1564,00 грн за одну, на загальну суму 1564,00 грн; 5 особин риби виду лящ - 1649,00 грн за одного, на загальну суму 8245,00 грн; 2 особини риби виду окунь звичайний - 3162,00 грн за одного, на загальну суму 6324,00 грн; 2 особини риби виду щука звичайна - 3 468,00 грн за одну, на загальну суму 6936,00 грн; 1 особина риби виду сазан - 3706,00 грн за одного, на загальну суму 3706,00 грн, 10 особин рака річкового - 3332,00 грн за одного, на загальну суму 33320,00 грн.

Таким чином, незаконним вилученням перелічених водних біоресурсів та водних тварин із природного середовища річки Інгулець, ОСОБА_2 заподіяв шкоду Лозуватській сільській раді на загальну суму 148631,00 грн, яка згідно з висновком експерта від 10.04.2026 № CЕ-19/104-26/11705-ФХЕД має ознаки істотної шкоди за критеріями «добування великої кількості риби» та «вилов риби в період нересту».

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 249 КК України, за ознаками: незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 ознайомившись із матеріалами дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутністю.

Представник потерпілої юридичної особи, Лозуватської сільської рада Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_6 , зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодився, будучи обізнаним про обмеження права апеляційного оскарження, надав письмову згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника, а також заява представника потерпілою юридичної особи.

Із урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, за ознаками: незаконне зайняття рибним та іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на підставі ст. 89 КК України не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває та не перебував (а.п.136-145).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували його покарання, не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання у виді пробаційного нагляду.

При цьому, призначаючи покарання у виді пробаційного нагляду, суд враховує, що альтернативне покарання у виді штрафу, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 249 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_2 не може бути застосоване, оскільки останній офіційно не працевлаштований та постійного джерела доходу не має. Обмежень, передбачених ч. 5 ст. 59-1 КК України, які б виключали можливість застосування до ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 50 КК України, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України, суд не вбачає.

У рамках вказаного кримінального провадження, прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , який діє в інтересах держави, в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, пред`явлено до ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, у розмірі 148631,00 грн, що спричинені внаслідок незаконного заняття рибним та іншим добувним промислом.

Вирішуючи цей цивільний позов, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

За змістом ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а до процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом і не врегульовані КПК України, застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Судом установлено, що внаслідок незаконного зайняття обвинуваченим рибним та іншим водним добувним промислом із природного середовища річки Інгулець незаконно вилучено 56 особин карася сріблястого, 1 особину плітки звичайної, 5 особин ляща, 2 особини окуня звичайного, 2 особини щуки звичайної, 1 особину сазана та 10 особин рака річкового.

Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, здійсненим відповідно до встановлених такс, шкода від незаконного вилучення зазначених водних біоресурсів становить: 88 536,00 грн за вилов 56 особин карася сріблястого; 1 564,00 грн за 1 особину плітки звичайної; 8 245,00 грн за 5 особин ляща; 6 324,00 грн за 2 особини окуня звичайного; 6 936,00 грн за 2 особини щуки звичайної; 3 706,00 грн за 1 особину сазана; 33 320,00 грн за 10 особин рака річкового.

Загальний розмір заподіяної шкоди становить 148631,00 грн, що відповідає розміру шкоди, інкримінованої обвинуваченому, та розміру заявлених прокурором цивільних позовних вимог. В обвинувальному акті зазначено, що вказану шкоду заподіяно Лозуватській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області.

Окрім того, розмір заподіяної шкоди підтверджено висновком експерта від 10.04.2026, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної незаконним вилученням водних біоресурсів із природного середовища, становить 148631,00 грн.

Таким чином, матеріалами кримінального провадження підтверджено як сам факт заподіяння майнової шкоди, так і її розмір, а також безпосередній причинний зв`язок між кримінально протиправними діями обвинуваченого та заподіяними збитками.

Щодо наявності у прокурора повноважень на пред`явлення цивільного позову в інтересах держави суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом. Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави у разі порушення або загрози їх порушення, якщо захист таких інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтерес держави у цьому кримінальному провадженні полягає у забезпеченні охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення водних біоресурсів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконним вилученням, а також у відновленні порушених майнових інтересів відповідної територіальної громади.

Лозуватська сільська рада як орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду та в межах установленої законом компетенції наділена повноваженнями щодо захисту її майнових та інших публічних інтересів.

Із матеріалів провадження та змісту цивільного позову вбачається, що прокурором до звернення до суду вживалися передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» заходи з метою з`ясування позиції компетентного органу щодо самостійного захисту порушених інтересів. Неналежне здійснення уповноваженим органом заходів щодо стягнення заподіяної шкоди прокурор обґрунтував відповідним листуванням із Лозуватською сільською радою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як такому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, може бути кваліфіковане як бездіяльність цього органу та становити підставу для представництва прокурором інтересів держави.

Водночас інтереси держави не обмежуються виключно інтересами органів державної влади, а охоплюють також суспільні (публічні) інтереси, у тому числі інтереси територіальної громади, захист яких за наявності передбачених законом умов може здійснювати прокурор.

За таких обставин суд вважає, що прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради та пред`явлення цивільного позову в межах цього кримінального провадження.

Судом також враховується, що обвинувачений отримав копію цивільного позову та визнав заявлені до нього позовні вимоги в повному обсязі, що підтверджується письмовою розпискою, підписаною обвинуваченим та його захисником (а.с.19).

При цьому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, не оспорює встановлених під час дізнання обставин його вчинення та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Отже, обставини, які є підставою для цивільного позову, розмір заподіяної шкоди та обов`язок її відшкодування обвинуваченим не оспорюються.

Таким чином, враховуючи доведеність підстав та розміру цивільного позову, встановлений причинний зв`язок між протиправними діями обвинуваченого і заподіяною шкодою, а також повне визнання обвинуваченим заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що цивільний позов прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради, підлягає замовленню в повному обсязі, а з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає стягненню майнова шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, у розмірі 148631,00 грн.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався, клопотання про його застосування до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялося.

Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.04.2026 (справа № 216/2428/26, провадження 1-кс/216/398/26), підлягає скасуванню, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Речові докази, якими, серед іншого, є знаряддя та засоби промислу, відповідно до ст. 96-1, ст. 96-2 КК України, підлягають спеціальній конфіскації.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та робот;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_2 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави, в особі Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 04339860, юридична адреса: вул. Миру, буд. 69, с. Лоузватка Криворізького району Дніпропетровської області) 148631 (сто сорок вісім тисяч шістсот тридцять одну) гривню 00 копійок, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.04.2026 (справа № 216/2428/26, провадження 1-кс/216/398/26) на майно, вилучене під час огляду місця події 24.03.2026, а саме: 2 (дві) жилкові сітки довжиною по 70 (сімдесят) м кожна, висотою 2 м кожна, вічко 60х60 міліметрів, ручний насос під назвою «DOUBLE QUICKIII» № 68615, біоресурси.

Відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до майна, вилученого під час проведення огляду місця події 24.03.2026, а саме 2 (двох) жилкових сіток довжиною по 70 (сімдесят) м кожна, висотою 2 м кожна, вічко 60х60 міліметрів, які запаковано до спеціального пакету НПУ із пластиковою стяжкою ХТНА 464928, що належать на праві власності ОСОБА_2 , та передано на зберігання до Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області; біоресурси, а саме, риби: карась сріблястий у кількості 56 шт., плітка у кількості 1 шт., лящ у кількості 5 шт., окунь у кількості 2 шт., щука у кількості 2 шт., сазан у кількості 1 шт., раки у кількості 10 шт., були передані на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , - звернути в дохід держави.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, речові докази: ручний насос «DOUBLE QUICKIII» № 68615, надувний човен «Skif» та два металевих весла до нього, що належать ОСОБА_4 , та згідно з розпискою, передані їй на відповідальне зберігання (а.п.133-135), - залишити у володінні ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні судової інженерно-екологічної експертизи від 10.04.2026 (а.п.42), у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: