Рішення № 139538264, 31.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/15273/25

2/212/68/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Осіпової К.Д, представника відповідача Хворост Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року, через систему «Електронний суд», позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі позивач, ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1476-3226 від 26 листопада 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1476-3226, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримав від позичальника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» грошові кошти у розмірі 3 500,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника, вказаний в особистому кабінеті. Відповідач не виконує зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 22.10.2025 року утворилася заборгованість у сумі 30 627,57 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 5 611,09 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 10 456,76 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 14 559,72 гривень, що разом становить 30 627,57 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

01 травня 2026 року від представника відповідачки адвоката Хворост Дарії Михайлівни надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідачки позовні вимоги визнала частково.

Зокрема, відповідачка не оспорює вимоги щодо стягнення 5 611,09 грн основного боргу та 10 456,76 грн процентів за користування кредитом, загальна сума яких становить 16 067,85 грн та заперечує проти стягнення 14 559,72 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти, а відповідачка повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.

Договір укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. На виконання вимог Закону України «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A4566 для підписання кредитного договору та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов Кредитного договору сума кредиту становила 3 500,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів. Стандартна процентна ставка визначена у розмірі 0,99 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,85 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до фактичного повернення всієї суми кредиту.

У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору, за якими відповідачці надавалися додаткові кошти, а саме:

- Додатковою угодою № 1 від 02.12.2024 року 1 800,00 грн; (а.с.51-54)

- Додатковою угодою № 2 від 09.12.2024 року 1 700,00 грн; (а.с.63-66)

- Додатковою угодою № 3 від 28.12.2024 року 7 000,00 грн; (а.с.25-27)

- Додатковою угодою № 4 від 27.01.2025 року 7 000,00 грн; (а.с.66-70)

- Додатковою угодою № 5 від 07.02.2025 року 7 000,00 грн; (а.с.54-57)

- Додатковою угодою № 6 від 08.03.2025 року 1 400,00 грн. (а.с.47-49)

Загальна сума наданого за договором та додатковими угодами кредиту, як зазначено у відзиві відповідачки, становила 29 400,00 грн. При цьому відповідно до розрахунку заборгованості станом на 22.10.2025 року відповідачкою здійснено платежі на загальну суму 32 769,28 грн. (а.с.58-62)

Станом на 22 жовтня 2025 року позивач визначив загальний розмір заборгованості за Кредитним договором у сумі 30 627,57 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5 611,09 грн; заборгованість за нарахованими процентами 10 456,76 грн; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 14 559,72 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Згідно ч. 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 1476-3226 від 26 листопада 2024 року укладений сторонами в електронній формі, а волевиявлення відповідачки на його укладення підтверджено використанням одноразового ідентифікатора A4566. Відомості про порядок укладення договору, передбачений кредитодавцем, містяться у поданих до суду матеріалах. (а.с.28-37)

Згідно довідки про перерахування коштів за договором № 1476-3226 від 26 листопада 2024 року вбачається, що кошти перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 : 2024-11-26 Видача кредиту НОМЕР_1 3 500,00 грн, 2024-12-02 добор по кредиту LiqPay НОМЕР_2 1 800,00 грн, 2024-12-09 добор по кредиту LiqPay НОМЕР_3 1 700,00 грн, 2024-12-28 добор по кредиту LiqPay НОМЕР_4 7 000,00 грн, 2025-01-27 добор по кредиту LiqPay НОМЕР_5 7 000,00 грн, 2025-02-07 добор по кредиту LiqPay НОМЕР_6 7 000,00 грн, 2025-03-08 добор по кредиту EasyPay НОМЕР_7 1 400,00 грн, разом становить - 29 400,00 грн. (а.с.23)

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок її сплати за кредитним договором визначаються договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зроблено висновок про те, що укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним підтвердженням укладення такого правочину сторонами. Відповідна правова позиція також наведена позивачем у матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 належним чином укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1476-3226 від 26 листопада 2024 року, а також додаткові угоди до нього, які є складовими договірних правовідносин сторін.

Позивач на підтвердження виконання ним своїх договірних зобов`язань надав до суду, зокрема, договір, Правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, додаткові угоди, квитанції та довідку про перерахування кредитних коштів, а також розрахунок заборгованості. Перелік відповідних документів наведений у додатках до позовної заяви.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22 жовтня 2025 року заборгованість відповідачки складає 30 627,57 грн, у тому числі 5 611,09 грн основного боргу, 10 456,76 грн процентів за користування кредитом та 14 559,72 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України. (а.с.58-64)

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості за основним боргом і процентами за користування кредитом у загальному розмірі 16 067,85 грн.

В частині вимог про стягнення з відповідачки 14 559,72 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір № 1476-3226 між сторонами укладено 26 листопада 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Відповідно, передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Саме на цю обставину також посилається сторона відповідачки у відзиві.

Посилання позивача на положення спеціального законодавства про споживче кредитування не спростовує дії наведеної норми Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану.

За таких обставин нараховані позивачем відповідачці 14 559,72 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України не підлягають стягненню.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1476-3226 від 26 листопада 2024 року в розмірі 16 067,85 грн, що складається із залишку основного боргу (тіла кредиту) в сумі 5 611,09 грн та залишку нарахованих процентів за користування кредитом у сумі 10 456,76 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 14 559,72 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 30 627,57 грн, при цьому задоволено вимоги на суму 16 067,85 грн, що становить 52,46 % від ціни позову. Саме такий розрахунок наведений стороною відповідачки.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. З урахуванням пропорції задоволених вимог з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню 1 270,79 грн судового збору.

Разом з тим відповідачка заявила про понесення витрат на професійну правничу допомогу від 15 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Хворост Д.М. укладено договір № 51 про надання правової допомоги, загальна вартість послуг за яким становить 8 600,00 грн.

З урахуванням частки позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, 47,54 %, витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню відповідачці за рахунок позивача, становлять 4 088,44 грн.

З урахуванням взаємозаліку зустрічних вимог щодо судових витрат:

4 088,44 грн 1 270,79 грн = 2 817,65 грн.

Отже, різниця судових витрат у розмірі 2 817,65 грн підлягає стягненню з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1476-3226 від 26.11.2024 року у загальному розмірі 16 067,85 грн, що складається із залишку за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 5 611,09 грн та залишку нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 10 456,76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 різницю судових витрат у розмірі 2 817,65 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, рахунок IBAN НОМЕР_8 , місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак