Ухвала суду № 139538126, 24.01.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/324/25

Провадження № 1-кс/175/160/25

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

24 січня 2025 року смт. Слобожанське

Слідчий суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025052390000040 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівки Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 17.03.2017 вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області за ч.1 ст.185, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений умовно достроково 16.03.2020, невідбутий термін 2 місяці 22 дні,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 старший слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідчим обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив два кримінальних правопорушення, які відносяться до категорії тяжких, із максимальним покаранням за ч.4 ст.186 КК України у виді 10 років позбавлення волі, а також наявністю ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України 07.01.2025 внесені до ЄРДР за №12026052390000040, а за ч.4 ст.186 КК України 23.01.2025 за №12025052390000113.

Постановою прокурора від 24.01.2025 кримінальні провадження об`єднані в одне та присвоєно номер провадження №12026052390000040.

23.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно якої він на початку грудня 2024 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території парку культури та відпочинку «Ювілейний» м. Краматорська, на земельній ділянці виявив тканеве пакування, в якому знаходився предмет, зовні схожі на обріз мисливської рушниці. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання вогнепальної зброї, а саме обрізу мисливської рушниці.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, взяв до рук вказане тканеве пакування з обрізом мисливської рушниці, яке в подальшому цього ж дня пішки переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав його до 07.01.2025, тим самим здійснив незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

07.01.2025 у період часу з 11:36 до 12:13 під час проведення обшуку в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 співробітниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області виявлено та вилучено нестандартну гладкоствольну вогнепальну зброю - обріз двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці, моделі «ИЖ-58» № НОМЕР_1 , 12 калібру, у якої саморобним способом було укорочено стволи до залишкової довжини 408 мм та ложа, у зв`язку з чим вона втратила властивість мисливської зброї, який придатний до проведення пострілів мисливськими патронами 12 калібру, який ОСОБА_7 умисно незаконно придбав, переносив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 23.01.2025 приблизно о 14:40 перебував у приміщенні магазину «Війскторг» розташованого в торгівельному місці (кіоску) №928 на території «Критого ринку» за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює господарську діяльність з продажу військової амуніції та інвентарю ОСОБА_8 ..

Перебуваючи в приміщенні кіоску, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не відмовляючись від злочинного умислу, направленого на незаконне особисте збагачення, шляхом відкритого викрадення чужого майна, вирішив заволодіти товаром, продаж якого здійснювалась в приміщенні кіоску. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та метою, розуміючи, що його дії є відкритими для власника та продавця кіоску ОСОБА_8 , підійшов до торгівельного стелажу на якому знаходилися та здійснювалась продаж шумової та стартової зброї, заволодів та поклав до кишені майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: шумовий пістолет моделі «Retay XPro black», калібру 9 мм,

шумовий пістолет моделі «Retay G 17 black», калібру 9 мм, шумовий пістолет моделі «Retay PM black», калібру 9 мм, та утримуючи при собі викрадене майно, розуміючи, що його дії є відкритими для ОСОБА_8 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 12900,00 грн.

Умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфікуються за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та ч.4 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 та ч.4 ст.186 КК України можуть свідчити наступні докази, долучені до клопотання: протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол обшуку від 07.01.2025, проведеного на підставі слідчого судді за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; висновок судової експертизи зброї; протоколом прийняття заяви по вчинене кримінальне правопорушення від 23.01.2025; протокол огляду місця події від 23.01.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_15 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 ; протокол огляду місця події від 23.01.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_16 ..

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263 та ч.4 ст.186 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та максимальне покарання за ч.4 ст.186 КК України передбачено у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.

Також є слушними доводи слідчого про існування ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий та згідно підозри вчинив інкриміновані йому два правопорушення під час непогашеної судимості.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, які були вчинені ОСОБА_4 , доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, останньому необхідно визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 23 березня 2025 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 23 березня 2025 року.

В разі внесення застави підозрюваним або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1