Рішення № 139537640, 07.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/963/26

Справа № 522/23607/25-Е

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації, який діє в особі міністерства юстиції російської федерації, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно квартири, що знаходиться на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_2 24.10.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим в особі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, згідно якого просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з 1 (однієї) житлової кімнати, загальною плошаю 38 (тридцять вісім) кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Євпаторія Автономної Республіки Крим, що розташоване на тимчасово окупованій рф території України, померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої увійшли квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є сином та єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 . 07.05.2025 ОСОБА_1 подав до Десятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. На квартиру в смт Мирному ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.06.2025. Однак, поивач не може реалізувати своє право власності на квартиру в м.Євпаторія, у зв`язку з тим, що наявні документи, які видані органами тимчасово окупованої території діяльність яких вважається незаконною і їх документи є недійсними.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.11.2025. Задоволено заяву представника позивача про витребування копії спадкової справи.

До суду 13.11.2025 надійшов відзив представництва Президента України в Автономній Республіці Крим в особі представника Куришко О.М., згідно якого просить визнати представництво неналежним відповідачем у справі, оскільки воно не наділене відповідними повноваженнями та не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин.

Ухвалою від 20.11.2025 забезпечено участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення суду, розгляд справи у підготовчому засіданні 26.11.2025 відкладено на 14.01.2026.

Ухвалою від 11.12.2025 забезпечено участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення суду, розгляд справи у підготовчому засіданні 14.01.2026 відкладено на 05.02.2026.

Ухвалою від 19.01.2026 забезпечено участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 19.01.2026 забезпечено участь представника представництва Президента України в Автономній Республіці Крим в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення суду, розгляд справи у підготовчому засіданні 05.02.2026 відкладено на 25.03.2026.

Ухвалою від 05.03.2026 забезпечено участь представника позивача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 19.03.2026 забезпечено участь представника представництва Президента України в Автономній Республіці Крим в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 25.03.2026 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Чехун А.В., які брали участь у засіданні в режимі відеоконференції, суд оголосив перерву до 28.04.2026 з метою надання представнику позивача часу для підготовки клопотання про заміну відповідача.

Ухвалою від 28.04.2026 залишено без розгляду клопотання представника позивача Топчій П.І. про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 28.04.2026 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Чехун А.В., які брали участь у засіданні в режимі відеоконференції, суд задовольнив клопотання представника позивача та замінив первісного відповідача представництво Президента України в Автономній Республіці Крим на належного відповідача державу-агресора російську федерація в особі уряду російської федерації, яка діє через міністерство юстиції рф. З метою сповіщення залученого відповідача розгляд справи відкладено на 01.06.2026.

Ухвалою від 04.05.2026 залишено без розгляду клопотання представника позивача ОСОБА_2 про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 01.06.2026 проведеному за участі представника позивача Топчій П.І., залишено без розгляду клопотання про допит позивача в якості свідка, у зв`язку з заявою представника позивача. В результаті проведених підготовчих дій було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 16.07.2026.

Ухвалою від 16.07.2026 витребувано копію спадкової справи.

З метою отримання витребуваних доказів розгляд справи у судовому засіданні 16.07.2026 відкладено на 26.08.2026.

У судовому засідання 26.08.2026 представник позивача Топчій П.І. просив задовольнити позовні вимоги, судові витрати залишити за позивачем.

Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Суд, у судовому засіданні 26.08.2026, перейшов до стадії ухвалення рішення та призначив проголошення рішення на 07.09.2026 об 11:45 год.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи. оцінивши наявні докази, дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 08 січня 2014 року змінив прізвище на ОСОБА_1 , що вбачається зі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 документована паспортом громадянина України № НОМЕР_3 та паспортом громадянина російської федерації № НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 та про що встановлено у рішенні Дніпровського районного суду м.Києва від 23.05.2025 у справі №755/7830/25.

ОСОБА_3 20 квітня 2021 року уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_6 , згідно якого купила у останнього квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Такий договір посвідчений реєстратором діяльність якого не визнається на території України.

07 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини на підставі якої заведено спадкову справу №284/2025 та з номером у спадковому реєстрі 74036868.

ОСОБА_1 склав заяву, посвідчену державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.С. та зареєстровану в реєстрі за №2-994, у якій вказав, що його мати ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_4 .

Державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.С. 24 червня 2025 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 , а спадщина складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Також 25 червня 2025 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.С. видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що було надано документи, які видані органами тимчасово окупованої території діяльність яких вважається незаконною і будь-який документ, виданий такими органами є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом зі зверненням до Десятої Київської державної нотаріальної контори Давлатов Вячеслав Анатолійович звернувся до нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу Республіки Крим Соляникової Т.І. з тотожною заявою про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_3

ОСОБА_1 надав скріншот з якого вбачається, що нотаріусом ОСОБА_7 заведено спадкову справу №39843717-56/2026.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Згідно п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті

Із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся 07.05.2025, тоді як ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, в межах встановленого п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строку.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , тобто спадкоємцем першої черги.

Частиною першою статті 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У постанові КЦС ВС від 28.04.2022 у справі № 352/494/16-ц вказано, що установивши, що при оформленні права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини - будинок, виявлено відсутність правовстановлюючих документів, що створювало перешкоди спадкоємцю за заповітом в отриманні свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Такий висновок узгоджується з пунктами 4.14, 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у їх системному зв`язку.

Разом з тим, вирішуючи питання про визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру як спадкоємиця ОСОБА_3 суд перевіряє чи набула ОСОБА_3 право власності на квартиру та зазначає наступне.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року № 987) Автономна Республіка Крим тимчасово окуповано з 20.02.2014.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 набута ОСОБА_3 20 квітня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Державним комітетом по державній реєстрації і кадастру республіки Крим. Тобто договір укладено на тимчасово окупованій території України та посвідчений оргами окупаційної влади.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який відносить Автономна Республіка Крим до тимчасово окупованих територій, та який є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

При цьому в указаному Законі також визначено:

- за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупований території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України. (частина третя статті 11)

- набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території. У разі неможливості здійснення державним реєстратором повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на тимчасово окупованій території орган державної реєстрації визначається Кабінетом Міністрів України.

- на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , як нерухоме майно знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка від 20 лютого 2014 року є тимчасово окупованою територією, набуття права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України та статей 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України» від 28 березня 2016 року № 898/5 (далі - Наказ № 898/5) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна; ведення реєстраційних справ у паперовій формі щодо нерухомого майна, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечує Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Отже, договір купівлі-продажу квартири як об`єкта нерухомого майна, що знаходиться в Автономній Республіці Крим, яка є тимчасово окупованою територією України, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації за межами тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим відповідно до законодавства України з дотриманням вимог статей 182, 657 ЦК України, а також статей 4, 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з урахуванням положення Наказу № 898/5.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2022 року при розгляді справи №372/2419/19.

З копії договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2021 року, наданого позивачем, випливає, що його сторонами не були дотримані вимоги законодавства України, зокрема, зазначений договір укладений у простій письмовій формі, без його нотаріального посвідчення та без проведення надалі державної реєстрації права власності на квартиру у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з частиною першою статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , як нерухоме майно, знаходиться на території Автономної Республіки Крим, яка від 20 лютого 2014 року є тимчасово окупованою територією, набуття права власності на цей об`єкт нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території, тому позивач не довів належними та допустимими доказами факт купівлі ОСОБА_8 цієї квартири, а тому відсутні підстави для визнання такої квартири за позивачем як спадкоємцем померлої ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст. 77, 78, 81, 258, 259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) до російської федерації в особі уряду російської федерації, який діє в особі міністерства юстиції російської федерації (ІПН 7707211418, м.Москва, вул. Житня, буд.14. стор.1), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 02883162, м.Київ, вул. Бажова, буд.13/9), про визнання права власності на спадкове майно квартири, що знаходиться на тимчасово окупованій території України залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 07 вересня 2026 року.

Суддя В.Я.Бондар