Рішення № 139537295, 28.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62457/25-ц

Пр. № 2-6886/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулось до Печерського районного суду м. Києва суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 90 100,04 грн., а саме: за кредитним договором № 3430145 від 15.08.2021 року у розмірі 42 486,94 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 36 330,94 грн. - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 39 285,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 33 885,00 грн. - заборгованість за відсотками; за Договором позики № 77599555 від 11.09.2021 року у розмірі 8 328,10 грн., з яких: 2 458,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 869,70 грн. - заборгованість за відсотками та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 3430145 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом у термін встановлений договором.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір Факторингу № 28-12/2021-72 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3430145 від 15.08.2021 року у розмірі 24 634,54 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18 478,54 грн. - заборгованість за відсотками. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023. Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3430145 від 15.08.2021 року в розмірі 42 486,94 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 36 330,94 грн. - заборгованість за відсотками. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме переказало грошові кошти на картковий рахунок відповідача. Проте ОСОБА_1 порушив умови Договору, а саме не повернув кредит та не сплатив проценти у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка становить 42 486,94 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 36 330,94 грн. - заборгованість за відсотками.

Водночас, 19.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 100632313 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5 400,00 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом у термін встановлений договором. 29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір Факторингу № 29-12/2021-45 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 23 895,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18 495,00 грн. - заборгованість за відсотками. 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023. Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 39 285,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 33 885,00 грн. - заборгованість за відсотками. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме переказало грошові кошти на картковий рахунок відповідача. Проте ОСОБА_1 порушив умови Договору, а саме не повернув кредит та не сплатив проценти у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість, яка становить 39 285,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 33 885,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Крім того, 11.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики № 77599555 (далі - Договір позики № 77599555 від 11.09.2021 року), відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 458,00 грн., на умовах строковості, зворотності платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором. 22.02.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. 10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 8 328,10 грн., з яких: 2 458,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 869,70 грн. - заборгованість за відсотками. Проте відповідач, у порушення умов кредитного договору, не сплатив суму заборгованості позивачу, та у разі неотримання повідомлення про відступлення прав вимоги - також не сплатив суму заборгованості первісному кредитору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.12.2025 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 12.12.2025 року отримано відповідь № 2122753.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.03.2026 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2026 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 28.05.2026 року.

В судове засідання 28.05.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримував, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому судової повістки, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 3430145 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом у термін встановлений договором (а.с. 52-59).

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.4. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів з 15.08.2021 року. Дата повернення кредиту 14.09.2021 року.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 24.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальника безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір Факторингу № 28-12/2021-72 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників (а.с. 75-88).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3430145 від 15.08.2021 року у розмірі 24 634,54 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18 478,54 грн. - заборгованість за відсотками. (а.с. 92-96)

Водночас, 19.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 100632313 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5 400,00 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом у термін встановлений договором. (а.с. 9-17)

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.4. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 400.00 грн. Кредит надається строком на 26 днів з 19.09.2021 року. Дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 15.10.2021 року.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1 755,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір Факторингу № 29-12/2021-45 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до Боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах Боржників. (а.с. 99-108)

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 23 895,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 18 495,00 грн. - заборгованість за відсотками. (а.с. 124)

Крім того, 11.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір позики № 77599555 (далі - Договір позики № 77599555 від 11.09.2021 року), відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 458,00 грн., на умовах строковості, зворотності платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 37-38)

Згідно п. 1 Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцеві плату (Проценти) від суми Позики.

Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: сума позики становить 2 458,00 грн. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99% яка нараховується за кожен день користування Позикою.

Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, перед чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

22.02.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 125 - 134).

10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 153 - 163).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги за Договором позики № 77599555 від 11.09.2021 року до ОСОБА_1 у розмірі 8 328,10 грн., з яких: 2 458,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 869,70 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 199).

Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3430145 від 15.08.2021 року в розмірі 42 486,94 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 36 330,94 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 197).

Відповідно до реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 39 285,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 33 885,00 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 198).

Як визначено у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі Договорів факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, № 22/02/2022 від 22.02.2022 року та № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло прав кредитора у зобов`язаннях, що виникли з кредитних договорів № 3430145 від 15.08.2021 року, № 100632313 від 19.09.2021 року та Договору позики № 77599555 від 11.09.2021 року.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Так, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБІХДНИХ КРЕДИТІВ виконало умови Договору позики № 77599555 від 11.09.2021 року, ТОВ «МІЛОАН» виконало умови кредитних договорів № 3430145 від 15.08.2021 року, № 100632313 від 19.09.2021 року та перерахували відповідачу грошові кошти у розмірі, визначені Договорами.

Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за договорами належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 90 100,04 грн., а саме: за кредитним договором № 3430145 від 15.08.2021 року у розмірі 42 486,94 грн., з яких: 6 156,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 36 330,94 грн. - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 100632313 від 19.09.2021 року у розмірі 39 285,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 33 885,00 грн. - заборгованість за відсотками; за Договором позики № 77599555 від 11.09.2021 року у розмірі 8 328,10 грн., з яких: 2 458,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5 869,70 грн. - заборгованість за відсотками.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження сплати заборгованості за кредитним договором та договором позики.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами у розмірі 90 100,04 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0584810215 від 04.12.2025 року, а позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422,40 грн. у відшкодування судового збору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, витрати, пов`язані з розглядом справи, 27 422,40 грн., які складаються з: 2 422,40 грн. - судовий збір; 25 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача додано до позовної заяви долучено: договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 року з додатками, витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, заявка на надання юридичної допомоги № 3392 від 01.10.2025 року,

Згідно витягу з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, станом на день підписання цього акту надав клієнту наступну професійну правничу допомогу, а саме: надання усної консультації (2 год.) - 4000,00 грн., підготовка пропозицій (3 год.) - 6 000,00 грн., складання позовної заяви заяви про стягнення боргу для подачі до суду (5 год.) - 15 000 грн. Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 25 000, 00 грн. Послуги надані в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як визначено у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 25 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, беручи до уваги, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат та частково стягнувши з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано.

Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5 000,00 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1049, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 351, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість року у розмірі 90 100 (дев`яносто тисяч сто) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до апеляційного суду, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 28.05.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко