Рішення № 139537208, 05.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47838/25-ц

пр. 2-5556/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги яка складається із:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9 054,89 грн.; інфляційної складової боргу 1 566,48 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 430,17 грн.;

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4 222,09 грн.; інфляційної складової боргу 730,43 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 200,60 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 13 137,08 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 2 272,72 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 624,05 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 040,75 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 1 564,04 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 429,54 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18 325,06 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 2 560,74 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 711,45 грн.; пені у розмірі 865,57 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 10 007,27 грн.; інфляційної складової боргу у розмірі 1 289,90 грн.; трьох відсотків річних у розмірі 356,20 грн.; пені у розмірі 433,34 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557,02 грн.;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 831,05 грн.;

та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 01.05.2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг, а саме, з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги ЦО/ЦПГВ); та з 01.11.2021 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги ТЕ/ПГВ). На виконання вимог законодавства КП «Київтеплоенерго» опублікувало в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) типовий договір про надання послуг з ОЦІВ, та пізніше як виконавець послуг з ТЕ/ПГВ, оприлюднило на веб-сайті КП «Київтеплоенерго» типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. ОСОБА_1 є споживачем послуг централізованого опалення, а також з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання, отже, як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання. Відтак, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ. Проте, відповідач у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з ЦО/ПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого у останньої утворилась заборгованість, яка за період з 01.05.2018-31.08.2025 складає 52 898,23 грн, а саме: заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 13137,08 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 9040,75 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18325,06 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 10007,27 грн. На підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року № 602-18, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», останнє прийняло право вимоги, у тому числі, до відповідача, з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 9 054,89 грн. та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 222,09 грн. Згідно п. 3.4.2 цього договору новий кредитор - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», має право на отримання від споживачів, визначених у додатку № 1 та/або додатку № 2 до цього договору сплати заборгованості. Надання відповідних послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, опублікованого 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго» та в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511). Також, відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача за період з 01.11.2021 заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 557,02 грн. та заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 831,05 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 року, справу розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та отримано відповідь № 1848526 від 02.10.2025 року щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.12.2025 року.

08.12.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2025 року, у зв`язку із неявкою відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 05.03.2026 року.

10.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Буракова І.О. відзив на позов, за змістом якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зокрема зазначив що, ОСОБА_1 зареєстрована з 10.02.2017 року за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

26.02.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява, в якій він останній просив суд допустити його участь в режимі відеоконферензв?язку.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2026 року у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Буракова Ігоря Олександровича про проведення судового засідання у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - відмовлено.

05.03.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 05.03.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, Представник позивача у заявах від 08.12.2025 року, 05.03.2026 року просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця реєстрації відповідача, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що КП «Київтеплоенерго», є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018 року.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦІГВ регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою), починаючи з 01.11.2021 року, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, Постановою КМУ від 11.12.2010 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - Постанова КМУ від 11.12.2019 №?1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 №?830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - Постанова КМУ від 21.08.2019 року №?830).

Згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як визначено у ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Звертаючись до суду з позовом, КП «Київтеплоенерго» долучило не підписаний, не завірений витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва та посилається на те, що відповідач, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та не оплачує житлово-комунальні послуги, які надає позивач як власнику зазначеного житлового приміщення.

Разом з тим, судом на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та отримано відповідь № 1848526 від 02.10.2025 року щодо місця реєстрації відповідача, де зазначена інша адреса місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .

Також представником відповідача до заяви долучено витяг з реєстру територіальної громади, отриманого в додатку «ДІЯ» де також зазначена інша адреса реєстрації ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 та зазначена дату реєстрації 04.08.2017 року.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

За змістом ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Проте, в матеріалах справи не міститься копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна для підтвердження того, що відповідач у період за який просить позивач стягнути заборгованість був власником квартири АДРЕСА_3 .

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Разом з тим, позивач не надав належних та достовірних доказів того, що відповідач зареєстрований та є власником або наймачем квартири АДРЕСА_3 у період часу з 2018 року по 2026 рік, відтак, відсутні правові підстави вважати, що відповідач була споживачем відповідних житлово-комунальних послуг та фактично користувалась ними у цей період, а отже, мала обов`язки зі сплати зазначених житлово-комунальних послуг.

За таких обставин, позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги із ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідач належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надав.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 182, 331, 509 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 7, 9, 14, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 2, 4, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 05.03.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко