Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/2895/25
Провадження №2/367/1493/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
07 вересня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Білогруд О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у с т а н о в и в:
І. Стислий виклад позиції позивача.
До Ірпінського міського суду Київської області представником позивач ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.06.2021 у Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (надалі - ТОВ «МІЛОАН», Первісний кредитор), ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту №4260783. Ця заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті Товариства. Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. На підставі вказаної Заяви ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту від 15.06.2021 №4260783 з ТОВ «МІЛОАН» та 15.06.2021 відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку у сумі 2 300,00 грн. 13.09.2021 згідно умов Договору відступлення права вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4260783 від 15.06.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права грошової вимоги до Відповідача. Також зазначено, що згідно з умовами Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 9 769,25 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 2 300,00 грн; заборгованість за відсотками 7 216,25 грн; заборгованість за комісійними винагородами 253,00 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн. Відповідачем належним чином не виконано кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №4260783 від 15.06.2021 у розмірі 9 769,25 грн, а також понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 18.04.2025 копію ухвали про відкриття провадження направлено засобами поштового зв`язку відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця його проживання.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Станом на 07.09.2026 відзиву чи клопотання про подовження строку на надання відзиву та/або будь-яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.
У позовній заяві зазначено, що сторона позивача просить розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, без участі представника позивача, не проти ухвалення заочного рішення суду. Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримано позивачем та його представником, шляхом доставки до їх електронних кабінетів.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд розглядає справу в порядок спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом.
15.06.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4260783, шляхом подачі ним заяви на отримання кредиту у особистому кабінету на сайті ТОВ «МІЛОАН».
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний відповідачем при укладанні кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.2 сума кредиту складає: 2 300,00 грн.
Згідно з пунктами 1.3 - 1.4. кредит надається строком на 11 днів з 15.06.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.06.2021.
Відповідно до пунктів 1.5.1 1.7. Договору комісія за надання кредиту: 253,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,0% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 316,25 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Також відповідачем підписано додатки № 1,2 до договору №4260783 про споживчий кредит від 15.06.2021, у якому містяться графіки платежів та паспорт споживчого кредиту №4260783.
Товариством умови договору виконано та надано відповідачу грошові кошти у сумі 2 300,00 грн, що підтверджується доданою до позовної заяви копією платіжного доручення №48848281 ТОВ «МІЛОАН» за 15.06.2021.
13.09.2021 згідно умов Договору відступлення права вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4260783 від 15.06.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №07Т від 13.09.2021 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №4260783 від 15.06.2021 укладеного з ОСОБА_1 на суму 9 769,25 грн.
IV. Норми права застосовані судом, мотивована оцінка і висновки суду.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналого власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналого власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Установлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою та Відповідачем договору ця фінансова установа (Первісний кредитор) надала позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути наданий кредит у повному обсязі у визначений договором строк. Всупереч умовам договору, відповідач належно свого обов`язку за договором позики не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Факт та правомірність відступлення права вимоги відповідачем не оспорюються, а тому суд вважає цю обставину встановленою. Враховуючи, що первісний кредитор своє право вимоги до відповідача за договором факторингу передав позивачу, у останнього виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором, відтак така заборгованість у сумі 2 300,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Щодо нарахованих процентів за користування кредитом суд ураховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1048, частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок, за яким «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг протягом погодженого сторонами строку кредитування. Зі спливом цього строку позичальник більше не отримує від кредитора відповідне благо, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти за статтею 1048 ЦК України; надання кредитодавцю можливості нараховувати такі проценти поза межами строку кредитування порушує баланс інтересів сторін. Наслідки прострочення грошового зобов`язання після спливу строку кредитування регулюються виключно частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічна позиція послідовно підтримувалася Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18.
Суд бере до уваги наведені висновки Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України та доходить висновку, що договірні проценти за спірним кредитним договором могли нараховуватися лише в межах погодженого сторонами первісного строку кредитування з 15.06.2021 до 26.06.2021 включно, тобто в розмірі 316,25 грн, визначеному пунктом 1.5.2 Договору №4260783.
Нарахування процентів за період після 26.06.2021 є правомірним лише за умови доведеності факту пролонгації строку кредитування у порядку, встановленому самим договором. Вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період після 26.06.2021 позивач не заявляв, у зв`язку з чим суд, керуючись принципом диспозитивності (стаття 13 ЦПК України), не виходить за межі заявлених позовних вимог.
Щодо доведеності пролонгації строку кредитування суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач зобов`язаний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у визначений строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України). Відповідно до статей 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або судом строку, а поновлення пропущеного строку здійснюється судом лише за відповідною заявою учасника справи з наведенням доказів поважності причин пропуску.
Стороною позивача будь-яких доказів пролонгації Договору суду надано не було, відтак факт пролонгації строку кредитування не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, а тому договірні проценти за період після 26.06.2021 стягненню не підлягають.
Щодо комісійної винагороди.
10.06.2017 року чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Первісним Кредитодавцем при видачі споживчого кредиту нараховано комісійну винагороду у сумі 253,00 грн, таке нарахування передбачено умовами Договору та здійснено разово під час видачі кредиту, а не установлено таку винагороду періодично як комісійне обслуговування протягом строку дії Договору про споживчий кредит, відтак заборгованість за комісійну винагороду підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню заборгованості за тілом кредиту у сумі 2 300,00 грн, за процентами 316,25 грн, комісійної винагороди 253,00 грн, загалом на суму 2 869,25 грн.
V. Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша та друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною другою статті 137 ЦПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.02.2025 №4260783.
Як убачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» долучено до позовної заяви: договір про надання правої допомоги від 12.02.2025№01/11, детальний опис робіт, виконаних АБ «Анастасії Міньковської» від 19.02.2025, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково у розмірі 2869,25 грн із заявлених 9 769,25 грн, тому з відповідача на користь позивача, слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме зі сплати судового збору у розмірі 727,00 грн (2422,40*30%), витрат на правничу допомогу у розмірі 1 200,00 грн (4000*33%).
Керуючись статтями 76, 80, 81, 141, 274-279, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ідентифікаційний номер 42649746 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4260783 на загальну суму в розмірі 2 869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок, витрати зі сплати судового збору у сумі 727 (сімсот двадцять сім) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 200 (одну тисячу двісті) гривень 00 копійок
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2026.
Відомості про учасників:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ідентифікаційний код 42649746, адреса місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання, які внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Білогруд
Судове рішення № 139535791, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/2895/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: