Рішення № 139535659, 26.08.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2479/25

Провадження № 2/682/39/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Маршал І.М.,

секретаря судового засідання Захарчук С.П.,

за участі прокурора Шепетівської окружної прокуратури Олех О.В.,

представника третьої особи Служби у справах дітей Крупецької сільської ради Самчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських (материнських) прав, третя особа Служба в справах дітей Крупецької сільської ради,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських (материнських) прав, третя особа Служба в справах дітей Крупецької сільської ради. В обґрунтування позову позивач вказував, що 08.04.2014 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу та спільного проживання сторони мають дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалося. 23 лютого 2022 року відповідач виїхала до Республіки Польща та з того часу до України не поверталася. Позивач вказує, що відповідач вже понад три роки не приймає участі у житті дітей, не піклується про них, не цікавиться успіхами у навчанні, їх станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовкою їх до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню ними загальних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світогляду. Всі питання щодо виховання спільних дітей вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки відповідача. Діти знаходяться на повному утриманні позивача.

Представником позивача адвокатом Бойком В.Ф. до суду подано клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутність, позов підтримують.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про день та час судового розгляду за викликом до суду не з`явилася.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Крупецької сільської ради Самчук В.М. щодо вирішення позову покладається на думку суду.

Прокурор Шепетівської окружної прокуратури Олех О.В. в судовому засіданні підтримала поданий суду письмовий висновок, відповідно до змісту якого вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 08.04.2014 року між сторонами було укладено шлюб, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Головлівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, актовий запис № 2, що стверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 . Від шлюбу та спільного проживання сторони мають дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 - є батьком малолітніх дітей, а матір`ю - відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_2 від 16.05.2014 року та Серії НОМЕР_3 від 08.10.2015 року.

Шлюб між сторонами на день звернення із позовом не розривався.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є батьком відповідачки ОСОБА_2 , суду показав, що дочка поїхала на заробітки у лютому 2022 року із того часу додому не приїздила. Їх зять, який є позивачем у справі, був три роки в місцях позбавлення волі, звільнився приблизно через 6 місяців після того, як дочка поїхала на заробітки, і прийшов жити до них. ОСОБА_6 та внук ОСОБА_7 проживають із свідком та його дружиною ( дідом і бабою по матері). Баба дітей турбується про їхнє харчування, лікування, придбання одягу. Він та дружина працюють, за ці кошти утримують онуків. Мати дітей коштів їм не надсилає. Із ним телефоном не спілкується, телефонувала своїй матері.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що відповідачка ОСОБА_2 її дочка. 23.02.2022 року поїхала до Польщі на заробітки. Вона й раніше їздила, працювала по кілька місяців і поверталася. Спершу дочка телефонувала, передавала передачі, а потім припинила. Спілкування між ними стало менше, ОСОБА_9 це пояснювала зайнятістю і умовами роботи. Працює дочка, наразі, в кафе посудомийкою. Неможливість приїхати додому дочка пояснює тим, що заробляє гроші на власну хату. Чому її дочка не телефонує, на зараз, дітям, вона не розуміє. Вона особисто спілкувалася із дочкою телефоном біля двох місяців тому.

Онучка і онук живуть із нею та її чоловіком ( дідом і бабою по матері), також із ними ще проживає її свекруха прабаба дітей, яка допомагає їх глядіти, коли дід із бабою на роботі. Зять ОСОБА_1 станом на лютий 2022 року відбував покарання у вигляді позбавлення волі, коли звільнився повернувся проживати із ними. Працював на тимчасових підробітках, а у 2025 році був мобілізований до ЗСУ. Він надавав кошти на утримання дітей, коли міг заробити.

Заслуханий судом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що він проживає із бабою, дідом, сестрою ОСОБА_10 та бабусею. Йому відомо, що його тато ОСОБА_1 чотири роки був у тюрмі, мама їздила на заробітки. А потім поїхала і не приїжджає. Він розуміє, що мами не має вдома, оскільки вона заробляє кошти на квартиру. Він чув як мама по телефону через бабусю питала про нього та сестру. Пригадує, що передавала подарунки і гостинці для нього та сестри.

Заслухана судом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що вона проживає із бабусею, дідусем, прабабусею та братом. Мама ОСОБА_2 поїхала на заробітки, а тато на той час був у тюрмі. Вона із братом були під наглядом і опікою діда та баби. Понад рік часу мама не спілкується із нею телефоном, їй це пояснили зайнятістю на роботі. Також їй відомо, що батьки хотіли купити квартиру, на яку мама і заробляє кошти.

Діти проживають у АДРЕСА_1 , із бабою та дідом, будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 23.02.2026 року, витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2026.

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є учнями 5 та 6 класу Головлівської філії Крупецького ліцею та згідно психолого-педагогічної характеристика за підписом директора закладу Бережної Т. та психолога ОСОБА_13 вказано, що вихованням дітей займається переважно бабуся ОСОБА_8 , Батько дітей ОСОБА_1 військовослужбовець, завжди цікавиться навчанням та вихованням, спілкується з учителями та класним керівником. Мама ОСОБА_2 знаходиться за кордоном, станом справ дітей майже не цікавиться.

Суд критично оцінює інформацію про участь батька у навчанні та вихованні дітей сформульоване висловом «завжди» у вищевказаному документі з огляду на встановлені обставини судом щодо його перебування у місцях позбавлення волі чотири роки поспіль, а отже з обмеженим спілкуванням, а також із подальшою мобілізацією до ЗСУ, де також умови проходження служби не дозволяють мати постійний зв`язок із колективом школи. Та все ж звертає увагу, що на погляд адміністрації закладу, де навчаються діти, мати дітей в якійсь мірі проявляє інтерес до їх навчання.

Відповідно до змісту висновку Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 02.03.2026 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 рада вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому вказує, що такий висновок зроблено з огляду на те, що на думку органу протягом усього часу перебування матері дітей з 2022 року за кордоном, остання не цікавиться станом здоровся дітей,їх фізичним, духовним та моральним розвитком, не підтримує з ними постійного зв`язку, не бере участі в їх навчанні та дозвіллі, відсутня будь-яка матеріальна допомога від матері на утримання дітей, а діти перебувають на повному утриманні батька, баби та діда. Також батько, дід та баба здійснювали догляд за дітьми.

Однак, під час судового розгляду було встановлено, на що також у своєму висновку звернув увагу прокурор, що стороною позивача не надано жодних доказів про те, що відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, перебування відповідачки є вимушеним через прагнення заробити кошти на власне житло, тобто покращити умови проживання і дітям також. Діти проживають з бабусею та дідусем, які є батьками відповідачки. Батько з дітьми не проживав постійно оскільки відбував покарання у місцях позбавлення волі, відповідно не міг надавати дітям утримання, не брав участі у їхньому навчанні, дозвіллі. Під час судового розгляду справи діти вказували, що мають спілкування з мамою через бабусю по телефону, мама у бабусі цікавиться їх життям, здоров`ям. В той же час висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , наданий службою у справах дітей Крупецької сільської ради не містить жодних фактичних даних чи переконливих доказів, які свідчили б саме про умисне ухилення ОСОБА_2 від виконання нею материнських обов`язків.

Так, Верховний Суд у постанові від 08 липня 2026 року у справі № 331/1705/25 вказав, що тривале перебування матері за кордоном саме по собі не є підставою для позбавлення її батьківських прав. Суд зазначив, що перелік підстав для позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 СКУ, є вичерпним. При цьому ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови доведення винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування своїми обов`язками. Колегія суддів наголосила, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який застосовується лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення матері чи батька до дитини. Такий підхід допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, а обов`язок довести свідоме й умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків покладається на позивача.

Отже, як було встановлено судом, попри те, що ОСОБА_2 тривалий час знаходиться в Республіці Польща, вона підтримує зв`язок з дітьми, обізнана про стан справ із дітьми, їх розвиток, стан здоров`я, навчання через свою матір ( бабу дітей).

Разом з тим, з огляду на викладене, стороною позивача недоведено обгрунтованості заявлених вимог позову щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Отже, суду не представлено будь-яких доказів, крім пояснень позивача викладених у позові про свідоме ухилення, винну поведінку відповідача щодо виховання, піклування про спільних дітей.

Позивачем не вживались заходи щодо примусового стягнення аліментів на дітей.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, згідно з пунктом 2 якої ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Згідно з п. 6 цієї норми права передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Розрив правового зв`язку між дитиною та одним із батьків є вкрай негативним заходом, що може погано вплинути на стан здоров`я дитини, в тому числі психічного, подальше життя дитини, її самоусвідомлення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги інтереси дітей, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не доведено категорична необхідність вжиття цього заходу для забезпечення інтересів неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

На підставі ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265, ЦПК України, суд -

вирішив:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських (материнських) прав, третя особа Служба в справах дітей Крупецької сільської ради, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.