Рішення № 139535655, 07.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1019/26

Провадження 2/681/1052/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі також позивач, Товариство) звернулося до суду з вказаним вище позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5622590 від 19.06.2025 (далі - Договір) у розмірі 18 092,50 грн, а також судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 2 662,40 грн та 253,58 грн витрат, понесених на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками для ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог вказано, що 19.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали Договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 5 000,00 грн на рахунок електронного платіжного засобу позичальника. Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитор виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в обумовленому розмірі.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, за умовами якого права кредитора за вказаним вище кредитним договором перейшли до позивача.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, кредитні кошти не повертає, відсотки за користування ними не сплачує, внаслідок чого станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 18 092,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5 000,00 грн, заборгованість за відсотками 10 592,50 грн, а також штраф у розмірі 2 500,00 грн, чим порушуються права та інтереси позивача.

2.Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

15.07.2026 позивач звернувся з даним позовом до Полонського районного суду Хмельницької області через систему «Електронний суд».

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем 15.07.2026 (а.с. 43).

Ухвалою суду 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 50).

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження надсилалась судом за його зареєстрованим місцем проживання. Конверт з вкладенням повернувся на адресу суду 31.07.2026 з довідкою відділення АТ «Укрпошта» про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відправлення вважається врученим.

У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в змісті позовної заяви, проводить заочний розгляд справи.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Суд установив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 19.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 5622590 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «81639» (а.с.11-25).

За вказаним кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривні на умовах строковості, поворотності, платності, а останній зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Суд детально проаналізував зміст Договору та встановив такі його основні умови. Пунктом 1.2. Договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн, тип кредиту - кредит. Згідно з п. 1.3, строк кредитування становить 360 днів, з періодичністю платежів кожні 20 днів, дати повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначаються графіком платежів.

Згідно з п.1.4. Договору комісія за надання кредиту становить 0,00 гривень. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до підпункту 1.4.1 Договору стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 0,0100 % за кожен день користування кредитом та застосовується у разі сплати клієнтом до 08.07.2025 (включно) коштів у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту (п.1.4.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу 414949ХХХХХХ2829.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт, починаючи з дня видачі кредиту.

Відповідно до графіка платежів, який є додатком № 1 до Договору (а.с.24 зворот-25) відповідачу визначено суми періодичних платежів та дати їх внесення, так, зокрема, тіло кредиту та останній платіж по процентах за користування ним мали бути сплачені 13.06.2026. Вказаний графік платежів підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

До укладення кредитного договору відповідач ознайомився з інформацією, яка містилась в паспорті споживчого кредиту та підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «88587» (а.с.7-8), а також здійснена верифікація ОСОБА_1 в системі «BankID Privat» (а.с.10).

Всі дії відповідача в системі ІКС ТОВ «Лінеура Україна» при укладенні Договору відображені в моніторингу дій при оформленні кредитного договору (а.с.112).

19.06.2025 ТОВ «Пейтек» здійснило переказ коштів за Договором шляхом перерахування на банківську картку клієнта в сумі 5 000,00 грн, про що свідчать дані листа від 27.01.2026 вих. №20260127-1694 (а.с. 26).

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1 (а.с. 27-30), відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за Договором перейшло до позивача у розмірі заборгованості 18 092,50 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 592,50 грн заборгованість за процентами, 2 500,00 грн заборгованість за штрафами. Факт передачі права вимоги підтверджується актом приймання-передачі Переліку № 1 до вказаного договору факторингу (а.с.31-32), витягом з Переліку № 1 (а.с. 34-35) та платіжною інструкцією від 27.01.2026 (а.с. 36).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за Договором (а.с. 38-41) відповідач будь-яких платежів за кредитним договором не вносив, ТОВ «Лінеура Україна» нараховало заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн, за відсотками за користування кредитом у період з 19.06.2025 по 26.01.2026 у розмірі 10 545,00 грн, а також штрафні санкції за порушення умов Договору у розмірі 2 500,00 грн, а всього: 18 045,00 грн.

4.Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

З огляду на зміст статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції на час укладення зазначеного вище договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного вище суд вважає, що кредитний договір між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 є укладеним, а перехід права вимоги до позивача є правомірним. Первісний кредитор виконав умови Договору та надав позичальнику кредит. Своєю чергою, відповідач свої обов`язки за договором не виконав, кредит не повернув, відсотки за користування ним не сплатив.

Аналізуючи відповідність нарахувань заборгованості умовам укладеного правочину, суд встановив, що нарахування відсотків здійснювалося у період з 19.06.2025 по 27.01.2026 включно, тобто протягом погодженого сторонами кредитного договору строку кредитування, з застосуванням передбаченої п.1.4.1. Договору стандартної процентної ставки.

На підставі викладеного вище суд доходить до висновку що заявлені Товариством позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн та за відсотками у сумі 10 592,50 грн є правомірними та підлягають задоволенню. Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що зафіксований у ньому щоденний розмір відсотків становить 47,50 грн відповідає визначеній договором стандартній процентній ставці (0,95% від суми тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн). Водночас суд бере до уваги наявну розбіжність між підсумковою сумою відсотків у розмірі 10 545,00 грн, нарахування якої завершилося 26.01.2026, та фактично заявленою до стягнення сумою відсотків у розмірі 10 592,50 грн. Ця різниця складає 47,50 грн, тобто плату за один день користування коштами, тоді як у самому розрахункуза 27.01.2026 у відповідній графі нарахування відсотків не зазначено. Оскільки нарахування відсотків 27.01.2026 повністю охоплюється погодженим сторонами 360-денним строком кредитування, суд визнає обґрунтованою вимогу про їх стягнення у загальному розмірі 10 592,50 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2 500,00 грн суд зазначає про таке.

У розділі 6. Договору його сторони узгодили, зокрема, відповідальність сторін за порушення цього договору, в тому числі передбачили право кредитодавця нараховувати штраф у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором, порядок та розмір нарахування штрафу, а також обов`язок клієнта сплатити такий штраф.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Із зазначеного вище слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, та такі нарахування підлягають списанню.

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь Товариства штрафу в розмірі 2 500,00 грн, оскільки такий нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 5622590 від 19.06.2025 в загальному розмірі 15 592,50 грн.

5.Розрахунок судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Загальна ціна позову складала 18 092,50 грн. Судом задоволено вимог на суму 15 592,50 грн. Відсоток задоволених вимог становить 86%.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 3720479307 від 15.07.2026). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 289,66 грн (2662,40 грн х 86%).

Згідно з ч. 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем надано суду накладну № 2157308 від 15.07.2026 з описом вкладення про відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та квитанцію, у якій зазначено загальну вартість відправлення 253,58 грн.

Враховуючи, що витрати на надсилання Товариством копії позовної заяви з додатками для відповідача пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а тому такі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 218,08 грн (252,58 грн х 86%).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором № 5622590 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19 червня 2025 року, яка складається з: 5 000 грн 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10 592 грн 50 коп. заборгованість за відсотками, а всього в загальному розмірі 15 592 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 66 коп. витрат по сплаті судового збору та 218 (двісті вісімнадцять) грн 08 коп. витрат на поштове відправлення.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 07.09.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК