Рішення № 139534719, 01.09.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 191/119/26

Номер провадження по справі 2/387/1079/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т.В.

із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО» звернулося до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9 694,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що між ТОВ «Перша лізингова компанія» та АТ «Страхова компанія «ІНГО» було укладено Генеральний договір страхування засобів транспорту №47-07, за яким застраховано транспортний засіб «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 . В період договору страхування, 28.01.2025, в м. Дніпро по вул. Привокзальна, 3 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 (власник ТОВ «Перша лізингова компанія», потерпіла сторона ТОВ «Ейвенс Україна»), під керуванням ОСОБА_2 та «ВАЗ» д.н.з НОМЕР_2 (власник ОСОБА_3 ) під керуванням ОСОБА_1 .. Після ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2025 у справі №203/749/25 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 АТ «Страхова компанія «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «Ейвенс Україна» по автомобілю «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 9 694,50 грн. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, до позивача перейшло право вимоги, яке потерпілий має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 цивільну справу № 191/119/26 передано за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 цивільну справу № 191/119/26 передано за підсудністю до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.06.2026 цивільну справу 191/119/26 передано за підсудністю до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Солоненко Т.В.

Суд, ухвалою від 31.07.2026, за вказаним позовом відкрив провадження у справі ЄУН 191/119/26 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 01.09.2026.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. В позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В заяві від 01.09.2026 відповідач заявлені позивачем позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2025, що набрала законної сили 25.02.2025, у справі №203/749/25, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З указаної постанови суду вбачається, що 28.01.20254 о 09 год. 38 хв. в м. Дніпро по вул. Привокзальна, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, винуватість відповідача ОСОБА_1 у ДТП 28.01.2025 о 09 год. 38 хв. за участі автомобіля марки Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, і не підлягає доказуванню у даній справі.

Станом на 28.01.2025 цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у АТ «Страхова компанія «ІНГО» відповідно до Генерального договору страхування №47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків від 07.07.2007.

На час скоєння вказаного ДТП транспортний засіб ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 не був забезпечений чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

28.01.2025 страхувальник звернувся до АТ «СК «ІНГО» з повідомленням про випадок.

17.02.2025 потерпіла сторона ТОВ «Ейвенс Україна» звернулася до АТ «Страхова компанія «ІНГО» із заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 9 694,50 грн.

Згідно рахунку-акту виконаних робіт № 28/1 від 05.02.2025 загальна вартість ремонту транспортного засобу Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 9 694,50 грн, та ПДВ 1938,90 грн, всього 11 633,40 грн.

Відповідно до страхового акту № 7948712 від 19.02.2025 визначено суму до відшкодування за умовами страхування 9694,50 грн.

Розпорядженням №7948712 від 19.02.2025 на виплату по страховій події визначено суму виплати по страховому відшкодуванню в розмірі 9694,50 грн.

На підтвердження виплати зазначеної суми надано платіжну інструкцію №4844 від 28.02.2025 на суму 9694,50 грн, платник: АТ «СК «ІНГО», отримувач: «ЕЙВЕНС Україна ТОВ».

На вимогу позивача про відшкодування шкоди відповідач належним чином не відреагував, суму страхового відшкодування не сплатив.

Згідно з приписами ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України дійшов такого висновку: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

Враховуючи, що предметом позову є відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, до обставин, які підлягають доказуванню у даній справі відносяться факти заподіяння шкоди потерпілому (її наявність), протиправна поведінка відповідача як заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина заподіювача шкоди, а також розмір заподіяної шкоди та факт відшкодування шкоди страховиком потерпілому.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 1166 ЦК України вина заподіювача шкоди презюмується, а доведення відсутності вини щодо заподіяння шкоди покладається на заподіювача шкоди.

Факт заподіяння шкоди, вина заподіювача шкоди встановлена та підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2025 у справі №203/749/25.

Постанова суду від 14.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним, набрала законної сили, відповідачем не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує своєї вини у завданні шкоди, позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Таким чином, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт заподіяння шкоди відповідачем ОСОБА_1 у вигляді пошкодження транспортного засобу марки Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 ; протиправну винну поведінку відповідача ОСОБА_1 щодо заподіяння цієї шкоди та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, що встановлено постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2025.

Обов`язок страховика здійснити страхову виплату передбачений умовами Генерального договору №47-07 від 07.07.2007.

Розмір заподіяної шкоди встановлено страховим актом № 7948712 від 19.02.2025, страхувальник ЕЙВЕНС Україна ТОВ, поліс № 250593799.24, автомобіль Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_1 , та відповідно до платіжної інструкції 4844 від 28.02.2025 сплачено страховиком.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, враховуючи, що винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 , і останній не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач відшкодував потерпілій особі шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, дійшов висновку, що позов АТ «СК «ІНГО» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 9694,50 грн.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 694 гривень 50 копійку (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін :

позивач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602, п/р НОМЕР_3 );

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО