Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 691/1141/26
провадження № 2/691/1203/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
за участю секретаря судового засідання Шаповал Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем із 01 вересня 2012 року. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 31 травня 2022 року у справі №691/285/22 шлюб між ними було розірвано. Від спільного проживання із відповідачем, мають неповнолітню дочку- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу, рішенням Городищенського районного суду Черкаської області місце проживання доньки було визначено разом із матір`ю. З 01 травня 2021 року по даний час, вона разом з донькою, фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, загалом всі витрати пов`язані з забезпеченням дитини позивач несе сама, що змусило її звернутися до суду з відповідним позовом. На скільки їй відомо, відповідач працевлаштований, тому вважає, що він має можливість і повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини. Ніяких домовленостей з відповідачем, з приводу сплати аліментів на дитину у них не має. Просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини, від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с.1-4).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 10 липня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.
22 липня 2026 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті.
У судовому засіданні, будучи належним чином повідомленими, сторони участі не взяли.
За таких обставин, суд, приймає рішення про можливість проведення судового засідання у відсутність сторін, остільки у справі достатньо доказів для її об`єктивного розгляду. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку матері, батька утримувати дітей.
Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту досліджених доказів, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Суми, що підтверджується паспортом громадянина України Серія НОМЕР_2 (а.с.5), ідентифікаційний код НОМЕР_3 (а.с.6). Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №632 (а.с.7). ОСОБА_3 відповідно довідки про реєстрацію місця проживання зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с.8). Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 31 травня 2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано та визначено місце проживання дитини разом із матір`ю (а.с.9-10). Відповідно довідки виданої Мліївською сільською радою від 09 липня 2026 року №2425 ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).
Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні неповнолітньої дитини про її неповнолітній вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який до суду не прибув, не надав письмові пояснення про визнання чи заперечення позову, є відсутнім спір щодо батьківства та бере до уваги, що на час судового розгляду домовленість про сплату аліментів між сторонами, як батьками, відсутня, питання утримання неповнолітньої дитини не вирішено, тому, слід, стягнути із ОСОБА_2 аліменти, як такого, що має можливість їх сплачувати на утримання неповнолітньої дитини, та не заперечив проти виконання такого обов`язку у встановлений чинним законодавством порядок.
Аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Під час судового розгляду встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає біля матері.
При прийнятті рішення у цивільній справі, суд вирішує питання стягнення судових витрат, остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем ОСОБА_1 заявлено до суду позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , і відповідно судовий збір не сплачувався, остільки згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплені категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою позивача у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має сплатити на користь Держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. у зв`язку з розглядом позовних вимог судом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, остільки такий у справах вищевказаної категорії стягується з відповідача.
Рішення суду, слід піддати до негайного виконання в межах стягнення аліментів за один місяць з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141,247, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 липня 2026 року, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з відповідача ОСОБА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , судовий збір в сумі 1331,20 грн. на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету, у зв`язку з розглядом цивільної справи з позовною вимогою про стягнення аліментів.
Копію рішення суду направити сторонам, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Суддя О. М. Савенко
Судове рішення № 139532891, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 02.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 691/1141/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: