Ухвала суду № 139532785, 04.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18265/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі судді Балацької О.Р, ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Галина Іванівна про стягнення збитків спричинених ДТП та про визнання договору дарування фіктивним,

встановив:

31 липня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Галина Іванівна про стягнення збитків спричинених ДТП та про визнання договору дарування фіктивним, в якій позивач просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 331 249,89 грн. в якості суми завданих збитків, що не покриті отриманим страховим відшкодуванням; стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.; визнати недійсним договір дарування від 11.12.2024 у праві власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 333,9 кв.м., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Юган Галиною Іванівною, та зареєстрований в реєстрі за № 576; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 76568307 від 11.12.2024 приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Юган Галини Іванівни.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2026 року справа передана для розгляду судді Балацькій О.Р.

На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України 19 серпня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь № 5688/9869 з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області щодо реєстрації місця проживання відповідача. ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України 19 серпня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь № 5688/9872 з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області щодо реєстрації місця проживання відповідача. ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 17 серпня 2026 року по 21 серпня 2026 року суддя Балацька О.Р. перебувала у відрядженні, відтак питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі вирішувалося після повернення судді з відрядження.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно зі ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без руху.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів 331 249,89 грн збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, а також про стягнення 50 000,00 грн моральної шкоди.

Вказані вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки мають грошову оцінку.

При цьому вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, також є вимогою майнового характеру, у зв`язку з чим судовий збір за її пред`явлення справляється за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру.

Таким чином, загальна ціна майнових вимог, заявлених позивачем, становить 381 249,89 грн (331 249,89 грн + 50 000,00 грн).

1 відсоток від ціни майнових вимог становить 3 812,50 грн.

Оскільки зазначена сума перевищує мінімальний розмір судового збору, встановлений законом, та не перевищує його максимального розміру, за заявлені майнові вимоги позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 3 812,50 грн.

Разом з тим позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання недійсним договору дарування від 11 грудня 2024 року та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 76568307 від 11 грудня 2024 року.

Зазначені вимоги є вимогами немайнового характеру, оскільки безпосередньо спрямовані на зміну правового статусу оспорюваного правочину та скасування рішення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і не містять самостійної вимоги про передачу майна чи стягнення грошових коштів.

Таким чином, за кожну із двох заявлених вимог немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн, ставка судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 1 331,20 грн (3 328,00 грн ? 0,4).

Отже, за дві вимоги немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 662,40 грн (1 331,20 грн ? 2).

Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подання до суду даної позовної заяви, становить 6 474,90 грн, а саме: 3 812,50 грн - за дві заявлені вимоги майнового характеру; 2 662,40 грн - за дві заявлені вимоги немайнового характеру. Разом - 6 474,90 грн.

Однак, як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не додано документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також не наведено правових підстав для звільнення від його сплати.

За таких обставин позивачу необхідно усунути вказаний недолік шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 6 474,90 грн.

При подачі позову до Рівненського міського суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: ГУК у Рівн.обл/Рiвненськ.м.тг/22030101; код отримувача (ЄДРПУО): 38012494; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (IBAN): UA458999980313191206000017527, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Крім того, пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, однак у позовній заяві не наведено належного обґрунтування визначеного розміру моральної шкоди, зокрема не конкретизовано, у чому саме полягають моральні та психологічні страждання позивача, яких він зазнав унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також не наведено обставин, які стали підставою для визначення моральної шкоди саме у розмірі 50 000,00 грн.

За таких обставин позивачу необхідно уточнити виклад обставин, якими обґрунтовується вимога про відшкодування моральної шкоди, та навести обґрунтування її розміру із зазначенням відповідних доказів.

Також судом встановлено, що позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збитки та моральну шкоду у солідарному порядку.

Водночас у позовній заяві не наведено належного обґрунтування підстав солідарної відповідальності відповідачів, не зазначено, які саме дії або бездіяльність кожного з відповідачів спричинили заявлену до стягнення шкоду, та не наведено правових підстав для покладення на відповідачів солідарного обов`язку щодо її відшкодування.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позивач зобов`язаний викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують ці обставини.

За таких обставин позивачу необхідно уточнити позовну заяву щодо правових та фактичних підстав солідарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зазначити відповідні докази.

Крім того, суд звертає увагу, що у вступній частині позовної заяви зазначено, що позов пред`явлено, зокрема, про «визнання договору дарування фіктивним», тоді як у прохальній частині позовної заяви позивач просить «визнати недійсним договір дарування від 11.12.2024».

Таким чином, формулювання предмета позову в різних частинах позовної заяви не є тотожними, що не дає можливості однозначно встановити зміст заявленої вимоги та спосіб судового захисту, який просить застосувати позивач.

Позивачу необхідно уточнити позовну заяву в цій частині та чітко визначити зміст позовної вимоги щодо договору дарування, зазначивши конкретний спосіб захисту порушеного права, який він просить застосувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін що становить 05 (п`ять) днів для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ЦПК України, усунувши недоліки, вказані в ухвалі суду, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 6 474,90 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату; належним чином обґрунтувати розмір заявленої моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн із зазначенням відповідних обставин та доказів; уточнити правові та фактичні підстави солідарної відповідальності відповідачів та зазначити докази на їх підтвердження; уточнити зміст позовної вимоги щодо договору дарування, усунувши суперечність між зазначенням у вступній частині позову вимоги про «визнання договору дарування фіктивним» та вимогою у прохальній частині про «визнання договору дарування недійсним».

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Юган Галина Іванівна про стягнення збитків спричинених ДТП та про визнання договору дарування фіктивним залишити без руху, встановивши строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА