Рішення № 139532505, 04.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №570/1263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

04 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Юнекс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК" звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути суму заборгованості за Кредитним договором № 84.17018.1124 в розмірі 47 375,88 грн, з яких: 46 773,08 грн - заборгованість по поверненню кредитних коштів; 602,80 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.11.2024 між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 84.17018.1124. За умовами даного договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 66 545,00 грн на придбання товарів (послуг). Строк кредитування встановлено до 23.11.2027 із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,010% річних.

До укладення договору відповідач ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про орієнтовну загальну вартість кредиту та графік платежів. Відповідач заповнила Анкету-заяву на отримання кредиту та підписала Згоду клієнта, акцептувавши Правила надання споживчого кредиту АТ "ЮНЕКС БАНК". Кредитний договір зі сторони відповідача підписано власноручним підписом, а зі сторони банку - факсимільним відтворенням підпису.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, перерахувавши 23.11.2024 грошові кошти в сумі 66 545,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10.

Відповідач взяв на себе зобов`язання щомісяця сплачувати платежі по кредиту та проценти у строки, встановлені договором, однак не виконує свої зобов`язання належним чином. У зв`язку з простроченням, 21.11.2025 банк направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів. Станом на 05.01.2026 загальна заборгованість відповідача складає 47 375,88 грн.

До початку розгляду справи, 20 липня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення у даній справі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що 23.11.2024 між АТ "ЮНЕКС БАНК" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 84.17018.1124 про надання кредиту на придбання товарів та/або послуг на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічноїпропозиції «ПРАВИЛА (ДОГОВІРНІ УМОВИ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ АТ «ЮНЕКС БАНК» від 08.10.2024 року, що оприлюднені на Офіційному сайті Банку заелектронною адресою: www.unexbank.ua.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3 Кредитного договору Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 66 545,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Кредитним договором, на споживчі потреби.

В порядку й на умовах відповідно до пунктів 1.5 1.12, 2.8 Кредитного договору та пунктів 3.5., 3.6., 3.7., 3.8. Правил, Позичальник зобов`язався повертати Кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, зі строком погашення Кредиту не пізніше 23.11.2027 року. Тобто, строк кредитування: з 23.11.2024 до 23.11.2027.

Відповідно до п. 1.7. Договору встановлюється процентна ставка у розмірі 0,010% річних, фіксована.

Комісія за підключення сервісу СМС-повідомлень: 75,00 грн щомісячно.

Цільове використання кредиту: на придбання товарів (послуг).

До укладення договору відповідач була ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про орієнтовну загальну вартість кредиту (97 204,22 грн) та реальну річну процентну ставку (24,290%). Відповідач власноруч підписала Анкету-заяву, Паспорт споживчого кредиту, Згоду клієнта та сам Кредитний договір. Зі сторони Банку Кредитний договір підписано з використанням факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи та відбитку печатки, на що відповідач надала пряму письмову згоду в документі "Згода клієнта".

Банк повністю виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши 23.11.2024 кредитні кошти в сумі 66 545,00 грн на рахунок, що підтверджується Платіжною інструкцією № 10 від 23.11.2024.

Пунктом 3.14. Правил передбачено, що Відповідач доручив Позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з Поточного рахунку наумовах, визначених Кредитним договором та Правилами.

Відповідно до п. 4.2.3. Правил, Відповідач взяв на себе зобов`язання щомісяця сплачувати платежі по кредиту, комісії за обслуговування та проценти закористування кредитом у строки встановлені Кредитним договором та Правилами.

Судом встановлено, що Відповідач зобов`язалася щомісяця до 23 числа вносити платежі згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору).

Однак, Відповідач не виконала свої зобов`язання належним чином, не сплачувала щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти закористування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору та Правил.

Отже, ОСОБА_1 порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим Банком розрахунком, заборгованість станом на 05.01.2026 становить 47 375,88 грн, з яких: 46 773,08 грн - залишок непогашеного кредиту; 602,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами -2,80 грн та комісіями - 600,00 грн.

Відповідач даний розрахунок не спростувала, доказів погашення боргу не надала.

21.11.2025 Банк скористався своїм правом і направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів за Кредитним договором № 84.17018.1124 від 23.11.2024.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а правочин вважається підписаним, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до ч. 3 статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Судом встановлено, що форма договору дотримана. Використання факсимільного відтворення підпису узгоджується з ч. 3 ст. 207 ЦК України, оскільки сторони попередньо досягли письмової згоди щодо цього способу підписання.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У справі, що розглядається, позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Проте відповідачем не подано жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Отже матеріалами справи встановлено, що відповідачка порушила зобов`язання з повернення кредитних коштів, та за нею обліковується прострочена заборгованість за наданим кредитам у зазначеному вище розмірі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Крім того, на час розгляду справи зазначений договір, за якими відповідач отримав кредитні кошти, є чинним та недійсним у судовому порядку не визнавався.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Матеріалами справи підтверджено факт направлення такої вимоги 21.11.2025 до відповідача.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку Великої Палати у справі №910/4518/16 від 05.04.2023, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідачем не надано жодних доказів належного виконання умов договору, відтак суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість станом на 05.01.2026 становить 47 375,88 грн, з яких: 46 773,08 грн - залишок непогашеного кредиту; 602,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами -2,80 грн та комісіями - 600,00 грн.

За умовами договору, строк кредитування: з 23.11.2024 до 23.11.2027.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Відповідач даний розрахунок не спростувала, він узгоджується з умовами кредитного договору, доказів погашення боргу відповідач не надала, а тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню у повному обсязі.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., про що свідчить платіжна інструкція №167 від 12.03.2026.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 2662,40 грн грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 203, 204, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 612, 625-628, 638, 639, 641, 644, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-78, 81, 141, 265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" суму заборгованості за Кредитним договором № 84.17018.1124 від 23.11.2024 року в розмірі 47 375,88 грн (сорок сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень 88 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК", код ЄДРПОУ 20023569, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор