Постанова № 139532500, 04.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1438/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.5 статті122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права та обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 роз`яснені.

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723147 від 19 липня 2026 року вбачається, що 18 липня 2026 року о 23 год. 15 хв., на автодорозі Дубровиця-Мочулище водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки " Ford Focus", з номерним знаком НОМЕР_2 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, чим створив аварійну обстановку, а саме: змусив іншого учасника дорожнього руху водія ОСОБА_2 різко змінити напрямок руху та вжити заходів для уникнення ДТП, внаслідок чого останній здійснив з`їзд транспортного засобу "Skoda Octavia" з номерним знаком НОМЕР_3 в кювет, чим порушив вимоги пунктів 10.1, 12.1, 16.11 ПДР України.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надав письмові пояснення до протоколу на окремому аркуші.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що 18 липня 2026 року о 23 год. 15 хв. він керував транспортним засобом марки " Ford Focus", з номерним знаком НОМЕР_2 на автодорозі Дубровиця-Мочулище, відволікся на мобільний телефон і раптово виїхав на зустрічну смугу, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, чим створив аварійну обстановку. ОСОБА_1 суду ствердив, що саме його необачні дії змусили іншого учасника дорожнього руху - водія ОСОБА_2 різко змінити напрямок руху та вжити заходів для уникнення ДТП, внаслідок чого останній здійснив з`їзд транспортного засобу "Skoda Octavia" з номерним знаком НОМЕР_3 в кювет. ОСОБА_1 суду ствердив, що він порушив вимоги пунктів 10.1, 12.1, 16.11 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, не позбавляти його права керування транспортним засобом.

ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердив, що саме необачні дії ОСОБА_1 змусили його різко змінити напрямок руху та вжити заходів для уникнення ДТП, внаслідок чого він здійснив з`їзд транспортного засобу "Skoda Octavia", з номерним знаком НОМЕР_3 , в кювет.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП - порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї ст.122 КУпАП, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджується: протоколом серії ЕПР1 №723147 від 19 липня 2026 року, копією схеми місця ДТП від 18 липня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поясненнями, наданими ним в судовому засіданні, копією письмових пояснень ОСОБА_2 та поясненнями, наданими ним в судовому засіданні, іншими матеріалами справи.

За змістом частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєних правопорушень та особу правопорушника.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, відповідно до статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення є визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду), що охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статей 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування. Разом з тим, суд не вбачає підстав для накладення такого стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім того, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 24, 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 за частиною 5 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 грн. (одна тисяча чотириста сорок п`ять гривень).

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./ 21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001;

Код класифікації доходів бюджету: 21081300;

Код ЄДРПОУ суду: 26406188;

призначення платежу: 21081300; серія протоколу____; номер протоколу_____; (ПІП повністю).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 2890 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто гривень).

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.