Рішення № 139531762, 02.09.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/662/26

Провадження № 2/538/707/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Андріяки О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Райз-схід», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним договору оренди землі.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,29 га кадастровий номер 5320482600:00:003:0020, що розташована в с. Качанове Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 051709. 10 червня 2015 року між позивачем та ПрАт «Райз-Максимко» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років. Відповідно до умов договору, орендар має переважне право на поновлення договору за умови письмового повідомлення позивача не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку його дії. Однак жодних повідомлень про намір поновити договір оренди ОСОБА_1 не отримувала, у зв`язку з чим вважала, що договір припинив свою дію після закінчення строку. У подальшому, маючи намір передати земельну ділянку в оренду іншій собі, позивач дізналася, що з 17 лютого 2022 право оренди на земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Райз-Схід», яке є правонаступником ПрАТ «Райз-Максимко». При цьому мені стало відомо про існування договору оренди землі від 17.02.2022, нібито укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід». Зазначений договір позивач не підписувала, своєї згоди на його укладення не надавала, а підпис у графі «Орендодавець» виконаний невідомою особою. З метою захисту своїх прав у квітні 2025 позивач звернулася до відповідача з вимогою повернення земельної ділянки та розірвання договору. Відповіді отримано не було. ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України. У межах досудового розслідування було проведено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/25422-ПЧ від 25.11.2025 встановлено, що підписи у договорі оренди землі від 17.02.2022 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису. Отже, спірний договір укладений з істотним порушенням вимог закону, без волевиявлення позивача та з використанням підробленого запису, а тому просить визнати договір оренди землі б/н визнати недійсним.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чопівський В.А. надіслали пояснення, відповідно до яких зазначив, що Головне управління залучено до участі у справі, як третю особи безпідставно, оскільки рішення по цій цивільній справі не може вплинути на права та обов`язки управління.

Відповідач ТОВ «Райз-схід» через свого представника Саєнка О.О. засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» подав суду відзив на позовну заяву, проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Від початку дії Договору оренди земельної ділянки №б/н від 17.02.2022 по день подання позову, ОСОБА_1 отримувала в повному обсязі нараховану їй орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою. Орендна плата за 2025 рік виплачена своєчасно та в повному обсязі. Жодних претензій щодо належного виконання умов договору за час його дії на адресу товариства не надходило. Відсутні будь які підстави для визнання відсутнім у товариства права оренди на земельну ділянку площею 3,29 га, кадастровий номер 5320482600:00:003:0020.

ОСОБА_1 надала відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої заперечував, щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

У визначений судом день та час судового розгляду учасники не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Заєць В.П. в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату і час судового засідання, адвокат Заєць В.П. через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за його відсутності позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ «Райз Схід» - Саєнко О.О. надіслав письмові пояснення щодо відповіді на відзив та просив розглядати справу без участі представника позивача.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Чопівський В.А. надіслали пояснення, відповідно до яких просив розглядати справу без участі їх представника.

За таких обставин неявка учасників не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,29 га, кадастровий номер 5320482600:00:003:0020, що розташована в с. Качанове Миргородського району Полтавської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 051709 (а.с. 7).

10 червня 2015 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди земельної ділянки на 7 років (а.с. 8-11). Відповідно до умов договору, орендар мав переважне право на поновлення договору за умови письмового повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку його дії.

Однак, жодних повідомлень про намір поновити договір оренди позивач не отримувала, у зв`язку з чим вважала, що договір припинив свою дію після закінчення строку.

У подальшому, маючи намір передати земельну ділянку в оренду іншій особі, ОСОБА_1 дізналася, що з 17 лютого 2022 право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Райз-Схід», яке є правонаступником ПрАТ «Райз-Максимко».

Позивач зверталася до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки та розірвання договору (а.с. 20).

Позивач звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України (а.с. 21).

За результатами розгляду заяви 16.10.2025 до ЄРДР внесено відомості за № 42025172950000099 (а.с. 22).

У межах досудового розслідування було проведено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/422-ПЧ від 25.11.2025 встановлено, що підписи у договорі оренди землі від 17.02.2022 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису (а.с. 26-29).

Спірні правовідносини сторін стосуються питань укладення правочинів та загальних вимог, необхідних для чинності правочинів, тому до їх правового регулювання застосуванню підлягають положення Розділу IV «Правочини. Представництво» Книги Першої «Загальні положення» Цивільного кодексу України.

Зі змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.ч. 2, 4 ст. 202 ЦК України).

Форма правочину та способи волевиявлення сторін регламентовані статтею 205 ЦК України, відповідно до якої правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері оренди землі є Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV).

У статті першій зазначеного Закону надано визначення оренди землі, відповідно до якого це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIVдоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Форма договору оренди землі визначена положеннями статті 14 Закону № 161-XIV, якою встановлена обов`язкова письмова форма договору оренди землі, яка за бажанням однієї зі сторін може бути нотаріально посвідчена.

Загальні вимоги до письмової форми правочину, визначені статтею 207 ЦК України, передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені у параграфі 2 Глави 16 Книги Першої Цивільного кодексу України, відповідно до якого підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ст. 215 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Аналізуючи наведене суд також ураховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

До основних засад цивільного судочинства законодавцем віднесено принцип змагальності сторін, реалізація якого відбувається шляхом надання сторонам рівних прав щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, та покладенням на сторони обов`язку довести обставини, які мають значення для справи і на які така сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також ризиків настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Притаманний цивільному процесу принцип диспозитивності передбачає розгляд справ судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

У свою чергу обов`язок доказування і подання доказів, регламентований статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, покладає на сторони обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Виключенням із загального правила можуть бути випадки, які регламентовані законодавцем у статті 82 цього Кодексу, та можуть слугувати підставами звільнення від доказування, зокрема обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першо статті 74 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі частини другої статті 74 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 82 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки спірний договір укладений з істотним порушенням вимог закону, без волевиявлення позивача та з використанням підробленого підпису, за таких обставин за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 202-215, 316-321, 387, 391, 626 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 4, 10-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання правочину недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 17 лютого 2022 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» щодо земельної ділянки площею 3,29 га, кадастровий номер 5320482600:00:003:0020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.А. Бондарь