Ухвала суду № 139531744, 03.09.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3345/26

Провадження № 2/553/2221/2026

У Х В А Л А

03.09.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Москаленко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Коваленко Вікторія Вікторівна до Комунального підприємства «Міськтеплокомунерго» Голопристанської міської ради, третя особа Полтавський обласний центр зайнятості про визнання трудових відносин припиненими, -

в с т а н о в и в :

До Подільського районного суду міста Полтави звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Коваленко В.В. до Комунального підприємства «Міськтеплокомунерго» Голопристанської міської ради, третя особа Полтавський обласний центр зайнятості про визнання трудових відносин припиненими.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Москаленко В.В.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається з додержанням вимог, викладених у стаття 175,177 цього кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позові позивач просить про звільнення його від сплати судового збору за розгляд позову у зв`язку із тяжким майновим станом, посилаючись на те, що отримує пенсію у розмірі 2595 грн., яка є такою, що взагалі не забезпечує його рівень життя, не забезпечує його основні та базові життєві потреби, є особою, яка вимушено виїхала з місця свого постійного проживання, у зв`язку з тимчасовою окупацією свого міста та має статус внутрішньо переміщеної особи.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем до позову додано: індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, сформований 21.07.2026, з якого вбачається, що з квітня 2022 року ОСОБА_1 заробіток не отримував, а також протокол/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії Олешківського об`єднаного управління ПФУ від 28.02.2026, відповідно до якого рішенням 212950003143 про перерахунок пенсії, ОСОБА_2 перераховано пенсію з 01.03.2026 розмір якої після перерахунку становить 2595,00 грн.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема, звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

Водночас особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно зі частиною першою статті 81 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).

Верховний Суд також звертає увагу на те, що сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).

Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами, зокрема, можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Разом з тим, позивачем не надано до суду документів з яких можна встановити рівень його доходу за попередній календарний рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та на дату подання даної заяви становить 1331,20 грн.

З огляду на наведене, позивачу слід надати докази сплати судового збору у визначеному Законом розмірі, що становить 1331,20 грн., або докази щодо його скрутного матеріального становища, зокрема, довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік для підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Коваленко Вікторія Вікторівна до Комунального підприємства «Міськтеплокомунерго» Голопристанської міської ради, третя особа Полтавський обласний центр зайнятості про визнання трудових відносин припиненими - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання ухвали.

Запропонувати позивачу, відповідно до вказівок судді, у наданий строк усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко