Рішення № 13953022, 25.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

25.02.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

24 лютого 2011 року справа № 12/30

Позивач:Публічне акціонерне товариство « Комерційний банк "Надра",

вул. Артема, 15, м. Київ, 04053

В особі:філії ПАТ КБ "Надра" Чернігівського регіонального управління,

вул. Г.Полуботка, 17, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 92640,52 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

від позивача: Станкевич Ю.В., довіреність № 1-11-3153 від 09.02.2011 року, представник.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 04.10.2010 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 67973,83 грн. заборгованості по тілу кредиту, 5416,08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7930,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 3398,69 грн. штрафу за порушення вимог кредитного договору та 7921,27 грн. інфляційних втрат за період простроченої заборгованості, згідно Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року.

В судовому засіданні 08.02.2011 року, судом було здійснено огляд оригіналу заяви про надання коштів, Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, договору іпотеки від 03.05.2007 р., договору застави товарів в обігу від 03.05.2007 р. та меморіальних ордерів № 1 від 04.06.2007 р., № 5 від 31.05.2007 р., № 1 від 15.05.2007 р., № 1 від 08.05.2007 р., № 1 від 04.05.2007 р.

Представники сторін в судовому засіданні 24.02.2011 року надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 24.02.2011 року, представник позивача підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача, в поданому 24.02.2011 року відзиві на позов позовні вимоги визнав в частині суми нарахованого основного боргу за тілом кредиту та частково в частині нарахованих процентів. Проти решти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вказаний розрахунок проведено з порушенням діючого законодавства та умов Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, оскільки позивачем було пропущений строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 06.05.2009 року по 06.11.2009 року в розмірі 7921,27 грн. та штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків у розмірі 5% від суми заборгованості, що складає 3398,69 грн. Відповідач заперечує проти стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, оскільки в договорі сторонами визначений розмір процентів за користування позичковими коштами, розмір та обсяг відповідальності у разі порушення умов договору, тому застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України є неправомірними. Також відповідач зазначає, що сторонами не були укладені додаткові угоди про зміну чи продовження строку дії кредитного договору, і відповідно у банку відсутні правові підстави для нарахування підвищених процентів (40% річних) за період з 01.07.2010 року по 04.10.2011 року, тому позивачем неправомірно нараховані проценти за період з 01.07.2010 року по 04.10.2011 року за процентною ставкою 40% річних, замість 20%, що призвело до неправомірного нарахування додаткових 3635,27 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні 24.02.2011 року було подано письмову заяву про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу у звязку зі спливом строку позовної давності та просить суд застосувати строк позовної давності в 1 рік в частині стягнення пені та штрафу.

Представник позивача проти застосування строку позовної давності не заперечив.

Подана відповідачем заява про застосування строку позовної давності в частині стягнення пені та штрафу була прийнята судом та залучена до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

03.05.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980, відповідно до п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобовязання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 110000,00 грн., терміном на 24 місяці з 03.05.2007 року по 01.05.2009 року, зі сплатою 20% річних, а відповідач зобовязався своєчасно повернути кредит та щомісячно сплачувати відсотки за його користування.

Як вбачається із наданого банком статуту , який затверджено наказом тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра»№ 52 від 26.01.2011 року, погоджено Національним банком України 02.02.2011 року та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 04.02.2011 року, відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» змінено найменування на публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», який є правонаступником всіх прав та обов»язків акціонерного комерційного банку «Надра». Факт зміни банком найменування також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Таким чином, суд вважає за необхідне змінити найменування позивача по даній справі відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»

Пунктом 3.2.3 Договору кредитної лінії сторони визначили, що протягом останніх 3-х місяців дії договору кредитної лінії відбувається зменшення рівними частинами ліміту кредитної лінії наступним чином: 01.03.2009 року 73333,33 грн., 01.04.2009 року 36666,67 грн., 01.05.2009 року 0,00 грн.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 110000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 1 від 04.06.2007 року на суму 21900,00 грн., № 5 від 31.05.2007 року на суму 25000 грн., № 1 від 15.05.2007 року на суму 3100 грн., № 1 від 08.05.2007 року на суму 10000 грн., № 1 від 04.05.2007 року на суму 50000 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Пунктом 3.2.1. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року передбачено, що повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29096880002003 в ВАТ КБ „Надра” Чернігівське Регіональне Управління, МФО 353627.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши частину заборгованості по кредиту в сумі 42026 грн. 17 коп. Заборгованість відповідача по кредиту становить 67973 грн. 83 коп.

Позивач просить стягнути заборгованість по відсотках в сумі 5416,08 грн., яка виникла за користування кредитом за період з 04.05.2007 року по 04.10.20010 року, та розрахована в період з 04.05.2007 року по 30.06.10 року виходячи із процентної ставки 20% річних та в період з 01.07.2010 року по 04.10.2010 року виходячи із процентної ставки 40 % річних.

Пунктом 3.2.2.1. Договору визначено, що за користування кредитом позичальник повинен сплатити банку плату у вигляді відсотків від суми кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 20% річних (із розрахунку 360 днів на рік).

Підпунктами 3.2.2.2.-3.2.2.4. пункту 3.2.2. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року передбачено:

Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є останнє число поточного розрахункового місяця (включно) або день, що передує сплаті останнього платежу по кредиту (якщо після внесення цього платежу повністю погашається заборгованість позичальника, що обліковується на позичковому рахунку, вказаному у п. 4.1. Договору), а початком - дата видачі кредиту або наступний день після дати закінчення попереднього періоду нарахування відсотків.

Відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом з першого дня видачі кредиту (включаючи цей день) до дня (без його врахування) повернення (внесення останнього платежу по кредиту).

Відсотки, нараховані в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору, повинні сплачуватися позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, а відсотки за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту.

Крім того, згідно п. 3.2.5. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення кредиту у строки, обумовлені додатковими угодами до цього Договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини (якщо зобовязання частково виконані позичальником) у розмірі 40% річних, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.

Твердження банку про те, що починаючи з 01.07.2010 року по 04.10.2010 року , відповідно до п. 3.2.5. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, відсотки за користування кредитними коштами повинні нараховуватись виходячи із процентної ставки 40 % річних, судом до уваги не може бути , оскільки як вбачається із змісту п. 3.2.5. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, підставою для нарахування 40% річних за прострочку виконання зобовязань у відношенні повернення кредиту, є пропущення позичальником строків повернення кредиту, обумовлених додатковими угодами до Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року.

Як слідує із матеріалів справи, сторонами не було укладено жодної додаткової угоди до Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, яка б передбачала зміну строків повернення кредиту. Доказів укладення між сторонами Додаткових угод до спірного Договору позивачем також суду не було подано.

Умовами договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року не передбачено нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 40% річних в разі порушення позичальником повернення кредитних коштів у строки, які визначені п.1.1 та п.3.2.3 договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року.

Таким чином за період користування кредитними коштами з 04.05.2007 року по 04.10.2010 року позичальник зобов»язаний був сплати відсотки в сумі 60288 грн. 36 коп. виходячи із процентної ставки 20% річних.

За вищевказаний період відповідачем було сплачено 58 497 грн. 55 коп. відсотків за користування кредитом, заборгованість по відсоткам за користування кредитом становить 1790 грн. 81 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п.8.2. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 7930 грн. 65 коп. за період з 06.05.2009 року по 06.11.2009 року та 3398 грн. 69 коп. штрафу, відповідно до п. 8.3. Договору, за прострочку повернення кредиту.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором

Відповідно до п.8.2. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року, у разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобовязаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Пунктом 8.3. Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року сторони також погодили, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, визначених на дату прострочення.

Відповідно до п.3.2.3 Договору, позичальник зобов»язаний був в строк до 01.03.2009 року повернути кредитні кошти в сумі 36666.67 грн., в строк до 01.04.2009 року повернути кредитні кошти в сумі 36666.67 грн., в строк до 01.05.2009 року повернути кредитні кошти в сумі 36666.66 грн.

Таким чином за прострочку сплати платежу по кредиту 01.03.2009 року в сумі 36666,67 грн., право нарахування штрафу та пені виникло з 02.03.2009 року та нарахування пені припинилось 01.09.2009 року; 01.04.2009 року в сумі 36666,67 грн., право нарахування штрафу та пені виникло з 02.04.2009 року та припинилось нарахування пені 01.10.2009 року; 01.05.2009 року в сумі 36666,67 грн., право нарахування пені та штрафу виникло з 02.05.2009 року та припинилось нарахування пені 02.11.2009 року.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем повернення кредиту, а тому позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 7930 грн. 65 коп. та штраф в сумі 3398,69 грн. за прострочку повернення кредиту.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, при стягненні пені застосовується спеціальна позовна даність в один рік. Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами 24.01.2011 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Чернігівської області про отримання позовної заяви.

Відповідачем в судовому засіданні 24.02.2011 року, відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України , було подано заяву про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

З урахуванням зазначених обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої за прострочку повернення кредиту з 06.05.2009 року по 06.11.2009 року та штрафу за прострочку повернення кредиту , і підстави для його поновлення відсутні, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 7921 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з 06.05.2009 року по 31.08.2010 року.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо повернення суми кредиту та відповідачем на час розгляду справи в суді не подано належних та допустимих доказів відсутності своєї вини у несвоєчасному виконанні зобовязання по поверненню кредиту , тому позивачем обґрунтовано нараховано 7921 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з 06.05.2009 року по 31.08.2010 року.

Доводи відповідача про те, що інфляційні втрати та три відсотки річних нараховані безпідставно, оскільки в договорі сторонами визначений розмір процентів за користування позичковими коштами, розмір та обсяг відповідальності у разі порушення умов договору, тому застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України є неправомірними, є безпідставні та судом до уваги не приймаються, оскільки визначений в договорі розмір процентів є плата за користування кредитними коштами, а стягнення заборгованості з урахуванням інфляції це є відповідальність боржника за прострочку виконання грошового зобов»язання, яка визначена ст.625 Цивільного кодексу , а три відсотки річних в даному випадку взагалі не були нараховані позичальнику та не заявлені позивачем у позовних вимогах до стягнення.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов Договору кредитної лінії № 24-08/МК/2007-980 від 03.05.2007 року та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по кредиту, відсотки за його користування та інфляційні нарахування, своєчасно не сплатив і позовні вимоги не оспорив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 67973,83 грн. заборгованості по тілу кредиту, 1790 грн. 81 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 7921,27 грн. інфляційних втрат за період простроченої заборгованості. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 776 грн. 86 коп. держмита та 197,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 258, 267, 525, 526, 546, 549, 625, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ, 04053 (код за ЄДРПОУ 20025456, відомості про банківські реквізити відсутні) 67973,83 грн. заборгованості по кредиту, 1790 грн. 81 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7921,27 грн. інфляційних втрат, 776 грн. 86 коп. держмита та 197,90 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 25.02.2011 року.