Рішення № 139528877, 07.09.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/654/26

Провадження № 2/292/538/26

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В :

В липні 2026 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 24.08.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" та відповідачкою укладено договір про надання фінансового кредиту № 29074-08/2024, згідно якого останній надано кредит в розмірі 6000 грн., на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов"язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Товариство свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідачка не виконала своїх зобов`язань.

23.12.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №23122024, згідно якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 25200 грн., з них за тілом кредиту - 6000 грн., за процентами - 7200 грн., за пенею/штрафом - 12000 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов"язань перед позивачем, останній просить суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №29074-08/2024від 24.08.2024в розмірі 25 200 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до відповіді на запит з Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 05.08.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 змінила призвіще на " ОСОБА_3 ".

Згідно відповіді №3279260 від 07.09.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 06.08.2026 відкрито провадження у справі тапризначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання, призначене на 07.09.2026, відповідачка не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, до суду повернувся конверт з відміткою про невручення рекомендованого листа у зв`язку з відсутністю адресата. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 24.08.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №29074-08/2024 в електронній формі.

Згідно умов договору, заявки - анкети клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано кредит в сумі 6000 грн., строком на 120 днів, до 21.12.2024, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб. Процентна ставка, відсотків річних - 1% в день, що становить 365% річних. Загальні витрати за кредитом - 6660 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту- 12660 грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 2435,05%

Відповідно до графіку платежів, дата видачі кредиту 24.08.2024, дата платежів - 22.09.2024, 22.10.2024, 21.11.2024, 21.12.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 6000 грн., 2100 грн., 2010 грн., 1920 грн., 6630 грн., всього - 12660 грн., сума кредиту /погашення - по 300 грн., 5100 грн., всього 6000 грн., проценти - 1800 грн., 1710 грн., 1620 грн., 1530 грн., всього 6660 грн., реальна річна процентна ставка - 2435,05 %, загальна вартість кредиту - 12660 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з якою укладено договір №29074-08/2024 від 24.08.2024, ідентифікована ТОВ "Стар файненс груп". Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W3690, який 24.08.2024 о 09:12:24 відправлений на номер телефону позичальниці - НОМЕР_2 .

Відповідно до листа ТОВ "ПЕЙТЕК" №20260608-208 від 09.06.2026, останнім на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 09.02.2024, від ТОВ "Стар файненс груп" 24.08.2024 о 09:15:07 на картку клієнта НОМЕР_4 успішно перераховано кошти на суму 6000 грн., призначення платежу: виконання фінансових зобов"язань відповідно до укладеного договору №29074-08/2024 від 24.08.2024.

Згідно платіжного інструкції (МО) № 1678516062607 від 25.08.2024 ТОВ "Стар файненс груп" перерахувало 6000,00 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_5 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Стар файненс груп", за кредитним договором №29074-08/2024 від 24.08.2024, станом на 27.05.2026, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 25200 грн., яка складається із тіла кредита - 6000 грн., відсотків - 7200 грн., штрафів - 12000 грн.

23.12.2024 між ТОВ "Стар файненс груп" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор) укладено договір факторингу № 23122024, у відповідності до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна логовору) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором (з моменту підписання), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 23.12.2024 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024, укладеного між ТОВ "Стар файненс груп" (клієнт) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 23.12.2024 кількістю 5539, загальна сума заборгованості - 65330483,22 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №23122024 від 23.12.2024, вбачається, що ТОВ "Стар файненс груп" передав ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги зокрема і до ОСОБА_1 за договором № 29074-08/2024 від 24.08.2024, в сумі 25200 грн., з якої сума основного боргу - 6000 грн., по відсотках - 7200 грн., по пені/штрафу - 12000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №9471 від 23.12.2024, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" сплатило ТОВ "Стар файненс груп" за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 в сумі 3418567,77 грн.

10.07.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про те, що між ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір факторингу №23122024 від 23.12.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №29074-08/2024 від 24.08.2024. Вона зобов`язана негайно повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в розмірі 252000 грн.

На виконання ухвали суду від 06.08.2026, надійшло повідомлення АТ "ОщадБанк" №46/1211/118001/2026-БТ, на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_5 (980), який обслуговується за допомогою банківської платіжної карти № НОМЕР_4 .

Згідно виписки по рахункам за період 24.08.2024-29.08.2024, наданої за запитом суду АТ "ОщадБанк", 25.08.2024 відповідачці було зараховано переказ на картку в сумі 6000 грн.

Таким чином, відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документиа (у тому числі електронних), у листах, телеграмах , якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачкою в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Позивачем доведено, що ТОВ "Стар файненс груп" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в розмірі 6000 грн., шляхом перерахування 25.08.2024 на її картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме - не повернула кредит та не сплатила відсотки за його користування, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 25200 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 6000 грн, заборгованості за процентами - 7200 грн., заборгованості за пенею/штрафом - 12000 грн.

Суд не погоджується щодо стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 12000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та пункт 6 викладено в новій редакції, яким передбачено умови звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, у тому числі від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності даним Законом України, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності.

Указом Президента України №№64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 ст.66 Закон України "Про правотворчу діяльність", у разі виявлення колізії між кодексом і первинним законом пріоритет у застосуванні має норма права, що міститься у кодексі, якщо інше не передбачено таким кодексом. У разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами різної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться у нормативно-правовому акті вищої юридичної сили.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього Кодексу (аналогічного підходу дотримав Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)). Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21(пункт 42), від 09 листопада 2023 року у справі № 420/2411/19 (пункт 75).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня/штраф за кредитним договором нарахована з 23 вересня 2024 року, тобто під час дії на всій території України воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а не п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки норми ЦК України є пріоритетними над нормами Закону.

При зазначених обставинах, відповідачка звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання, а тому заявлена вимога про стягнення з відповідачки пені/штрафу в розмірі 12000 грн., задоволенню не підлягає.

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, а позивач набув права вимоги до відповідачки, тому суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 13200 грн., з них: за тілом кредиту - 6000 грн., за процентами - 7200 грн., а у стягненні пені/штрафу в розмірі 12000 грн. слід відмовити згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо вимог про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №49 від 10.07.2026 наданих послуг на суму 8000 грн. та детальний опис наданих послуг до нього від 10.07.2026.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (13200/25200)х8000 = 4190 грн. 47 коп.Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (13200/25200)х2662,40 = 1394 грн. 59 коп.

Керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", місцезнаходження: 79029, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів) заборгованість за кредитним договором №29074-08-08/2024 від 24.08.2024 в розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) грн., судовий збір в сумі 1394 (одна тисяча триста дев"яносто чотири) грн. 59 (п"ятдесят дев"ять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4190 (чотири тисячі сто дев"яносто) грн. 47 (сорок сім) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідачці, яка не з"явилася в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Гуц