Рішення № 139528658, 31.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5072/26

2-адр/296/1/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 рокум.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючої - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Бартащук К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено, зокрема, ухвалено скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 108 від 14 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення; стягнуто з виконавчого комітету Житомирської міської ради 532, 48 гривень судового збору.

03 липня 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Заява подана та підписана представником позивача адвокатом Лугіною С. А.

Обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, представник позивача зазначає, що він на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України, беручи участь у судовому засіданні 29 червня 2026 року, до закінчення судових дебатів заявив про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, докази чого ним будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення. Представник позивача повідомляє про понесення позивачем у цій справі витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

На підставі наведеного представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі № 296/5072/26, яким стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень.

06 липня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У вказаній заяві представник відповідача вказує на неспівмірність заявлених позивачем витрат на правничу допомогу зі складністю справи. Позивачем завищено розмір понесених витрат на правничу допомогу, оскільки позовна заява фактично відтворює цитування закону без його аналізу та правової оцінки. Крім того, позовна заява містить очевидні технічні та фактичні описки. Додані до позовної заяви докази були наперед визначені та отримані представником позивача безпосереднього на засіданні Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Житомирської міської ради, а тому в сторони позивача не було особливих складнощів при підготовці цього позову. Участь представника позивача в судовому засіданні була достатньо пасивною, а тому заявлена сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень є неспівмірною з реальним обсягом та якістю наданих послуг адвоката. На підставі наведеного представник відповідача просить у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Судом призначено судове засідання для розгляду заяв сторін про ухвалення додаткового рішення на 31 серпня 2026 року.

Представники сторін представник позивача Лугіна С. А. та представник відповідача Ярошук С. А. подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України в разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що слід ухвалити додаткове рішення такого змісту.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 16 КАС України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Стороною позивача в якості доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надані такі документи:

1)копію договору про надання правничої допомоги № 03/04 від 03 квітня 2026 року;

2)копію додаткової угоди № 1 від 20 квітня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 03/04 від 03 квітня 2026 року;

3)копію акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 01 липня 2026 року згідно з додатковою угодою № 1 від 20 квітня 2026 року;

4)копію рахунку-фактури № 1 від 01 липня 2026 року;

3) копію квитанції від 01 липня 2026 року на суму гонорару 10 000 гривень;

Відповідно до змісту Акта № 1 прийому-передачі наданих послуг адвокат Лугіна С. А. надав клієнту ОСОБА_1 такі послуги: ознайомлення з документами клієнта та їх правовий аналіз (затрачено 30 хв., вартість 1 000 гривень); підготовка та подача позовної заяви (затрачено 2 год. 30 хв., вартість 5 000 гривень); участь у судовому засіданні від 21 травня 2026 року (затрачено 1 год., вартість 2 000 гривень); участь у судовому засіданні від 22 червня 2026 року (затрачено 28 хв., вартість 2 000 гривень).

Копією квитанції АТ «Приватбанк» від 01 липня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 сплатила гонорар адвокату Лугіні С. А. в загальному розмірі 10 000 гривень.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які понесла ОСОБА_1 є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням категорії, складності справи, змісту заявлених позовних вимог та доданих доказів на обґрунтування вимог позову, обсягу робіт, виконаних адвокатом, беручи до уваги висновок суду про задоволення позову та заяву сторони відповідача про неспівмірність суми витрат позивача на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень є явно завищеним та неспівмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт. Відтак, суд вважає, що обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботою, а також пропорційними за результатами розгляду справи в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 134, 139 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 07 вересня 2026 року.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК