Рішення № 13952823, 10.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 року Справа № 15/2171

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – Роговий В.В., Ґудзь О.С. – представники за довіреністю;

від відповідача – Петруніна В.В. – представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом комунального підприємства „Комбінат комунальних підприємств”

до кредитної спілки „Альянс”

про стягнення 10 305 грн. 85 коп. та розірвання договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10 305 грн. 85 коп. боргу за оренду нежитлового приміщення по договору № 376/61 від 09.01.2007 року, в тому числі: 9 455 грн. 85 коп. боргу, 850 грн. штрафу та розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 376/61 від 09.01.2007 року і зобов”язання відповідача звільнити та повернути орендоване майно.

Представники позивача позов підтримали повністю, дотримувалися позиції, викладеної в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала. Надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечує в повному обсязі у зв"язку з тим, що термін дії договору № 376/51 від 09.01.2007 року не було продовжено та кредитна спілка «Альянс»кімнатами в готелі «Черкаси»по вул. Лазарєва. 6 не користується. Щодо стягнення штрафу відповідач у відзиві зазначив, що орендні платежі ним сплачувалися своєчасно і, окрім того, строк позовної давності по стягненню штрафу згідно ст. 258 ЦК України позивачем пропущений.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

9 січня 2007 року між комунальним підприємством „Комбінат комунальних підприємств” та кредитною спілкою „Альянс” було укладено договір № 376/61 оренди нежитлового приміщення загальною площею 64,65 кв. м., розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6, кімнати 206, 207 (далі –Договір).

Згідно п. 2.1. Договору він був укладений на термін з 02.01.2007 року по 30.11.2007 року з правом його подальшої пролонгації. Орендна плата відповідно до пункту 3.2. Договору була визначена в розмірі 2 553 грн. 53 коп. без врахування податку на додану вартість, який згідно пункту 3.3. Договору підлягав одноразовій індексації не пізніше 31 січня відповідно до встановлених індексів інфляції. Комунальні платежі відповідно до пункту 3.5. Договору за перший місяць оренди були визначені в розмірі 366 грн. 88 коп. без врахування податку на додану вартість із можливістю їх подальшої зміни без додаткового узгодження з орендарем (пункт 3.6. Договору). У відповідності до пункту 7.2. Договору зміни до нього вносяться за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(надалі – «Закон») розмір орендної плати може бути змінений лише за погодженням сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору.

Згідно розрахунку суми боргу, наданого позивачем, він становить 9 455 грн. 85 коп. (останній рахунок виставлявся 19.03.2009 року).

Відповідач стверджує, що договір оренди був припинений, оскільки відповідач орендує інше приміщення, а позивач з 01.10.2009 року передав спірне приміщення (кімнату № 206) в оренду іншій особі –Черкаському ОК Соціалістичної партії України.

Згідно пункту 2.1. договору оренди № 376/61 від 09.01.2007 року не пізніше як за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди орендар повідомляє письмово орендодавця про відмову від оренди. При цьому згідно підпункту «е»пункту 5.2. договору орендар повинен повернути орендоване майно по акту прийому-передачі.

Як пояснив представник відповідача, письмової відмови від оренди не було, орендоване приміщення позивачу по акту прийому-передачі не поверталося.

Ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином дія договору була продовжена на 2008 рік і до квітня 2009 року.

Обов”язок повернення орендованого майна на умовах, передбачених договором визначено частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Із викладеного слідує, що відповідач не відмовився від продовження договору оренди, не передав позивачу орендоване майно у встановленому договором порядку. За таких обставин, доводи відповідача про безпідставне нарахування йому орендної плати є необгрунтованимими.

Як вже зазначалося, орендна плата відповідачу нараховувалася до квітня 2009 року. В той час, коли спірне приміщення було у користуванні іншої особи, орендна плата не нараховувалася.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що розмір основного боргу позивачем визначено невірно. За розрахунками до стягнення підлягає 4 483 грн. 30 коп. основного боргу. При визначенні суми основного боргу суд враховує суми нарахувань орендної плати і суми проплат, здійснені відповідачем. Суд вважає невірним включення позивачем до суми основного боргу перерахунку орендної плати за січень-лютий 2007 року у розмірі 3 156 грн. 35 коп. на виконання акту ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.07.2006–30.09.2008, складеного КРВ у місті Черкаси 12.02.2009 року № 01-21/06.

Як вже вище вказувалося, будь-які зміни до розміру орендної плати повинні погоджуватися сторонами. Зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати не вносилися. За таких обставин, донарахування орендної плати за січень-лютий 2007 року є неправомірним.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати та комунальних послуг з відповідача на користь позивача стягується штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати за кожен випадок такого порушення.

Згідно пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафа, пені). Відповідач заявив про застосування позовної давності. Позивач звернувся до суду 29.10.2010 року. Нарахування орендної плати здійснювалася до квітня 2009 року. Із викладеного слідує, що строк позовної давності про стягнення штрафу сплинув. За таких обставин у стягненні штрафу необхідно відмовити.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 6.5, п. 7.2 договору та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов”язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі розірвання договору оренди орендар зобов”язаний повернути орендодавцеві об”єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Договір оренди № 376/61 сторонами фактично був розірваний, що також підтверджується претензією позивача № 373 від 21.07.2010 року.

Відповідач звільнив орендоване приміщення, а тому у частині вимог про розірвання договору та зобов”язання звільнити майно необхідно відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати: сплачене державне мито в сумі 44 грн. 83 коп. та 102 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 147 грн. 49 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з кредитної спілки „Альянс”, м. Черкаси, вул. Лазарєва, буд. 6/1, ідентифікаціний код 25770354 на користь комунального підприємства „Комбінат комунальних підприємств”, м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 122, код 03357004 – 4 483 грн. 30 коп. боргу та 147 грн. 49 коп. судових витрат.

3. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повний текст рішення підписаний суддею 22.02.2011 року.

СУДДЯ В.В. Потапенко