Рішення № 139526676, 07.09.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 523/9159/26

2/680/596/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 845995894, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 17 300 гривень, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, строком на 5 років, а остання зобов`язалася сплатити відсотки на користування ними та виконати інші умови договору.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

23 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/54, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав ТОВ «Таліон Плюс» за плату, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги, в тому числі щодо відповідача ОСОБА_1

ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №845995894 у розмірі 52 837,66 грн, з яких: 17 300 грн заборгованість за тілом кредиту, 34 499,66 грн заборгованість за відсотками, 1 038,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету. Судові повістки вручені відповідачу, про що свідчать довідки по доставку електронного документу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 07 вересня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 13 травня 2026 року справу передано за підсудністю до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

05 серпня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

17 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 липня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №845995894 (далі - Договір), який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (NJCV). За умовами договору товариство зобов`язалось надати кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, платності, зворотності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту на умовах визначених договором, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 2.1 Договору) (арк. спр.34 на звороті - 46).

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 17 300 грн, який наданий 19 липня 2025 року першим траншем (п. п. 2.2, 2.3 Договору).

Базова процентна ставка (денна процентна ставка) складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (п. п. 8.3, 8.6 Договору).

За період від 19.07.2025 до 18.08.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 45,92 % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,53 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 8.7.1 Договору).

Про порядок надання додаткових знижок і про їх розмір Позичальник інформується в Особистому кабінеті. Сторони погодили, що у разі користування Кредитом після 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду жодних знижок на проценту ставку не надається. Перерахунок зобов`язань Позичальника по оплаті процентів під Базову процентну ставку, при користуванні Кредитом або несплаті нарахованої Комісії за надання Кредиту після спливу 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду може здійснюватися, на вибір Кредитодавця, за весь строк Дисконтного періоду або лише за останні 30 (тридцять) календарних днів дії Дисконтного періоду. Застосування знижок, передбачених цим Договором є правом, а не обов`язком Кредитодавця, за винятком повного дострокового погашення Кредиту та сплати нарахованої Комісії за надання Кредиту Позичальником протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування (п. 8.11 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 1038 грн (п. п. 8.4, 85 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 Договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 18.08.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п. 7.1 Договору).

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 18.08.2030 (п. 7.3 Договору).

Кожен окремий транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-7908 (п. 5.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 32-34, 85-99).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 17 300 грн підтверджено повідомленням АТ «УніверсалБанк» та випискою про рух коштів, відповідно до яких що банківська картка №№ НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 на яку 19 липня 2025 року зараховано 17 300 грн (арк. спр. 60).

23 вересня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/54, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №845995894 на загальну суму 37 243,44 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру прав вимоги, платіжною інструкцією (арк.спр.22-26, 27,28).

14 лютого 2026 року директор ТОВ «Таліон Плюс» направив на електронну адресу ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору та необхідність сплати всієї суми заборгованості (арк.спр.61 на звороті).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №845995894, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у електронній формі було укладено договір кредитної лінії №845995894від 19 липня 2025 року, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону.

Відповідно до умов договору Товариство надало відповідачу кошти в сумі 17 300 грн, загальним строком на 5 років, а остання зобов`язалась повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 0,53 % в день (дисконтна процентна ставка у випадку виконання умов Договору) та у розмірі 0,98% в день (базова процентна ставка), а також комісію за видачу кредиту у розмірі 1038 грн.

19 липня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу, видане ТОВ «ПрофітГід», виписка про рух коштів по банківському рахунку.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним та відповідачем не спростований.

У подальшому позивач ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до боржника за вказаним договором.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повертала кредитні кошти, а також проценти за користування ними, у зв`язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 9.1.1.7 Договору виникло право на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, а також стягнення простроченої заборгованості.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості (арк. спр. 29-31), остання складається із заборгованості за тілом кредиту 17 300 грн, заборгованості за процентами 34 499,66 грн, заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 038,00 грн.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено у межах строку Договору за період з 19 липня 2025 року до 13 лютого 2026 року. Проценти нараховані за погодженою стандартною відсотковою ставкою 0,98 % денних, оскільки відповідач не виконала умов Договору для застосування дисконтної процентної ставки, що відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Водночас суд відхиляє як доказ, долучені позивачем правила надання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки вони не містять підпису відповідача (арк. спр.47-59).

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 662,40 грн, а всього - 7 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «Таліон Плюс» в особі директора Патіюка В.В. 02 грудня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №5 з адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та Інновацій». Згідно з умовами договору правова допомога оплачується в розмірі та обсязі погодженому в додатках до цього договору (арк. спр. 64-68). Додатковою угодою №3250 від 14 квітня 2026 року до договору про надання правової допомоги №5 - сторони погодили, що вартість послуг АО щодо супроводу справи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №845995894 складає 5 000 (арк. спр.69). Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг згідно з Договором №5 від 02 грудня 2024 року, адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та Інновацій» надано клієнтові ТОВ «Таліон Плюс» послуги, пов`язані із досудовим представництвом клієнтом, складанням та поданням позовної заяви, на що витрачено 16 годин, вартість послуг 5 000 грн (арк.спр.70).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовні вимоги задоволені, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (52 837,66 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі2 662,40 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 ) та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», заборгованість за договором кредитної лінії №845995894від 19 липня 2025 року врозмірі 52 837 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 66 коп, з яких: 17 300 гривень тіло кредиту, 34 499,66 грн проценти за користування кредитом, 1 038 грн - комісія за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник