Ухвала суду № 139526324, 04.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

04.09.2026 Справа №607/19076/26 Провадження №2/607/7755/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У позовній заяві позивач вказав, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Населений пункт, у якому проживає позивач, у позовній заяві не вказано.

Місцем знаходження відповідача у позовній заяві зазначено вул. Грушевського, буд. 10, м. Київ.

Проте, як вбачається з офіційних реєстраційних даних юридичної особи, наявних у вільному доступі, юридичною адресою ТОВ «Ел.Ен.Груп», код ЄДРПОУ 41240530, є вул. Ірининська, буд. 5/24, офіс 89, м. Київ.

Відтак за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, розгляд даного спору належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду міста Києва.

У позовній заяві позивач не покликався на наявність підстав для застосування підсудності за вибором позивача. Проте позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» як споживач фінансової послуги.

Частиною 5 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Слід зауважити, що після скасування виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого з відповідача було стягнуто кредитну заборгованість, правовідносини між сторонами змінили свій характер. Цей позов не стосується порушення умов кредитного договору чи надання відповідачу фінансових послуг неналежної якості.

Спір про повернення примусово стягнутих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України є позадоговірним зобов`язанням (кондицією).

Відтак позивач помилково ототожнює правовідносини, що виникають із захисту прав споживачів фінансових послуг, та позадоговірні зобов`язання, що виникли внаслідок безпідставного набуття майна (коштів) після скасування виконавчого документа.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц є нерелевантним, оскільки висновки у тій справі стосувалися виключно стадій дії пільги зі сплати судового збору у споживчому спорі, натомість предметом цього позову є стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, правова природа якого виключає застосування Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у цій справі положень ч. 5 ст. 28 ЦПК України, а відтак відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України розгляд даного позову належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду міста Києва.

Слід зауважити, що направлення справи за підсудністю є обов`язком, а не правом суду у разі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду. Крім цього, направлення справи за підсудністю не є обмеженням сторін у праві доступу до правосуддя, оскільки учасники справи не позбавлені можливості приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції або через уповноваженого представника, а також подавати заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Також відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

За таких підстав суд вважає за необхідне передати справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.

Керуючись ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (справа № 607/19076/26) передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва(вул. Дегтярівська, буд. 31-А, м. Київ, 03057).

Здійснити передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Марциновська