Ухвала суду № 139526303, 07.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

07.09.2026 Справа №607/23291/25 Провадження №2/607/934/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

прокурорів Куліковської Л. Б.,

Бобер Н. П.,

представників відповідача Демкури Т. В., адвокатів Баєнко Я. В.,

(в режимі відеоконференції) Гунди О. Т.,

(в залі суду) Вароди П. Б.,

представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , адвоката Кукурудзи А. Є.,

(в залі суду)

представника відповідача ОСОБА_7 , адвоката Качора С. Б.,

(в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання представника відповідача ОСОБА_8 - адвоката Вароди Павла Борисовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Виконувача обов`язків керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Ярослава Петровичав інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду та природно-заповідного фонду, несформованою земельною ділянкою в межах прибережної захисної смуги, шляхом зобов`язання знести (демонтувати) приміщення, скасувати державну реєстрацію права приватної власності,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. Герчаківської перебувають матеріали цивільної справи № 607/23291/25 за Виконувача обов`язків керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Я. П.в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду та природно-заповідного фонду, несформованою земельною ділянкою в межах прибережної захисної смуги, шляхом зобов`язання знести (демонтувати) приміщення, скасувати державну реєстрацію права приватної власності.

07 вересня 2026 року представником відповідача ОСОБА_8 адвокатом Вародою П. Б. в судовому засіданні подано клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №607/23291/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №367/4068/17.

В обґрунтування цього клопотання зазначено про те, що у заявленому позові прокурор посилається, зокрема, на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060 належить до земель водного та природно-заповідного фонду, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Тернопільського ставу та регіонального ландшафтного парку «Загребелля», а тому перебування на ній спірних об`єктів нерухомого майна порушує права територіальної громади.

Обраний прокурором спосіб захисту фактично обґрунтовується як негаторний та пов`язується із застосуванням положень статті 391 ЦК України.

Водночас на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 367/4068/17, прийнята до розгляду ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року, в межах якої вирішується питання щодо належного способу захисту прав держави на земельні ділянки природно-заповідного фонду та правильного застосування у таких правовідносинах положень статей 387, 388 та 391 ЦК України.

Підставою передачі справи № 367/4068/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала наявність різних підходів у практиці Касаційного цивільного та Касаційного господарського судів щодо того, який саме спосіб захисту є належним у випадку вибуття або оформлення приватного права на земельні ділянки природно-заповідного призначення: віндикаційний позов про витребування майна чи негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду має надати правовий висновок не з абстрактного питання, а саме щодо правової природи порушення прав держави на землі природно-заповідного фонду, можливості вважати державу чи територіальну громаду такою, що не втратила володіння відповідною земельною ділянкою, а також щодо належного та ефективного способу судового захисту такого права.

Вказані питання безпосередньо пов`язані з предметом доказування та правовою кваліфікацією спірних правовідносин у справі № 607/23291/25, оскільки прокурор у цій справі також обґрунтовує свої вимоги особливим правовим режимом земель водного та природно-заповідного фонду та застосовує конструкцію негаторного захисту, вимагаючи усунення перешкод шляхом знесення належних відповідачам об`єктів нерухомого майна і скасування державної реєстрації прав на них.

Отже, висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/4068/17 може мати істотне значення для визначення правової природи спірних правовідносин у цій справі, належності обраного прокурором способу захисту, правильного застосування статті 391 ЦК України та, відповідно, для вирішення спору по суті.

Адвокат Варода П. Б. просить також при вирішення цього клопотання врахувати подібність спірних правовідносин, значення майбутнього правового висновку Великої Палати Верховного Суду для правильного застосування норм матеріального права у цій справі, а також необхідність забезпечення принципів правової визначеності та єдності судової практики.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 адвокат Варода П. Б. заявлене ним клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, просив задовольнити.

Ткож це клопотання було підтримане представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокатом Кукурудзою А. Є., представником відповідача ОСОБА_7 адвокатом Качор С. Б.

Представники відповідача ОСОБА_8 адвокати Бааєнко Я. В., Гунда О. Т. при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі покладаються на розсуд суду.

Прокурори Куліковська Л. Б., Бобер Н. П. просили відхилити клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вважають, що Верховний Суд у спірних правовідносинах дотримується сталої позиції, а тому відсутня доцільність зупиняти провадження у справі №607/23291/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №367/4068/17.

Отож, вирішуючи по суті подане клопотання про зупинення провадження у справі №607/23291/25, суд покликається на наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

В абзаці 4 пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати значення для іншої справи.

Предметом позову у справі № 607/23291/25 є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду та природно заповідного фонду з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, загальною площею 0,4060 га, та несформованою земельною ділянкою в межах прибережної захисної смуги, її повернення шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, розташованих у АДРЕСА_1 , а саме:

- приміщення лодочної станції, корпус № 1 елінг № 1 та причал № І, № ІІ, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 1 елінг № 2 та причал III, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 1, елінг № 3 та причал IV, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- приміщення лодочної станції корпус № 2, елінг № 1 та причал X, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 2 елінг № 2 та причал VI, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 2 елінг № 3 та причал VIІ, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 1 елінг № 4 та причал V, які, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належать на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 3 елінг № 1 та причал VIІІ, власником яких на час звернення прокурора до суду з заявою про забезпечення позову, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

- приміщення лодочної станції, корпус № 3 елінг № 2 та причал IX, власником яких, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є відповідач ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Ухвалою від 10 червня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 367/4068/17 для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року в справах №911/3312/17 і № 911/3447/17, а також від 26 лютого 2020 року в справі № 911/3315/17.

Передаючи справу на розгляду Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначила, що у практиці Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за подібних фактичних обставин і однакової природи спірних правовідносин сформувалися різні підходи до застосування положень ЦК України щодо належного способу захисту прав держави на земельні ділянки лісогосподарського та природно-заповідного призначення.

Так, у справах цивільної юрисдикції № 367/4128/16-ц, № 367/4140/16-ц Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду зробив висновок, що в спірних правовідносинах належним способом захисту є позов про повернення земельної ділянки як негаторний спосіб захисту.

Водночас у справах господарської юрисдикції № 911/3315/17, № 911/3312/17, № 911/3447/17 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо належності обраного прокурором способу захисту - витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, заявлений прокурором віндикаційний позов про витребування земельної ділянки за встановлених у справі обставин не є ефективним способом захисту права державної власності, оскільки зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням вимог ЗК України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» слід розглядати як порушення права власності держави, не пов`язане з позбавленням її володіння відповідною земельною ділянкою, навіть у разі державної реєстрації права приватної власності за іншою особою. У випадках, коли право приватної власності на відповідний об`єкт нерухомого майна не може виникнути за жодних умов, державна реєстрація такого права не змінює володільця цього майна, а тому належним способом захисту права держави у таких правовідносинах є негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою.

При цьому колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18 квітня 2025 року вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 367/8835/16-ц для вирішення питання щодо відступлення від зазначених висновків Касаційного господарського суду стосовно належності обраного прокурором способу захисту - витребування земельної ділянки.

Водночас Велика Палата Верховного Суду постановою від 13 травня 2026 року у справі №367/8835/16-ц (провадження № 14-50цс25) скасувала рішення судів попередніх інстанцій та направила справу на новий розгляд виключно з підстав істотних порушень норм процесуального права, не вирішуючи спір по суті та не формулюючи остаточного правового висновку щодо застосування статей 387, 388, 391 ЦК України у подібних правовідносинах.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року прийнято до розгляду справу № 367/4068/17.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову у цивільній справі № 607/23291/25, а також з огляду на те, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/4068/17 можуть мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається, щодо застосування положень матеріального права та визначення належного способу захисту прав власника земель природно-заповідного фонду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 607/23291/25 відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

Керуючись статтями 252, 253 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_8 - адвоката Вароди Павла Борисовича про зупинення провадження у цивільній справі № 607/23291/25 задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі № 607/23291/25 за позовом Виконувача обов`язків керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Ярослава Петровичав інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду та природно-заповідного фонду, несформованою земельною ділянкою в межах прибережної захисної смуги, шляхом зобов`язання знести (демонтувати) приміщення, скасувати державну реєстрацію права приватної власності,до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №367/4068/17.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/4068/17.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя Герчаківська О.Я.