Рішення № 139525393, 07.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6523/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 14/13-03 від 24.01.2025 про опис майна у податкову заставу.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 31754128 від 27.01.2025 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірний опис майна у податкову заставу здійснено відповідачем 24.01.2025 у період, коли позивач уже перебував у процедурі виведення з ринку (тимчасова адміністрація запроваджена з 06.12.2024 на підставі рішення Правління Національного банку України від 05.12.2024 № 425-рш/БТ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2024 № 1262), а з 05.02.2025 у банку розпочато процедуру ліквідації (рішення НБУ від 04.02.2025 № 34-рш про відкликання банківської ліцензії, рішення виконавчої дирекції Фонду від 05.02.2025 № 122). Позивач вважає, що з огляду на пункт 1.3 статті 1 Податкового кодексу України та статтю 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень, оскільки на спірні правовідносини поширюються спеціальні норми Закону № 4452-VI, а не загальний порядок, встановлений Податковим кодексом України. Крім того, позивач зазначає, що податковий борг, який став підставою для опису майна, повністю погашено, зокрема шляхом задоволення кредиторських вимог відповідача, включених до реєстру вимог кредиторів банку в межах ліквідаційної процедури.

Ухвалою судді від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає про дотримання встановленого статтями 59, 88, 89 Податкового кодексу України порядку формування податкової вимоги та опису майна у податкову заставу у зв`язку з виникненням 21.01.2025 у позивача податкового боргу в сумі 8187,63 грн. Відповідач вважає, що підстав, передбачених пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, для звільнення майна позивача з податкової застави немає.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Правління Національного банку України від 05.12.2024 № 425-рш/БТ АТ "Комінвестбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2024 № 1262 запроваджено тимчасову адміністрацію в АТ "Комінвестбанк" з 06.12.2024.

21.01.2025 у позивача виник податковий борг у сумі 8187,63 грн. 23.01.2025 в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу № 0000024-1303-2201 на зазначену суму та прийнято рішення про опис майна № 14/6/22-01-13-05-06, на підставі якого податковим керуючим 24.01.2025 складено акт опису майна у податкову заставу № 14/13-03. Зазначені документи направлено позивачу засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення, отримано позивачем 31.01.2025.

27.01.2025 обтяження на транспортний засіб SKODA OCTAVIA A7, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 31754128.

Рішенням Правління Національного банку України від 04.02.2025 № 34-рш відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію АТ "Комінвестбанк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2025 № 122 розпочато процедуру ліквідації АТ "Комінвестбанк" з делегуванням повноважень ліквідатора уповноваженій особі Фонду.

Позивачем у період з жовтня 2025 року по квітень 2026 року здійснено на користь відповідача десять платежів на загальну суму 110 920,36 грн (платіжні інструкції №№ 69680, 69688 від 13.10.2025, №№ 82127, 82129 від 25.11.2025, №№ 293985, 293984 від 30.12.2025, №№ 42349, 42348 від 10.03.2026, №№ 37999, 37996 від 08.04.2026). 06.03.2026 відповідач звернувся до позивача із заявою про визнання кредиторських вимог № 3495/22-01-13-03-06 на суму 110 920,36 грн, яку включено до реєстру вимог кредиторів АТ "Комінвестбанк" та в подальшому погашено в межах ліквідаційної процедури.

Листом від 25.02.2026 № 258 позивач звернувся до відповідача з вимогою скасувати опис майна у податкову заставу. Листом від 09.03.2026 № 3539/6/22-01-13-03-06, отриманим позивачем 12.03.2026, відповідач відмовив у скасуванні опису майна.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за пунктом 1 частини першої - спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Спеціальне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), причому останній є спеціальним законом стосовно ПК України в частині, що стосується банків, на які поширюється його дія.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису; до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу; опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг; акт опису майна складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 93.1 статті 93 ПК України передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу (підпункт 93.1.1); визнання податкового боргу безнадійним (підпункт 93.1.2); набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт 93.1.3); та в інших випадках, визначених цим пунктом. Пунктом 93.2 статті 93 ПК України визначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Разом із тим, наведені загальні норми ПК України щодо порядку формування податкової вимоги, опису майна у податкову заставу та звільнення з неї застосовуються з урахуванням застереження пункту 1.3 статті 1 ПК України, за яким такий порядок не поширюється на банки, на які діють норми Закону № 4452-VI.

Статтею 2 Закону № 4452-VI визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною першою статті 36 Закону № 4452-VI встановлено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту), а Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Пунктом 2-1 частини п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій).

Пунктом 7 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку; накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

Частиною третьою статті 46 Закону № 4452-VI встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Щодо тягаря доказування, частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача; суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінюючи встановлені обставини з урахуванням наведених норм права, суд виходить з такого.

Станом на дату виникнення спірного податкового боргу (21.01.2025), формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна (23.01.2025), а також складення акта опису майна (24.01.2025) АТ "Комінвестбанк" уже понад місяць перебувало в процедурі тимчасової адміністрації, запровадженої з 06.12.2024. Також станом на зазначені дати діяла пряма законодавча заборона, встановлена спеціально для періоду тимчасової адміністрації пунктом 2-1 частини п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI, за якою під час тимчасової адміністрації не здійснюється накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) банку, у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій. Оскаржуваний акт опису майна у податкову заставу за своєю правовою природою є саме таким новим обтяженням, накладення якого прямо заборонено зазначеною нормою. Крім того, станом на ті самі дати позивач уже підпадав під дію норм Закону № 4452-VI в розумінні пункту 1.3 статті 1 ПК України, за яким Податковий кодекс України взагалі не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з банків, на яких поширюються норми цього Закону. Відтак відповідач, застосувавши до позивача загальний передбачений статтями 59, 88, 89 ПК України порядок стягнення податкового боргу (податкова вимога, рішення про опис майна, акт опису), діяв не лише поза межами наданих йому повноважень, а й у прямому порушенні спеціальної заборонної норми пункту 2-1 частини п`ятої статті 36 Закону № 4452-VI, що діяла саме на дату вчинення оскаржуваних дій.

Так, з 05.02.2025 (дня початку процедури ліквідації АТ "Комінвестбанк") відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI втратило чинність, зокрема, і оскаржуване публічне обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 27.01.2025 за № 31754128, а накладення (та, відповідно, збереження чинності) будь-яких нових або наявних обтяжень на майно банку із зазначеної дати не допускається. Таким чином, подальше перебування запису № 31754128 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна після 05.02.2025 суперечить прямій вимозі закону.

Крім того, податковий борг, який став підставою для опису майна, позивачем погашено, що підтверджується наданими платіжними інструкціями на загальну суму 110 920,36 грн, а також тим, що відповідач самостійно звернувся до позивача із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 110 920,36 грн у межах ліквідаційної процедури, яку включено до реєстру вимог кредиторів і погашено. Ця обставина додатково підтверджує, що сам відповідач фактично визнав застосовність до спірних правовідносин спеціального порядку заявлення та задоволення вимог, встановленого частиною третьою статті 46 Закону № 4452-VI, а не порядку примусового стягнення, передбаченого ПК України.

Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, не спростував жодної із зазначених обставин: не навів жодних доводів щодо незастосовності пункту 1.3 статті 1 ПК України та статті 46 Закону № 4452-VI до спірних правовідносин, не заперечив факт перебування позивача в процедурі тимчасової адміністрації станом на дату опису майна та в процедурі ліквідації з 05.02.2025, не спростував факт погашення податкового боргу.

У постанові від 21.06.2023 у справі № 826/18089/16 Верховний Суд, аналізуючи співвідношення норм ПК України та Закону № 4452-VI, дійшов висновку, що передбачений Податковим кодексом України загальний порядок погашення (стягнення) податкових зобов`язань не поширюється на майно банку, а погашення відповідних вимог здійснюється з урахуванням черговості задоволення вимог у порядку, встановленому Законом № 4452-VI, у межах ліквідаційної процедури шляхом заявлення таких вимог уповноваженій особі Фонду. Верховний Суд визнав, що норма пункту 1.3 статті 1 ПК України прямо виключає застосування загального порядку погашення податкових зобов`язань і стягнення податкового боргу до банків, на яких поширюються норми Закону № 4452-VI, а частина третя статті 46 цього Закону встановлює спеціальний порядок пред`явлення та задоволення вимог зі сплати податків і зборів, що виникли під час ліквідації банку, виключно в межах ліквідаційної процедури.

Наведений правовий висновок Верховного Суду в повній мірі узгоджується з висновками, до яких дійшов суд у цій справі: застосування контролюючим органом до банку, який перебуває під дією Закону № 4452-VI, загального передбаченого ПК України механізму стягнення податкового боргу (податкова вимога, опис майна у податкову заставу) суперечить спеціальному правовому регулюванню та не ґрунтується на нормах закону.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача про опис майна позивача у податкову заставу від 24.01.2025 № 14/13-03 прийнято без законних підстав, поза межами повноважень, наданих Податковим кодексом України, з порушенням спеціального правового регулювання, встановленого Законом № 4452-VI, а тому є протиправним і підлягає скасуванню. Відповідно, публічне обтяження, зареєстроване на підставі цього рішення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 31754128 від 27.01.2025, підлягає виключенню з цього реєстру, а бездіяльність відповідача щодо невиключення зазначеного запису, з урахуванням прямої заборони, встановленої пунктом 7 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI, є протиправною.

Належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 245 КАС України є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виключення відповідного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області № 14/13-03 від 24.01.2025 про опис майна у податкову заставу.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 31754128 від 27.01.2025 року.

Стягнути на користь акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" (вул. Юрія Гойди, 10,м. Ужгород,Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000 , код ЄДРПОУ - 19355562) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський