Рішення № 139525375, 07.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5994/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.02.2022 до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням з 01.03.2023 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням з 01.03,2024 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням з 01.03.2025 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з урахуванням з 01.03.2026 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 28.05.2005 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, та неодноразово в судовому порядку відстоював своє право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром. Позивач зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560/17565/24 відповідачем здійснено з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунок пенсії, а також в подальшому проведено індексування пенсії на виконання постанов Кабінету Міністрів України №168, №185, №209 та №236, у зв`язку з чим нарахований розмір пенсії станом на дату звернення до суду становив 48887,98 грн, однак при виплаті нарахованої пенсії застосовано коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, внаслідок чого фактично до виплати визначено суму у розмірі 34507,34 грн замість нарахованого розміру 48887,98 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими встановлювалося обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а тому застосуванню не підлягають.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на приписи статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а також зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560/17565/24 відповідачем здійснено з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2024 №ХС50247 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, в результаті чого розмір пенсії після перерахунку станом на 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 склав 24948,61 грн. Відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6524/24, відповідно до яких перерахунок пенсії військовослужбовця, здійснений на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168 є правомірною підставою для непроведення індексації за 2022, 2023 роки.

У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву ОСОБА_1 за період з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 по день звернення до суду залишити без розгляду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, суд враховує таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що предметом спору у цій справі є триваюче порушення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, яке полягає у щомісячному застосуванні відповідачем до пенсії позивача обмеження максимальним розміром та невиплаті нарахованої індексації, тобто дії відповідача мають характер такий, що триває, а порушення права позивача відновлюється щомісяця при кожній виплаті пенсії у зменшеному розмірі. Крім того, суми пенсії є нарахованими, але не виплаченими позивачу.

За таких обставин, звернення позивача до суду з цим позовом 07.04.2026 не свідчить про пропуск строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років з 28.05.2005 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560/17565/24, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2024 №ХС50247 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Розмір пенсії позивача після перерахунку станом на 01.02.2020 склав 24948,61 грн, станом на 01.02.2021 - 24948,61 грн, станом на 01.02.2022 - 24948,61 грн.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідачем з 01.03.2023 проведено індексування пенсії позивача, внаслідок чого її розмір склав 41628,17 грн, у тому числі індексація пенсії в розмірі 1500,00 грн.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" відповідачем з 01.03.2024 проведено індексування пенсії позивача, внаслідок чого її розмір склав 43645,21 грн, у тому числі індексація пенсії в розмірі 1500,00 грн.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" відповідачем з 01.03.2025 проведено індексування пенсії позивача, внаслідок чого її розмір склав 45520,21 грн, у тому числі індексація пенсії в розмірі 1500,00 грн.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" відповідачем з 01.03.2026 проведено індексування пенсії позивача, внаслідок чого її розмір склав 48887,98 грн, у тому числі індексація пенсії в розмірі 2595,00 грн.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом нарахований розмір його пенсії становив 48887,98 грн.

Разом з тим, при виплаті нарахованої пенсії відповідачем застосовано коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, внаслідок чого до виплати позивачу визначено пенсію в розмірі 34507,34 грн замість нарахованого розміру 48887,98 грн, що включає в себе індексацію пенсії згідно з постановами №168, №185, №209 та №236.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи №400/6524/24 дійшов висновків про те, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та постанов №118 і №168, є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6524/24 залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 13.03.2025.

Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування правового висновку, сформульованого у зразковій справі, можливе лише за умови тотожності або істотної подібності фактичних обставин типової справи обставинам справи зразкової.

Суд встановив, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 здійснено на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560/17565/24, яким визнано протиправним застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром за попередні періоди та зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату.

Доказів того, що надання позивачу довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2024 №ХС50247 та подальший перерахунок пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 у 2025 році відбулися у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року, яке мало б замінити собою раніше встановлене право позивача на індексацію за 2023 рік, матеріали справи не містять. Відповідних доказів відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, також не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ця справа не є тотожною чи подібною зразковій справі №400/6524/24 за фактичними обставинами, які формують предмет доказування, а саме - підставою та періодом виникнення права на перерахунок пенсії з підвищенням грошового забезпечення, а тому правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6524/24 (з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025), не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині вимоги про виплату індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для невиплати позивачу індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, у відповідача були відсутні.

Стосовно позовних вимог в частині правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 суд зазначає таке.

Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон №2262-ХІІ).

Проте суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали би бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача після перерахунку з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560/17565/24, однак цього зроблено не було.

Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган, обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач такого обов`язку не виконав, належних та допустимих доказів правомірності своїх дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та невиплати індексації суду не надав.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , а тому відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, у зв`язку з чим питання про його розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.02.2020, 01.02.2021 та з 01.02.2022 до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням з 01.03.2023 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, з урахуванням з 01.03.2024 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, з урахуванням з 01.03.2025 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та з урахуванням з 01.03.2026 індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський