ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.02.11
Справа № 5021/152/2011.
за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанії «Райз»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга»
про стягнення 143 088 грн. 00 коп.
Суддя ЛИХОВИД Б.І.
За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт
За участю представників сторін:
Від позивача: Рубанець А.О., довіреність від 03.06.2010 р.
Від відповідача: Сибільов В.В., довіреність № 30 від 07.02.2011 р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 143 088 грн. 00 коп. надмірно сплачених коштів за договором № 105/40 від 25.03.2010 р.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на невиконання умов договору № 105/40 від 25.03.2010 р. самим позивачем, а саме на невиконання обов’язку передати відходи (тару з-під засобів захисту рослин (ЗЗР) на суму 143 088,00 грн. на утилізацію, та у зв’язку з цим, на відсутність права у позивача вимагати повернення коштів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
23.03.2010 р. між позивачем – ПАТ «Компанія «Райз» та відповідачем – ТОВ «Елга» був укладений договір на виконання робіт зі збирання, зберігання, перевезення та знешкодження відходів № 105/40, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) приймає, а замовник (позивач) передає відходи, які утворилися в результаті його господарської діяльності з метою їх подальшого транспортування, зберігання та знищення (знешкодження) на підставі Ліцензій №№ 361356 від 25.09.07 р., 487777 від 11.02.2010 р., виданих виконавцю Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Відповідно до п. 1.2 договору конкретний перелік, обсяги і ціни по знищенню (знешкодженню) кожної партії відходів обумовлюються у специфікаціях і є невід’ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 2.1 замовник після підписання договору вносить на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 1 000,00 грн., а виконавець у свою чергу зобов’язується виконати роботи, передбачені даним договором, і вказані у специфікаціях до даного договору, з врахуванням вищевказаного авансу.
Пунктом 5.8 передбачено, що договір діє з моменту підписання до 31.12.2010р.
Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував відповідачеві 157 200 грн. 00 коп. по договору №105/40 від 23.03.2010 р., що підтверджується копіями платіжних доручень, а саме: № 6883 від 30.03.2010 р. (на суму 3600,00 грн.), № 7004 від 01.04.2010 р. (на суму 3600,00 грн.), № 7728 від 08.04.2010 р. (на суму 7200,00 грн.), № 7844 від 09.04.2010 р. (на суму 7200,00 грн.), № 7845 від 09.04.2010 р. (на суму 12 000,00 грн.), № 7846 від 09.04.2010 р. (на суму 12 000,00 грн.), № 7944 від 12.04.2010 р. (на суму 36 000,00 грн.), № 8163 від 13.04.2010 р. (на суму 10 000,00 грн.), № 9020 від 21.04.2010 р. (на суму 10 000,00 грн.), № 9218 від 23.04.2010 р. (на суму 25 600,00 грн.), № 2595 від 28.04.2010 р. (на суму 10 000,00 грн.), № 10 146 від 30.04.2010 р. (на суму 10 000,00 грн.), № 10 147 від 30.04.2010 р. (на суму 10 000,00 грн.).
07.07.2010 р. та 14.07.2010 р. сторонами було підписано специфікації до договору від 23.03.2010 р. за № 1 і № 2 відповідно, згідно з якими відповідач виконав роботи зі знищення відпрацьованої тари на загальну суму 14 112,00 грн., в тому числі на суму 1 488,00 грн. згідно зі специфікацією № 1 та на суму 12 624,00 грн. згідно зі специфікацією № 2, що підтверджується актами виконаних робіт № 349/1 від 12.07.2010 р. та № 349/2/288/289/1 від 13.09.2010 р. (у справі).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно користується та не повертає кошти у сумі 143 088 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 1572-12 від 14.09.2010 р. з проханням повернути кошти в сумі 143 088 грн. 00 коп.
У відповідь на лист № 1572-12 від 14.09.2010 р. відповідач листом № 89 від 15.10.2010 р. повідомив про неможливість повернення вказаних у ньому коштів, у зв’язку з тим, що на розрахункові рахунки підприємства судом Зарічного районного суду м. Суми накладено арешт.
Згідно зі ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Беручи до уваги, що договір припинив свою дію 31.12.2010 р. (п. 5.8), матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем робіт лише на суму 14 112,00 грн., з огляду на відсутність у договорі (специфікаціях) домовленості про передачу на утилізацію тари на залишок суми коштів у розмірі 143 088,00 грн., а, отже і такого обов’язку у позивача, а також, враховуючи, що відповідач не подав доказів повернення коштів у розмірі 143 088,00 грн., у своєму листі № 89 від 15.10.2010 р. фактично визнав, що вказана сума коштів знаходиться на його рахунку, вимоги позивача про стягнення зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 1430 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга» (41120, Сумська область, Шосткинський район, с. Пирогівка, провул. Річний, 6, код 14002505) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанії «Райз» (03680, м. Київ, вул.. Академіка Заболотного, буд. 152, код 13980201) 143 088 грн. 00 коп. зайво перерахованих коштів, 1 430 грн. 88 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Б.І.ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене 25.02.2011 року.
Судове рішення № 13952503, Господарський суд Сумської області було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5021/152/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: