Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 464/2519/26
Провадження № 2/459/932/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
07 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В :
Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулася до суду із позовною заявою, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1428-2188 від 30.07.2024 в розмірі 58 334,46 гривень, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 13 970,14 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 44 364,32 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник покликається на те, що 30.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1428-2188 продукту «НА ВСЕ» за допомогою веб-сайту (navse.in.ua) (надалі Договір). Зазначений Договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з якими позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «A0642» для підписання Договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Зазначає, що відповідно до умов вказаного договору відповідач отримав кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 21 300,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Однак, в подальшому, відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і не повернув кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором. Станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 58 334,46 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 13 970,14 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 44 364,32 гривень. Дану заборгованість представник позивача просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою від 15.06.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду, який відкладався у зв`язку з неявкою відповідача.
01.09.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник позивача подала заяву, в якій просила здійснити розгляд даної справи у її відсутності, де також вказала, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які повернулися до суду із відміткою про вручення з власним підписом відповідача. Судові повістки скеровувалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відомостями з реєстру Шептицької міської територіальної громади № 1742 від 01.06.2026 (а. с. 92). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 7 вересня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 1 вересня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 7 вересня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступних висновків.
Судом установлено, що 30.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1428-2188 продукту «НА ВСЕ» у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «А0642» (надалі - Договір) (а. с. 12-31).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що для укладення цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Пунктом 3.10 Договору укладаючи цей Договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Відповідно до п.4.1 Договору загальний розмір кредиту (сума Кредиту) за цим договором становить 21300грн. Дата надання/видачі кредиту: 30.07.2024.
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівково переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п.4.2 Договору).
Згідно з п.4.4 Договору базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду.
У п.4.6 Договору сторони визначили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).
Згідно з п. 4.7 Договору комісія за видачу кредиту становить 15.00% (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% ), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 25.05.2025 року. Строк договору є рівним строку кредитування (п. 4.9 Договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 27138.17 (двадцять сім тисяч сто тридцять вісім цілих, сімнадцять сотих ) процентів (п.4.10 Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 109 994.13 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом ( п. 4.11 Договору).
Відповідно до п. 4.12. Договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1,388 процентів.
Відповідно до п. 5.1 вказаного Договору позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) Базових періодів Строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за зниженою ставкою (Додаток № 3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.
Також в матеріалах справи містяться: Паспорт споживчого кредиту, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), та Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, які містять умови кредитування. Дані документи підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами «A3539».
Того ж дня, 30.07.2024 на виконання Договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було видано ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 21 300 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту через платіжну систему LiqPay на банківську картку № НОМЕР_1 належну відповідачу (а. с. 54, 55).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 18.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить: 58 334,46 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 13 970,14 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 44 364,32 гривень (а. с. 56-63).
Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З матеріалів справи судом встановлено, що 30.07.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1428-2188 продукту «НА ВСЕ», який був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А0642». Також відповідачем були підписані за допомогою електронного підпису: Паспорт споживчого кредиту (Паспорт), Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (Правила) та Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Таблиця), які містять умови кредитування.
Підписавши Договір, Правила, Паспорт та Таблицю, ОСОБА_1 підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що вона умови цілком зрозуміла та приймає їх.
Отже, відповідач добровільно виразив свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за Договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу у сумі 21 300 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту.
Окрім того, із розрахунку заборгованості, складеного позивачем вбачається, що відповідач приступив до виконання умов Договору, здійснивши платежі у загальній сумі 30 826,28 грн., які розподілені кредитором на оплату тіла кредиту, оплату процентів за користування грошовими коштами та на оплату комісії за надання кредиту, що підтверджує факт укладення ним договору, розуміння його умов та отримання кредитних коштів.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Таким чином, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в Договорі.
Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за вищевказаним Договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором в розмірі 58 334,46 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 13 970,14 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 44 364,32 гривень.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за Договором у розмірі 13 970,14 грн, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за Договором у розмірі 44 364,32 грн, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав та користувався кредитними коштами, однак в добровільному порядку не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Пунктом 4.9 Договору передбачено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 25.05.2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника.
Згідно п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
Відповідно до п. 10.1, 10.2, Договору за цим договором до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання Позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору). Знижена процентна ставка становить 1.20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 3 до цього договору).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом кредитором нараховані по Договору у загальному розмірі 64 665,74 грн, з яких за період з 30.04.2024 по 04.11.2024 проценти нараховані за зниженою процентною ставкою 1.20% , а з 05.11.2024 по 25.05.2025 проценти нараховані за стандартною процентною ставкою 1.50%.
Наведене свідчить про наявність у ТОВ «Укр Кредит Фінанс» права на нарахування процентів за процентними ставками за користування кредитом, оскільки такі нарахування відбувались в порядку, передбаченому у вищевказаному Договорі та у межах строку кредитування, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
Разом із цим, із наведеного розрахунку вбачається, що відповідач здійснював платежі на погашення заборгованості, які були зараховані в рахунок погашення нарахованих процентів у загальному розмірі 20 301,42 грн. Відтак залишок непогашених процентів становить 44 364,32 грн, виходячи з розрахунку: 64 665,74 грн (загальна сума нарахованих за весь період кредитування процентів) 20 301,42 грн (сума сплачених відповідачем процентів) = 44 364,32 грн.
З врахуванням наведеного, розрахунок заборгованості процентів за Договором у розмірі 44 364,32 грн суд вважає обґрунтованим.
Тому, на підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за Договором у розмірі 44 364,32 грн, які були нараховані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у межах строку кредитування, тобто з 30.07.2024 по 25.05.2025 (період кредитування 300 днів).
Відповідачем наведені розрахунки не спростовано, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано.
З огляду на це у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Суд також враховує, що сплачені відповідачем кошти у розмірі 3 195 грн були зараховані позивачем у рахунок погашення комісії. Разом із тим, суд вважає неправомірним нарахування та стягнення з відповідача вищевказаної комісії, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця лише у разі їх фактичного надання споживачу. Водночас умовами укладеного між сторонами договору не визначено конкретних додаткових чи супутніх послуг, за надання яких відповідач повинен сплачувати комісію. Надання кредитних коштів є безпосереднім обов`язком кредитодавця відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України та не є окремою послугою, за яку з позичальника може стягуватися додаткова плата. За таких обставин нарахування та стягнення комісії є неправомірним, а тому 3195 гривень підлягають зарахуванню в рахунок сплати процентів за користування кредитом (44 364,32 грн (заборгованість за процентами) 3195 грн (комісія) = 41 169,32 грн).
З урахуванням презумпції правомірності правочинів, яка не спростована відповідачем, обов`язковості договору для сторін, відсутності будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1428-2188 продукту «НА ВСЕ» від 30.07.2024 у розмірі 55 139,46 грн, з яких: 13 970,14 грн прострочена заборгованість за кредитом, 41 169,32 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить того, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, тому понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача в сумі 2 514,58 грн, виходячи з такого розрахунку: 55 139,46 грн (сума задоволених позовних вимог) : 58 334, 46 грн. (сума заявлених позовних вимог) х 2662,40 гривень (сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви через систему « Електронний суд»).
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1428-2188 продукту «НА ВСЕ» від 30.07.2024 у розмірі 55 139 (П`ятдесят п`ять тисяч сто тридцять дев`ять) гривень 46 копійок, з яких: 13 970,14 грн прострочена заборгованість за кредитом, 41 169,32 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 2 514,58 (Дві тисячі п`ятсот чотирнадцять ) гривень 58 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 07.09.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстроаного місця проживання: АДРЕСА_1 )
Суддя: М. В. Мельникович
Судове рішення № 139525023, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області) було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/2519/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: