Ухвала суду № 139524558, 07.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5911/26

УХВАЛА

07 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

06.07.2026 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Герасимчук І.В. у системі «Електронний суд», до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України та для уточнення актуального зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ,Залізничним районним судом м. Львова 09.07.2026 року скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, а також 09.07.2026 року скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також до позову не долучено доказів, які містять відомості про місце проживання відповідача за вказаною у позові адресою, а саме: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до відповіді №3008832 від 09.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до 29.09.2015 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Для уточнення зареєстрованого місця проживання відповідача Залізничним районним судом м. Львова 09.07.2026 року скеровано запит до Західного міжрегіонального управління ДМС.

Згідно із відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС про зареєстроване місце проживання, отриманої Залізничним районним судом м. Львова 19.08.2026 року під час перебування судді Бориславського Ю.Л. у щорічній відпустці, ОСОБА_2 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.

При цьому, згідно ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї на адресу за останнім відомим місцем його реєстрації, відповідно до вимог ЦПК України.

У позовній заяві вказано, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 16.12.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Водночас, до матеріалів позову не додано такого доказу.

Відповідно до ч. 7 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Проте, такі вимоги стороною позивача також не виконано.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу не тільки про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також про стягнення моральної шкоди.

Позивач не пред`являє позов у межах кримінального провадження, а звертається із даним позовом до суду у порядку цивільного судочинства, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

До поданої позовної заяви додано квитанцію №6359-6623-1509-8831 від 05.05.2026 року про сплату судового збору у розмірі 1331,20 гривень, де отримувачем є ГУК Львів/Шевченківський р-н.

У автоматизованій системі документообігу «Д-3» при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України у справі № 462/5911/26 за позовною заявою, що зареєстрована Залізничним районним судом м. Львова 06.07.2026 року, встановлено відсутність підтвердження по даній квитанції.

Як вказано у позові, ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 12.05.2026 позовну заяву передано за підсудністю до Залізничного районного суду міста Львова. Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 11.06.2026 повернуто позовну заяву, через відсутність повноважень представника позивача, Ордер був виданий на судову установу Шевченківський районний суд міста Львова. Разом з тим, судовий збір був сплачений на Залізничний районний суд міста Львова

Водночас, вказане спростовано квитанцією про сплату №6359-6623-1509-8831 від 05.05.2026 року, де отримувачем є ГУК Львів/Шевченківський р-н.

При цьому, суд встановив, що квитанцію №6359-6623-1509-8831 від 05.05.2026 року про сплату судового збору у розмірі 1331,20 гривень, було надано суду стороною позивача на підтвердження сплати судового збору у справі № 466/4036/26.

Згідно даних автоматизованої системи документообігу Залізничного районного суду м. Львова, ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2026 року у справі № 466/4036/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої злочином, повернуто позивачу.

Дана ухвала суду позивачем не оскаржена.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Відтак, позивачу слід долучити до матеріалів позовної заяви докази сплати судового збору у визначеному Законом розмірі станом на час подання позовної заяви.

Таким чином, позивачу пропонується сплатити судовий збір у вказаному розмірі за наступними реквізитами:

Отримувач ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101, код отримувача /код за ЄДРПОУ/ - 38008294, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA418999980313101206000013951, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101 _____( код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до змісту ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 /п`ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем /представником позивача/ ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Бориславський Ю.Л.