Рішення № 139524480, 07.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3432/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник позивача через систему «Електронний суд» скерувала до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 090/980/021354321/17 від 13.07.2017 року в розмірі 33596,56 грн., а також, судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 13.07.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 090/980/021354321/17, відповідно до умов якого відповідачу відкрито рахунок із кредитною лінією. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 33596,56 грн., яка складається з: 21807,65 грн. заборгованість по тілу кредиту; 11788,91 грн. заборгованість по відсотках. 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступив права вимоги до відповідача за кредитним договором № 090/980/021354321/17 від 13.07.2017 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

28.05.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279,280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.07.2017 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 090/980/021354321/17, шляхом підписання Заяви-анкети про надання банківських послуг AT «ОТП Банк» № 090/980/021354321/17, відповідно до умов якого їй надано кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 36 місяців (з правом пролонгації) із процентною ставкою 0,01 % річних в продовж пільгового періоду, 36 % річних /а.с.16/.

Анкета-заява є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Тарифів Банку/Тарифного пакету приватного банківського обслуговування, які розміщені на Офіційному сайті Банку.

Вказаний кредитний договір містить підпис відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останній достовірно було відомо про умови кредитування та зобов`язання, які на неї покладені кредитним договором.

Як убачається з розрахунку забогованості за кредитним договором № 090/980/021354321/17 від 13.07.2017 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв`язку із чим станом на 24.03.2023 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 33596,56 грн., яка складається з: 21807,65 грн. заборгованість по тілу кредиту; 11788,91 грн заборгованість по відсотках. /а.с.19-63/.

Також, як убачається з наданої виписки з рахунка відповідач періодично вносила грошові суми на погашення кредиту, тобто фактично виконувала умови укладеного договору /а.с. 64-79/.

24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступило право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 090/980/021354321/17 від 13.07.2017 року на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» /а.с.8-12/.

Відповідно до Витягу з додатку №1 до Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 року від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33596,56 грн. /а.с.13/.

ТОВ «Брайт Інвестмент» на адресу відповідача направлено письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту у розмірі 33596,56 грн., проте заборгованість погашена не була /а.с.80/.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до статей 527 та 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За твердженням позивача, відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит та не сплатила відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 33596,56 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 8500 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься копія договору № 02/01-26 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та Адвокатським бюро «Юлії Чміль» та акту № 1304-26 про підтвердження факту надання правової допомоги, згідно з яким вартість витрат на професійну допомогу оцінена на суму 8500,00 грн. /а.с.87-88,91/.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн. /а.с.94/, а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 090/980/021354321/17 від 13.07.2017 року у розмірі 33596 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя:

Оригінал рішення.