Ухвала суду № 139524077, 07.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/16770/25

УХВАЛА

07 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 560/16770/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі № 560/16770/25 у повному обсязі.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду не виконане.

Розглянувши цю заяву, суд зазначає таке.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі № 560/16770/25, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.12.2020 грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, та з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 5 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення.

За нормами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтями 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаними нормами визначено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, позивач не звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду щодо отримання виконавчого листа.

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, наразі неможливо стверджувати, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваних результатів, а, отже, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також те, що позивач може ініціювати загальний порядок виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 560/16770/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк