Рішення № 139523947, 07.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19682/25

РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.11.2025 №222430004860 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998 до пільгового стажу за Списком №1 та призначити пенсію з моменту набуття на неї права, а саме з 05.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у листопаді 2025 року звернувся до територіального пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням від 12.11.2025 відповідач-2 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не зарахувало до пільгового стажу період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998 оскільки відсутній наказ про проведення атестації робочого місця. Вважає оскаржуване рішення протиправним, адже непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність у відповідному списку виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, професії (посади), яку обіймає працівник, виробництв, на якому працює, та роботи, яку виконує, а також підтвердження шкідливих умов праці працівників за результатами атестації робочих місць. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998 згідно з довідкою від 29.10.2025 № 51-19/1061, оскільки відсутній наказ про проведення атестації робочого місця. З огляду на зазначене, управління прийняло рішення від 12.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву не скористалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 05.11.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 12.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу (10 років) при наявному 06 місяців 23 дні. Страховий стаж становить 38 років 09 місяців 01 день. До пільгового стажу не зарахований період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998, оскільки відсутній наказ про проведення атестації робочого місця.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, пільговий стаж позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 повинен бути підтверджений, зокрема, результатами атестації відповідного робочого місця за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 28.01.1992 по 31.08.1998 працював електрослюсарем по ремонту і обслуговуванню автоматики і засобів вимірювання електростанцій. Крім того, у трудовій книжці наявний запис про результат атестації відповідно до наказу від 22.06.1998 №409к.

Довідка від 29.10.2025 №51-19/1061 підтверджує, що позивачка у період з 28.01.1992 по 31.08.1998 був зайнятий на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів, технологічного та радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості за посадою електрослюсаря по ремонту і обслуговуванню автоматики і засобів вимірювання електростанцій, що передбачена Списком №1.

Підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи з 28.01.1992 по 31.08.1998 до пільгового стажу слугувала відсутність наказів про проведення атестації робочого місця.

За змістом пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відтак, відповідач-2 не заперечує, що у спірний період позивач працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1. Водночас, вказує на відсутність наказів про проведення атестації робочого місця.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно зі статтею 64 Закону № 1058-IV територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії позивачу, пенсійний орган має вимагати відповідні додаткові документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі або здійснювати зустрічну перевірку.

Докази щодо здійснення повноважень, передбачені Законом № 1058-IV та Порядком №22-1, відповідач-2 не надав.

У постанові від 19.02.2020 по справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства чи уповноваженим ним органом не може бути підставою для відмови працівникові у зарахуванні відповідних періодів роботи до спеціального стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Працівник не може бути позбавлений гарантованого державою права на пенсійне забезпечення через порушення, допущені роботодавцем або контролюючими органами під час виконання покладених на них законом обов`язків.

Відповідно до статті 6 КАС України при вирішенні справ суд застосовує принцип верховенства права. А згідно з частиною п`ятою статті 242 цього Кодексу, при виборі та застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що трудовою книжкою та довідкою від 29.10.2025 підтверджується проведення атестації на відповідному робочому місці, то період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998 необхідно зарахувати до пільгового стажу за Списком №1. Тому рішення від 12.11.2025 є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовні вимоги зобов`язального характеру суд враховує, що пільговий стаж позивача, разом із зарахованим судом періодом, становить 06 років 07 місяців 04 дні.

У позовній заяві представник позивача посилається на абзац 24 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, за змістом якого працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Разом з тим, під час розгляду заяви від 05.11.2025 про призначення пенсії за віком пенсійний орган не надавав оцінку щодо права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-ІV.

За змістом частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод і інтересів.

Відповідачі не розглянули заяву позивача від 05.11.2025 в порядку, передбаченому пенсійним законодавством, не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд вважає за необхідне зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо органу, який має повторно розглянути заяву від 05.11.2025 суд враховує таке.

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території. Після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10). Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

У межах спірних правовідносин заява позивачки про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та за результатом її розгляду прийняте спірне рішення.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області не здійснювало розгляд заяви позивачки, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.11.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 21.08.1992 по 31.08.1998 та повторно розглянути заяву від 05.11.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановлених судом обставин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 484,48 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23,м. Черкаси,Черкаська обл., Черкаський р-н,18002 , код ЄДРПОУ - 21366538)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук